Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/926/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/926/23 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іско ЛТД" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: В січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення №362150/42238297 від 10 січня 2022 року про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №12 від 23 грудня 2021 року та №13 від 23 грудня 2021 року; - стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іско ЛТД" витрати на правову допомогу у розмірі 30000 гривень; - стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іско ЛТД" судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем 06 січня 2022 року складено таблицю даних платника податку на додану вартість, яку разом із поясненнями та первинними бухгалтерськими документами направлено на реєстрацію до податкового органу. 10 січня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №362150/42238297 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, підставою для неврахування зазначено: "наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам". Крім того, позивач вказує, що реєстрацію податкових накладних №12 від 23 грудня 2021 року та №13 від 23 грудня 2021 року зупинено, а тому просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №362150/42238297 від 10 січня 2022 року про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Іско ЛТД судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - Головного управління ДПС в Одеській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що наявність в контролюючому органі податкової інформації, що свідчить про здійснення ТОВ «Іско ЛТД» ризикових операцій підтверджується не скасованим та не оскарженим рішенням про відповідність підприємства позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податку №140336 від 29.12.2021. Апелянт вказує, що позивачем разом з таблицею поданий лише лист-пояснення до таблиці, яким, зокрема, позивачем було перелічено контракти на поставки товару, а також списком зазначені контрагенти СГ, з якими складено угоди про реалізацію товару. При цьому позивачем разом з такими поясненнями не надано жодного первинного документа щодо підтвердження інформації, що була зазначена в вищезазначених поясненнях. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, обставини викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують порушення судом норм матеріального та проиесуального права, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог прийнято з додержанням вимог матеріального та проиесуального законодавства, встановленням та дослідженням усіх необхідних обстави по справі. Зміст апеляційної скарги фактично зводиться до вибіркового цитування норм законодавства та висловленням своєї незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Відповідачем не зазначено, яка саме податкова інформація наявна у апелянта, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується. З огляду на зазначене, представник позивача просить ку задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити без змін. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Іско ЛТД є юридичною особою приватного права, яке було зареєстроване 14.06.2018 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи 42238297. Основним видом діяльності позивача є 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. 06 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Іско ЛТД подало до Головного управління ДПС в Одеській області таблицю даних платника податку на додану вартість за формою (додаток 5). 10.01.2022 року комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення за №362150/42238297 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у зв`язку із наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. На виконання приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ Іско ЛТД складено податкові накладні №12 від 23 грудня 2021 року та №13 від 23 грудня 2021 року. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято Квитанції № 9405320156 від 05.01.2022 року та № 9418484360 від 14.01.2023 року відповідно, якими позивача повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу Украйни, реєстрація податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийняте необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи наведене, суд вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення №362150/42238297 від 10 січня 2022 року про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Стосовно позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести реєстрацію податкових накладних №12 від 23 грудня 2021 року та №13 від 23 грудня 2021 року в ЄРПН, суд зазначив, що на даний час такі позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачу у встановленому порядку не було відмовлено у реєстрації накладних в ЄРПН. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги та в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Так, згідно пп. 12-14 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Відповідно до вимог пп. 15-17 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. Пунктом 18 Порядку № 1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P Крім того, згідно пп. 19, 20, 22 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7). Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку. Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Пунктами 25, 26 Порядку № 1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування. Натомість, за наслідками дослідження рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 10.01.2022 №3632150/42238297 апеляційний судом установлено, що таблицю даних ТОВ «Іско ЛТД» не враховано у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій; виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. При цьому, оспорюваний акт індивідуальної дії не містить конкретизації, яка саме податкова інформація слугувала підставою для неврахування даних, зазначених в Таблиці з посиланням на відповідні документи; у чому, зокрема, полягає невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності із наявними у платника податку основними засобами. Апелянтом не надано суду документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операції позивача. При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Між тим, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не наведено жодної обставини невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, рівно як і не додано жодного документального доказу на підтвердження виявленої невідповідності. Приймаючи оскаржуване рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість суб`єктом владних повноважень не здійснено аналіз поданих платником податку документів, не надано можливість подати додаткові документи, не вказано яких саме документів не вистачає для прийняття таблиці даних. Податковим органом також не деталізовано інформацію за наслідками дослідження якої він дійшов висновку про неврахування таблиці даних платник податку. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, що вірно встановлено судом першої інстанції. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик