Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12471/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/12471/21 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 27 січня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П., секретар судового засідання Недашковська Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною відмову, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-,- В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідача, ГУ ДПС в Одеській області),про визнання протиправною відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000963305 від 08.01.2020 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000973305 від 08.01.2020 року. В обґрунтування позовних вимог вказано про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року. Позивач стверджує, що у ході проведення перевірки нею було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність проведення господарських операцій за результатами яких сформовано податковий кредит та які вплинули на формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вказувалося, що висновки Головного управління ДПС в Одеській області про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є протиправними. Відповідач проти задоволення позову заперечував. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000963305 від 08.01.2020 року - визнано протиправним та скасовано. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000973305 від 08.01.2020 року - визнано протиправним та скасовано. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП44069166) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1368,75 (одна тисяча триста шістдесят вісім гривень сімдесят п`ять копійок) гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП44069166) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. На початку перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами проведення якої були встановлені порушення податкового законодавства позивачем та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, платником податку не було надано у повному обсязі первинні документи у підтвердження віднесення у перевіряємому періоді сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, що мало вплив на нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019р., у зв`язку із чим, ОСОБА_1 надано запит про надання первинних документів. Однак, документи до перевірки надано не було, через що, фахівцями відповідача складений відповідний акт від 29.11.2019 №325. Посилаючись на приписи п. 44.6 ст. 44 ПК України, апелянт зауважує, що оскільки платником витребувані контролюючим органом первинні документи надані не були, зокрема документи у підтвердження здійснення оплати на користь контрагентів за придбані товари/послуги, такі документи вважаються відсутніми у платника. Також, як далі вказує скаржник, ФОП ОСОБА_1 не було надано до перевірки первинних документів, що свідчать про використання у межах підприємницької діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, не доведено первинними документами транспортування товарно-матеріальних цінностей на адресу ФОП ОСОБА_1 . Окремо, контролюючий орган зауважує про відсутність у ФОП ОСОБА_1 складських/виробничих приміщень, що унеможливлює в свою чергу, установити наявність реальності здійснення господарських операцій. Таким чином, на думку податкового органу, позивачка не мала можливості здійснювати господарську діяльність. Аналізом господарських операцій позивачки з її контрагентами, на підставі яких остання формувала податковий кредит, та які мали вплив на нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за твердженням скаржника, встановлені ознаки ризикового ведення господарської діяльності, спрямованої на штучне формування податкового кредиту шляхом викривлення показників податкової звітності, та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку 5 до декларації з ПДВ. За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зареєстрована 10.11.2017 року за №25560000000138196. До видів діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно код КВЕД відносяться 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами (основний); 62.01 Комп`ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. 21.10.2019 року, ФОП ОСОБА_1 була подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2019 року, у рядку 19 якої відображений показник від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 136364,00 гривень та яку у рядку 20.2.1 було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (т.І, а.с.40-41). До податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року, ФОП ОСОБА_1 були додані, зокрема: заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) і розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (т.І, а.с.42-49). Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №1719 від 13.11.2019 року та направлень №№1738,1739 від 22.11.2019 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2019 року (т.І, а.с.71-73). За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №515/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 06.12.2019 року (т.І, а.с.8-32). У вищевказаному акті зазначено, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України щодо незабезпечення зберігання первинних облікових документів; пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 189.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 136364,00 гривень (т.І, а.с.31). На підставі Акту перевірки №515/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 06.12.2019 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000973305 від 08.01.2020 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 гривень (т.І, а.с.6). №0000963305 від 08.01.2020 року, яким ФОП ОСОБА_1 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136364,00 гривень (т.І, а.с.7). Не погоджуючись з висновками контролюючого органу про порушення податкового законодавства, вважаючи винесені Головним управлінням ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення - протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що твердження Головного управління ДПС в Одеській області про відсутність у ФОП ОСОБА_1 права бюджетного відшкодування податку на додану вартість є помилковими, позаяк останньою у ході судового розгляду справи було підтверджено правомірність формування показників податкової звітності з податку на додану вартість, зокрема за вересень 2019 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У відповідності до пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). В силу приписів п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. При цьому, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У відповідності до пункту 198.2 статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Згідно пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до приписів статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2). При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4). Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності. У відповідності до статті 1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Тому, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії. Судова колегія звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції. Колегією судів з матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року, відображено придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг на суму ПДВ 136364,00 гривень (т.І, а.с.42-43). Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, підприємницька діяльність позивача, поміж іншим, складається з реалізації одягу (серед більшого технічного) за зовнішньоекономічними контрактами (т.І, а.с.70-86), виготовленого на замовлення позивача третіми особами (т.І, а.с.173-235), з придбаних нею матеріалів. Для здійснення вищевказаної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 придбавалися відповідні тканини та фурнітура необхідна для пошиття. Як свідчать наявні у матеріалах справи письмові докази, на виникнення у ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту вплинули взаємовідносини позивача з наступними контрагентами: ТОВ "Нова пошта" (т.І, а.с.237-250, т.ІІ, а.с.1-42), ТОВ "Делівері" (т.ІІ, а.с.43-99) щодо організації перевезення відправлень; ТОВ Компанія ДА-ТЕКС (т.ІІ, а.с.100-136), ТОВ "Джи.Ті.Ел" (т.ІІ, а.с.137-160), ТОВ "ТК-Фурнітура" (т.ІІ, а.с.196-211), ТОВ "Молнія Україна" (т.ІІ, а.с.233-233), ТОВ "Тексіка" (т.ІІ, а.с.234-243), ТОВ "Лайт-Текс" (т.ІІ, а.с.244-249), ТОВ "Веллтекс-Україна" (т.ІІІ, а.с.18-28) щодо придбання блискавок, ниток, стрічок, застібок, резинок; ТОВ "Соталан" (т.ІІ, а.с.212-224) щодо придбання гофроящиків; ТОВ "Інститут ІМТ" (т.ІІ, а.с.224-233) щодо придбання пресу пневматичного та перехідників; ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" (т.ІІ, а.с.161-165), ТОВ "Хіммельтек" (т.ІІІ, а.с.1-6), ТОВ "Текстиль-контакт" (т.ІІІ, а.с.7-17) щодо придбання тканини; ТОВ "Український папір" (т.ІІІ, а.с.29-31) щодо придбання канцелярських приладів та паперу; ТОВ "Імпласт" (т.ІІІ, а.с.32-34) щодо придбання упаковки та фотополімерних друкарських форм; ТОВ "Шокопак" (т.ІІІ, а.с.35-36) щодо придбання шоколадних плиток молочного та чорного шоколаду з логотипами; ПП "Желвім" (т.І, а.с.94-97, 105-109, 136-137, 210-235) щодо безпосереднього виготовлення (пошиву) одягу (напівкомбінезонів чоловічих, сумок господарських, тощо). З метою підтвердження реального характеру господарських операцій, під час судового розгляд справи, позивачем було надано первинну документацію по усім вищевказаним контрагентам (договори, акти приймання виконаних робіт, видаткові накладні, транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківські квитанції, тощо). Апеляційний суд зазначає, що за змістом пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: -у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення,в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; -у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те , що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник повинен мати належним чином оформлені первинні документи, зокрема податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. Колегія суддів з матеріалів справи встановила, що у спірному перевіряємому періоді вересень 2019 року, ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг, отриманих від наступних суб`єктів господарювання: -Приватне акціонерне товариство «Черкаський шовковий комбінат» на підставі договору від 11.06.2019р. №74, згідно умов якого, ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» (постачальник) зобов`язувався виготовити та передати у власність ФОП ОСОБА_1 (покупець) товар, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити на умовах даного договору. Асортимент товару погоджується додатково та вказується в супроводжувальних документах. Поставка товару проводиться Постачальником на адресу Покупця кур`єрською службою з рахунок Покупця та в строки погоджені сторонами. Ціна товару відповідає загальній сумі вартості товару, поставленого згідно супроводжувальних документів протягом дії даного Договору. Покупець проводить розрахунки шляхом 100% попередньої оплати згідно встановленого рахунка за цінами діючими на момент оплати в безготівковій формі. За вказаною угодою з ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 36108,81 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 216652,89 грн. З метою підтвердження реальності договірних правовідносин та правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 36108,81 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи. -ТОВ «Інститут ІМТ» на підставі договору купівлі-продажу №16/09/2019 від 16.09.2019р., згідно умов якого, ТОВ «Інститут ІМТ» (Продавець) зобов`язувався передати у власність ФОП ОСОБА_1 (Покупець), а Покупець зобов`язувався прийняти у Продавця прес пневматичний для встановлення металофурнітури. Кількість товару, ціна і асортимент обмовляються згідно накладних які є невід`ємною частиною договору. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі. За вказаною угодою з ТОВ «Інститут ІМТ», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 2453,00 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 14718,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 2453,00 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано податкові та видаткові накладні, платіжні документи. -ТОВ «Український папір», по взаємовідносинам з яким, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 79,13 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 474,78грн. грн. На підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Український папір» та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 79,13грн. від такої операції, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунок-фактуру, видаткову накладну та платіжний документ. -ТОВ «ТК-Фурнітура» на підставі договору купівлі-продажу товару №0115-19 від 01.04.2019р., згідно умов якого, ТОВ «ТК-Фурнітура» (Продавець) продає (передає у власність), а Покупець - ФОП ОСОБА_1 (Покупець) приймає та сплачує за товари згідно замовлення на умовах EXW-склад Продавця (або склад виробника згідно Інкотермс-2010). За погодженням між сторонами в окремих випадках можуть застосовуватись і інші умови поставки. Загальний обсяг купівлі-продажу по цьому договору становить: вартість товару 66666,67грн., податок на додану вартість 13333,33 грн. Загальна сума договору 80000,00 грн. Поставка кожної партії товарів здійснюється на підставі та у відповідності з погодженим сторонами замовленням, яке передається покупцю у будь-якій зрозумілій сторонами формі. Покупець оплачує товар на умовах 100% передплати. За вказаною угодою з ТОВ «ТК-Фурнітура», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 1500,38грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 9002,28 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 1500,38 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було рахунки-фактури, видаткові накладні та платіжні документи. -ПП «Желвім» на підставі договору на виготовлення продукції з матеріалів замовника від 01.03.2019р. №01, згідно умов якого, ФОП ОСОБА_1 (Замовник) доручає, а Підрядник ПП «Желвім» зобов`язується виконати відповідно до умов вказаного Договору, роботу з виготовлення продукції з матеріалів Замовника, а Замовник зобов`язується надати усі необхідні матеріали Підряднику, прийняти готову продукцію та здійснити оплату робіт, що виконав Підрядник. Вартість виконаних робіт з виготовлення продукції за цим Договором встановлюється в українських гривнях з урахуванням ПДВ, зазначається в Специфікаціях та залежить від партії продукції, її технічних характеристик, і якісних характеристик матеріалів, що надається. Форма оплати грошова, безготівкова. За вказаною угодою з ПП «Желвім», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 24980,00грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 149880,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 24980,00 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано акти здачі-приймання робіт, рахунки на оплату, платіжні документи. -ТОВ «НОВА ПОШТА» на підставі договору № 270868 від 01.04.2019р., по взаємовідносинам з яким, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 409,91 грн. Загальний обсяг наданих послуг 2459,36грн. грн. На підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «НОВА ПОШТА» та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 409,91грн. від такої операції, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, специфікації. -ТОВ «ДЕЛІВЕРІ» на підставі договору надання транспортно-експедиторських послуг № Д-Т-00074408 від 26.03.2019р., за яким Замовник (вантажовідправник) ФОП ОСОБА_1 надає для перевезення вантаж або Замовник (вантажоодержувач) ФОП ОСОБА_1 приймає доставлений на його адресу вантаж, а Експедитор ТОВ «Делівері» організовує та забезпечує перевезення і супроводження вантажів, на умовах, обумовлених цим договором, Правилами транспортного експедирування вантажів (багажу) ТОВ «Делівері», тощо, та здійснюється Експедитором на підставі замовлення Замовника. За вказаною угодою з ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 1821,16 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 10927,00грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 1821,16 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано акти здачі-приймання робіт, рахунки на оплату, платіжні документи. -ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» на підставі договору купівлі-продажу № 314 від 26.03.2019р., за яким Продавець - ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» зобов`язувався продати, а Покупець ФОП ОСОБА_1 прийняти та оплатити товар на умовах EXW (франко-склад Продавця) або за додатковою згодою Сторін на умовах FCA (франко-пеервізник, склад Продавця або база Перевізника) згідно Інкотермс- 2010. Загальний обсяг купівлі-продажу по цьому Договору на умовах EXW становить 499200,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 83200,00 грн. Вартість кожної окремої партії вказується Продавцем у видатковій накладній на цю партію Товару за цінами Продавця на дату підписання вказаної видаткової накладної, яка є невід`ємною частиною цього Договору. За вказаною угодою з ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 40100,00 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 240602,62грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 40100,00 грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткові накладні, квитанції про прийом товару, платіжні документи. -ТОВ «Тексіка» на підставі договору поставки №19086 від 01.04.2019р., за яким Постачальник - ТОВ «Тксіка» зобов`язувався поставити та передати у власність Покупця ФОП ОСОБА_1 текстильні товари та фурнітуру (товар), а Покупець зобов`язувався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Номенклатура товару, його кількість, ціна та загальна вартість, терміни поставки та оплати кожної окремої партії товару зазначаються у Специфікаціях та/або видаткових накладних. Специфікації є додатками до даного Договору, та після їх підписання сторонами є невід`ємною частиною Договору. Ціна товару зазначається у рахунку на оплату та/або Специфікаціях. Оплата товару може проводитись на умовах 100% передплати або оплати за фактом поставки товару, але не пізніше ніж протягом 54 банківських днів з дати відвантаження товару. За вказаною угодою з ТОВ «Тексіка», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 158,20 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 949,18 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 158,20грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткову накладну та платіжний документ. -ТОВ «ВІЛЛТЕКС-УКРАЇНА» на підставі договору поставки № 071902 від 18.07.2019р., за яким Продавець ТОВ «ВІЛЛТЕКС-УКРАЇНА» взяв на себе зобовязання поставляти, а Покупець ФОП ОСОБА_1 приймати та сплачувати тканини, швейну фурнітуру та ін. (товар) на умовах. Визначених цим Договором. Кількість і ціна Товару вказуються у видаткових накладних, які являються невід`ємними частинами цього договору. Загальна вартість договору визначається шляхом сумування вартості всіх партій товару, що передаються за окремими видатковими накладними, з урахуванням умов даного Договору. Покупець за вказаним договором, зобов`язується сплатити вартість кожної отриманої партії Товару шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару. Умови постачання FCA- склад Продавця, згідно Інкотермс-2010. За вказаною угодою з ТОВ «ВІЛЛТЕКС-УКРАЇНА», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 226,05 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 1356,28 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 226,05грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунки-фактури, видаткові накладні та платіжні документи. -ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ» на підставі договору поставки №19/06/19 від 19.06.2019р.. за яким в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Постачальник - ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ» зобов`язувався у 2019 році передати у власність Покупця ФОП ОСОБА_1 товар, а Покупець, в разі належної якості, зобов`язувався оплатити цей товар та прийняти його. Асортимент, кількість товару, що поставляється, зазначається у кожному окремому замовленні на поставку. За вказаною угодою з ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 953,49 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 5720,96 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 953,49грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунки-фактури, видаткові накладні та платіжні документи. -ТОВ «ІМПЛАСТ», по взаємовідносинам з яким ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 1506,66грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 9040,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 1506,66грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткову накладну, платіжні документи. -ТОВ «МОЛНІЯ УКРАЇНА» на підставі договору поставки №МУ-533 від 15.08.2019р., за яким в порядку, визначеному цим Договором, Постачальник ТОВ «МОЛНІЯ УКРАЇНА» зобов`язувався поставити та передати у власність Покупця ФОП ОСОБА_1 товар, найменування, кількість та асортимент якого вказуються в видаткових накладних, які становлять невід`ємну частину цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплати його вартість згідно умов Договору. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах EXW Інкотермс-2010. Оплата за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не погоджено сторонами. За вказаною угодою з ТОВ «МОЛНІЯ УКРАЇНА», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 479,50 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 2877,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 479,50грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунок на оплату, видаткову накладну та платіжний документ. -ТОВ «СОТАЛАН» на підставі договору постачання № 0804/19 від 08.04.2019р., за яким Постачальник ТОВ «СОТАЛАН» зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця ФОП ОСОБА_1 продукцію з гофрокартон (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього договору. Найменування, кількість та асортимент товару, що вказується в додаткових угодах (Специфікаціях) до цього Договору, що є невід`ємною його частиною або Заявках Покупця. Ціна товару і порядок розрахунків за поставлений товар вказується в Додаткових угодах. За вказаною угодою з ТОВ «СОТАЛАН», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 8292,20грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 49753,19 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 8292,20грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, платіжні документи. -ТОВ «ШОКОПАК», на підставі яких ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 403,33 грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 2420,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 403,33грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткову накладну та платіжний документ. -ТОВ «Хіммельтек» на підставі договору поставки №290301 від 29.03.2019р., за яким на умовах даного Договору ТОВ «Хіммельтек» Постачальник зобов`язується поставити Покупцю ФОП ОСОБА_1 товар за цінами, в кількості та асортименті, що вказані в рахунках-фактурах та накладних Постачальника. Поставка товару здійснюється на умовах EXW Інкотермс-2010. Місце поставки склад Постачальника. Розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України на підставі рахунка-фактури Постачальника шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. За вказаною угодою з ТОВ «Хіммельтек», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 5600,83грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 33604,96 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 5600,83грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано накладну, рахунок-фактуру, квитанцію про прийом товару, платіжний документ. -ТОВ «ЛАЙТ-ТЕКС» на підставі договору купівлі-продажу №26 від 01.05.2019р. за яким Постачальник швейну фурнітуру, прикладні матеріали та інші галантерейні вироби (Товар) згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець приймати та своєчасно оплачувати Товар на умовах даного Договору. Загальна сума договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані покупцю на підставі цього Договору. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. За вказаною угодою з ТОВ «ЛАЙТ-ТЕКС», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 130,50грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 783,00 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 130,50грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткову накладну, рахунки-фактуру, платіжний документ. -ТОВ «ДА-ТЕКС» на підставі договору купівлі-продажу №226 від 18.03.2019р. за яким Постачальник - ТОВ «ДА-ТЕКС» зобов`язувався передати у власність Покупцю ФОП ОСОБА_1 швейну фурнітуру, прикладні матеріали та інші галантерейні вироби (Товар), згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця, а Покупець зобов`язаний приймати Товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід`ємними додатками до Договору. Загальна сума договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані Покупцю на підставі цього Договору. За вказаною угодою з ТОВ «ДА-ТЕКС», ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року було включено податку на додану вартість у сумі 10200,32грн. Загальний обсяг відвантаженого товару 61201,90 грн. На підтвердження реального виконання умов вказаного договору та підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 10200,00грн. по вказаній вище угоді, ФОП ОСОБА_1 було надано видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи. За доводами апелянта, ФОП ОСОБА_1 не надано первинних документів у підтвердження використання у межах підприємницької діяльності придбаних у вказаних вище контрагентів робіт, послуг, товарів (товарно-матеріальних цінностей), не доведено транспортування товарно-матеріальних цінностей на адресу ФОП ОСОБА_1 окремо, скаржник зазначає, про відсутність у позивачки складських/виробничих приміщень, що унеможливлює встановити використання придбаних ТМЦ у контрагентів, по взаємовідносинам з якими у вересні 2019 року ФОП ОСОБА_1 було сформовано податковий кредит на загальну суму - 136364,00 грн. Колегія суддів, ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, з урахуванням наведених вище норм податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, критично оцінює доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що фактичним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є - 49.16 діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами. Як вірно було зауважено судом першої інстанції, підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 з поміж іншого, складається в тому числі й з реалізації одягу, більшою мірою технічного, за зовнішньоекономічними контрактами, у підтвердження чого до матеріалів справи позивачкою були надані відповідні первинні документи (том І а.с.70-86). Для виготовлення товару, з метою його подальшої реалізації за зовнішньоекономічними контрактами, позивачкою безпосередньо й були укладені відповідні угоди з третіми особами вищевказаними контрагентами (постачальниками/продавцями/надавачами послуг), а саме щодо придбання тканин, фурнітури, допоміжних приладів для встановлення фурнітури, тощо, необхідних для пошиття готової продукції на замовлення позивачки. На переконання судової колегії, судом першої інстанції було належним чином досліджено надані ФОП ОСОБА_1 первинні документи у підтвердження реального характеру господарських операцій по усім вищезазначеним контрагентам. При цьому, колегія суддів наголошує на наявності в матеріалах справи платіжних документів та банківських виписок, які підтверджують фактичне перерахування позивачкою на користь контрагентів-постачальників вартості отриманих від них товарів/послуг, за укладеними угодами, в тому числі з урахуванням податку на додану вартість, що в свою чергу спростовую відповідні доводи податкового органу. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що що надані позивачем копії первинної документації не містять дефектів форми та змісту, виписані належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість. Крім того, придбані позивачем товарно-матеріальні цінності та послуги повністю узгоджуються з видом її господарської діяльності. При цьому, вирішуючи питання про реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та її контрагентами, суд першої інстанції ґрунтовно врахував презумпцію добросовісності платника податків, за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Так, нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції. Слід зауважити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Крім того, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності - платник податків має спростовувати ці доводи. Між тим, в даному випадку, жодних доказів на спростування реальності господарських операцій ФОП ОСОБА_1 , які слугували підставою для подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідачем під час судового розгляду справи не надано. Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта з приводу того, що підставою для відмови ФОП ОСОБА_1 у поверненні суми бюджетного відшкодування слугувало не надання останньою витребуваних на запит Головного управління ДПС в Одеській області доказів, зокрема, щодо перерахунку грошових коштів на користь контрагентів за отримані товари, оскільки, як вірно зауважував суд першої інстанції у своєму рішенні, у матеріалах справи міститься копія супровідного листа від 29 листопада 2019 року, з відмітною канцелярії податкової (оригінал якого було надано суду для огляду), згідно якого, позивачем були надані запитувані документи (загалом на 193 аркушах)(т.ІІІ, а.с.121-135). За вказаного, є недоведеними твердження Головного управління ДПС в Одеській області про відсутність у ФОП ОСОБА_1 права бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Враховуючи усе викладене вище, зважаючи на приписи ст. 9 КАС України, наголошуючи на тому, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, апеляційний суд також вважає правильним й обраний судом попередньої інстанції спосіб захисту порушеного права позивачки, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №0000973305 та №0000963305 від 08.01.2020 року. Колегія суддів звертає увагу, що саме податковим повідомленням-рішенням №0000963305 від 08.01.2020 року позивачеві було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136364,00 гривень, а тому підстав для задоволення позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ не має. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №420/12471/21- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2022 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Градовський Ю.М. Шеметенко Л.П.