Постанова Київський апеляційний суд № 755/2688/23

Постанова Іменем України 09 листопада 2023 року м. Київ провадження № 22-ц/824/16210/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Немировської О. В., за участю секретаря Ратушного А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року про відмову в задоволенні скарги на дії/бездіяльність державного виконавця у справі №755/2688/23 Дніпровського районного суду м. Києва за скаргою ОСОБА_2 на дії/бездіяльність головного державного виконавця Бучанського районного відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберської Ольги Іванівни, стягувач - ОСОБА_1 , У С Т А Н О В И В: Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року частково задоволено скаргу ОСОБА_2 . Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Бучанський ВДВС, Відділ) Лемберської О. І. щодо не врахування здійснених скаржником ОСОБА_2 платежів зі сплати аліментів за квитанціями №P22R-8D82-8C2M-CKWL від 08.07.2021 на суму 4 500,00 грн; №P2AP-MX02-EZZY-90QG від 28.07.2021 на суму 4 500,00 грн; №02AP-MX02-F00B-H18E від 28.07.2021 на суму 3 300,00 грн, а всього на загальну суму 12 300 грн, та скасовано довідку-розрахунок заборгованості від 31 січня 2023 року. Зобов`язано головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберську О. І. провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №67597123, з урахуванням квитанцій про перерахування грошових коштів безпосередньо на банківські реквізити одержувача аліментів - ОСОБА_1 , а саме: квитанції №P22R-8D82-8C2M-CKWL від 08.07.2021 на суму 4 500,00 грн; квитанції №P2AP-MX02-EZZY-90QG від 28.07.2021 на суму 4 500,00 грн; квитанції №02AP-MX02-F00B-H18E від 28.07.2021 на суму 3 300,00 грн, а всього на загальну суму - 12 300,00 грн. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена без повного з`ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції не врахував недоведеність з боку боржника сплати трьох платежів саме в якості аліментів на утримання дитини. Вказувала, що висновки суду про часткове задоволення скарги є передчасними та ґрунтуються на припущеннях, адже суд не врахував, що обов`язок сплачувати аліменти в боржника виник на підставі рішення суду лише 20.07.2021, а також в процесі розгляду справи про стягнення аліментів та вже в процесі виконавчого провадження боржник позов не визнавав та не посилався на аліментні платежі у липні 2021 року на загальну суму 12 300 грн. Судом не взято до уваги, що у наданих боржником квитанціях жодним чином не зазначено про цільове призначення коштів та про платника зазначених коштів. Вважала, що оскільки під час розгляду скарги боржника ним було надано низку інших квитанцій (платників третіх осіб), суд не переконався, а боржник не довів, що саме ці три квитанції стосувалися утримання дитини згідно рішення суду. Суд також не взяв до уваги доводи та докази стягувача, що станом на липень 2021 року вона неодноразово просила боржника погасити борги за комунальні платежі по квартирі, де вони раніше проживали. Крім цього, вказувала, що в неї з ОСОБА_2 , як колишнього подружжя залишився обов`язок сплачувати щомісячні внески за квартиру в ЖК "Комфорт-Таун"; у боржника станом на липень 2021 року і до сьогодні є непогашений борг перед нею через спричинення ним ДТП в результаті чого завдано шкоди її автомобілю. Звернула увагу, що сума трьох платежів за липень 2021 року, інтервал часу, протягом якого вони всі здійснені та розмір переказів не обумовлюють сплати саме аліментів, оскільки аліменти сплачуються щомісячно та визначені конкретною сумою. За наведених обставин просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги. Стягувач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 07.11.2023, не з`явилася. Головний державний виконавець Бучанського ВДВС Лемберська О. І., належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 07.11.2023, не з`явилася. Боржник ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується звітом про доставку електронного листа, в судове засідання, призначене на 07.11.2023, не з`явився. Від представника боржника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Як на підставу відкладення судового засідання ОСОБА_3 посилалася на те, що про наявність судового засідання дізналися 01.11.2023, а тому з метою реалізації права боржника на участь в судовому засіданні просила перенести судове засідання на інший день та надіслати на електронну адресу копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги. Колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відкладення судового засідання, оскільки в матеріалах справи наявні докази доставлення на електронну адресу ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття апеляційної скарги разом з копією апеляційної скарги та судової повістки-повідомлення. Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу 07.11.2023 за відсутності учасників справи та їхніх представників. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні в Бучанському районному відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий лист по справі №755/9645/21, виданий 20 липня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 18 359,00 грн, щомісячно, починаючи з 03 червня 2021 року, з подальшою індексацією відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та до досягнення дитиною повноліття. 19 листопада 2021 року постановою головного державного виконавця Бучанського ВДВС Лемберською О. І. відкрито виконавче провадження №67597123. Скаржником на підтвердження сплати аліментів подано до суду квитанції від 08.07.2021 №P22R-8D82-8C2M-CKWL на суму 4 500 грн, від 28.07.2021 №Р2АР-МХ02-EZZY-90QG на суму 4 500 грн, від 28.07.2021 №02АР-МХ02-F00B-Н18Е на суму 3 300 грн, від 24.02.2022 №B3KK-X653-45KE-8825 на суму 2 000 грн, від 24.02.2022 №НС20-9Н8А-В344-ЕТЕ8 на суму 4 000 грн, від 24.02.2021 №МАА5-МН6Н-СКМ3-КС10 на суму 5 600 грн, від 28.03.2021 №7ВРН-8СМН-К619-Т9Р2 на суму 3 000 грн, від 30.01.2023 №ПН2824152 на суму 5 200 грн, а на загальну суму 32 100 грн. 00 коп. 17 січня 2022 року головним державним виконавцем Бучанського ВДВС Лемберською О. І. винесена постанова про арешт майна боржника. 11 лютого 2022 року головним державним виконавцем Бучанського ВДВС Лемберською О. І. винесена постанова про арешт коштів боржника. 31 січня 2023 року головний державний виконавець Лембреська О. І. здійснила розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за період з червня 2021 року по 31 січня 2023 року. 24 лютого 2023 року ОСОБА_2 прибув на виклик державного виконавця та повідомив про наявність банківських квитанцій з метою здійснення державним виконавцем перерахунку заборгованості. Однак державний виконавець Лемберська І. О. відмовила у прийнятті таких квитанцій. В цей же день - 24 лютого 2023 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з письмовою заявою щодо проведення розрахунку заборгованості, з урахуванням наданих квитанцій від 08.07.2021 №P22R-8D82-8C2M-CKWL на суму 4 500 грн, від 28.07.2021 №Р2АР-МХ02-EZZY-90QG на суму 4 500 грн, від 28.07.2021 №02АР-МХ02-F00B-Н18Е на суму 3 300 грн, від 24.02.2022 №B3KK-X653-45KE-8825 на суму 2 000 грн, від 24.02.2022 №НС20-9Н8А-В344-ЕТЕ8 на суму 4 000 грн, від 24.02.2021 №МАА5-МН6Н-СКМ3-КС10 на суму 5 600 грн, від 28.03.2021 №7ВРН-8СМН-К619-Т9Р2 на суму 3 000 грн. Квитанція від 30.01.2023 №ПН2824152 про переказ боржником аліментів на рахунок органу ДВС у сумі 5 200 грн врахована виконавцем та відображена у довідці про розрахунок заборгованості. Судом також встановлено, що квитанціями від 08.07.2021 №P22R-8D82-8C2M-CKWL на суму 4 500 грн; від 28.07.2021 №Р2АР-МХ02-EZZY-90QG на суму 4 500 грн; від 28.07.2021 №02АР-МХ02-F00B-Н18Е на суму 3 300 грн, що разом становить суму 12 300 грн, підтверджується факт сплати саме аліментів на дитину, оскільки в даних квитанціях в графі "Призначення платежу" містяться відомості, які вказують на перерахування коштів для ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 . Матеріали справи не містять доказів того, що кошти за трьома вищевказаними квитанціями сплачувались ОСОБА_2 на виконання інших, ніж аліментних, зобов`язань. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 фактично визнала надходження коштів від ОСОБА_2 , але вважала, що це можливо сплачені кошти за іншими зобов`язаннями, які між ними існують, а саме: заборгованість за житлово-комунальні послуги під час їх спільного проживання; наявність у них як у колишнього подружжя майнового обов`язку щодо погашення боргу за придбану під час шлюбу квартиру за договором купівлі-продажу; наявність в ОСОБА_2 перед нею боргу за спричинення матеріальної шкоди її автомобілю внаслідок ДТП. Колегія суддів відхиляє такі доводи ОСОБА_1 , оскільки остання конкретно не зазначила за який саме з перелічених боргів, на її думку, ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти на загальну суму 12 300 грн. При цьому, в матеріалах справи також відсутні будь-які докази, які вказували на наявність у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 інших боргових зобов`язань, окрім аліментних, як і відсутні докази про розмір тих інших боргів разом і окремо кожний. Більш того, слід також враховувати, що у разі наявності в ОСОБА_2 інших зобов`язань перед ОСОБА_1 , крім аліментних, то в загальній сумі розмір боргів не змінюється і в будь-якому разі належить стягувачу. В свою чергу, стягувач, отримавши кошти, використовує їх на власний розсуд. Доводи апеляційної скарги, що розмір коштів за трьома квитанціями на суму 12 300 грн не доводить розмір аліментів на суму 18 359 грн, які повинні сплачуватися щомісячно, колегія суддів відхиляє, оскільки сплата аліментів у меншому розмірі ніж визначено судовим рішенням не спростовує самого факту сплати аліментів у тій чи іншій сумі. Так само сплата коштів у розмірі 12 300 не доводить і погашення заборгованості за іншими зобов`язаннями, оскільки не зазначено їх розмір. Таким чином, доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_2 інших зобов`язань, окрім аліментних, не знайшли свого підтвердження та фактично ґрунтуються на припущеннях стягувача, щодо погашення заборгованості за одним із трьох боргових зобов'язань А згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги, щодо наявності в матеріалах справи доказів того, що станом на липень 2021 року ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 з вимогою погасити борг за комунальні послуги у квартирі, де вони разом проживали. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши вищевказані обставини, зокрема врахувавши ухвалення рішення про стягнення аліментів 20.07.2021, відсутність в у сторін інших зобов`язань та певних домовленостей, дійшов обґрунтованого висновку, що грошові кошти на загальну суму 12 300 грн за квитанціями 08.07.2021 №P22R-8D82-8C2M-CKWL, від 28.07.2021 №Р2АР-МХ02-EZZY-90QG та від 28.07.2021 №02АР-МХ02-F00B-Н18Е, які перераховувалися на картковий рахунок ОСОБА_1 , надавалися ОСОБА_1 саме в якості аліментів на утримання дитини. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні розрахунку заборгованості за аліментами та у зв`язку з цим правильно визнав неправомірними дії державного виконавця в частині не зарахування в рахунок погашення боргу за аліментами платежі на загальну суму 12 300грн за квитанціями 08.07.2021 №P22R-8D82-8C2M-CKWL, від 28.07.2021 №Р2АР-МХ02-EZZY-90QG та від 28.07.2021 №02АР-МХ02-F00B-Н18Е та зобов`язав державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів з урахуванням цих квитанцій. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця в частині не зарахування в рахунок погашення боргу за аліментами грошових коштів на загальну суму 12 300 грн за вищевказаними трьома квитанціями. Сукупність вищезазначеного приводить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги. Апеляційна скарга не містить доводів незгоди з ухвалою суду в частині відмовлених вимог скарги ОСОБА_2 . Водночас, в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить повністю скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги повністю. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа О. В. Немировська