Постанова Хмельницький апеляційний суд № 683/2495/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2023 року м. Хмельницький Справа № 683/2495/23 Провадження № 22-ц/4820/1935/23 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 683/2495/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал банк» на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року (суддя Андрощук Є.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) зазначало, що в порядку реалізації проекту monobank, 06 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.06.2020 (далі - Договір). На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач вказує, що ним свої зобов`язання за Договором виконано у повному обсязі, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з тим, ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Станом на 28.12.2022 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» (далі - Умови), відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань і вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.12.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Загальна заборгованість відповідача за Договором станом на 15.02.2023 становить 61129,85 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), яку АТ «Універсал Банк» просив суд стягнути. Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із цим рішенням суду, АТ «Універсал Банк» оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не дослідив механізм отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про не ознайомлення клієнта з такою процедурою. Додав, що відповідач здійснив отримання банківських послуг проекту monobank шляхом верифікації очно на точці видачі картки. Апелянт вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору про надання банківських послуг, в тому числі і погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, а також ознайомлення відповідача з такими Умовами. І районним судом не враховано, що п. 3 Анкети Заяви від 06.06.2020 сторонами узгоджено, що пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Крім того, АТ «Універсал Банк» посилається на те, що відповідачем неодноразово здійснювалися банківські операції з використанням власної картки, що підтверджується випискою по руху коштів, що свідчить про надання останнім згоди на зміну Умов та правил надання банківських послуг. Банк вказує, що у зв`язку із тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, як вбачається із виписки про рух коштів та розрахунку заборгованості, виникла заборгованість у розмірі 61129,85 грн. Також, апелянт звертає увагу суду на те, що надання та обслуговування кредиту обумовлено в Умовах та правилах, де зазначено, що кредитний ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком, виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку. Крім цього, як на підставу скасування оскаржуваного рішення суду, Банк посилається на те, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану Банком суму заборгованості, яка підтверджена належними доказами. Зважаючи на викладене, АТ «Універсал Банк» просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив. Справа розглядається в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення не відповідає в повному обсязі вказаним вимогам. Так, відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що підписана відповідачем анкета заява до договору про надання банківських послуг від 06.06.2020 не містить процентної ставки та до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України. І враховуючи, що за умовами договору погашено кредит у сумі 28621,64 грн та в погашення процентів, не передбачених умовами договору, списано кошти у сумі 26050 грн. тому відсутні підстави для задоволення позову. Колегія суддів не погоджується із мотивами відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Згідност. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ізст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 634,638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону ). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону ). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Встановлено, що 06 червня 2020 року між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг. Укладення договору відбулося підписання Анкети-заяви шляхом накладення цифрового власноручного підпису на екрані власного смартфону у додатку monobank, у якій зазначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб а АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо карткових продуктів, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають Договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився із вказаними документами та отримав примірники у мобільному додатку. У пункті 3 Анкети-заяви ОСОБА_1 просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2 % на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Погоджувався з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту і погоджувався з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомлятиме його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. В пункті 6 Анкети-заяви зазначено, що відповідач просить вважати його власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03С6930В88136ВСАС451087ЕВ92В41В91547А2ЕАС7В22F420EB16B81EF11E8A279, яка буде використовуватися УЕП у мобільному додатку з метою засвідчення дій; також визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням простого електронного підпису або УЕП (а.с.11). Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості за Договором станом на 06.06.2020 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 61129,85грн (а.с. 6-10). Банк посилається на те, що виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредитні кошти, а ОСОБА_1 вчасно не сплачував кредит, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, що станом на 06.06.2020 становить 61129,85грн. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію Анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 06.06.2020; копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank; копію Тарифів за Чорною карткою monobank; копію Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank; копію Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, розрахунок заборгованості станом на 15.02.2023 (а.с. 6-29). Апеляційний суд звертає увагу, що підписана відповідачем анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, джерело та розмір доходу, в анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані та надані до анкети в електронному вигляді. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним в письмовій формі, у сторін відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають з кредитного договору. З наведеного слідує, що сторонами в пункті 3 анкети-заяви узгоджено нарахування відсоткової ставки 3,2 % на місяць. В той же час, заявлена позивачем сума в розмірі 61129,85 грн, яку просив Банк стягнути з відповідача є недоведеною, оскільки з дослідженої анкети-заяви від 06.06.2020 вбачається, що вона містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність і не містить даних про розмір кредитних коштів. Апеляційний суд констатує, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позові, а отже не є належним доказом наявності заборгованості. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів погодження сторонами кредитного договору суми встановленого кредитного ліміту в розмірі 50000 грн, отримання відповідачем платіжної картки, видачі кредитних коштів, підвищення (збільшення) кредитного ліміту і до матеріалів справи позивачем надано не було, відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять. Вказані обставини позбавляють апеляційний суд можливості встановити дійсні умови договору, що були погоджені сторонами, перевірити, чи здійснено нарахування суми заборгованості у відповідності до погоджених сторонами умов договору. Твердження апелянта про те, що відсутність в позовній заяві чітко зазначеної суми отриманого кредиту пояснюється передбаченою і погодженою сторонами договору можливістю коригування встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 50000 грн протягом всього строку користування кредитними коштами, і що відповідно до п. 4.23 п. 4 Розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості, враховуються апеляційним судом, однак даних обставин не спростовують. Розрахунок заборгованості, на який посилається Банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим Банком, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк. У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 61129,85 грн і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів видачі кредитних коштів, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем надано не було. Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що заборгованість відповідача за договором від 06 червня 2020 року становить 61129,85 грн (відповідно до розрахунку заборгованості), матеріали справи не містять і апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що на підтвердження погашення та виникнення заборгованості за кредитом банком було надано розрахунок заборгованості, який узгоджується з випискою по особовому рахунку позичальника та з якого чітко вбачаються періоди виникнення боргу та факт ухилення відповідача від сплати заборгованості. Разом з тим, додана до апеляційної скарги деталізована виписка про рух коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 20.09.2023 апеляційним судом не приймається, виходячи з наступного. Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до частин 3, 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга не містить клопотання про дослідження нових доказів із обґрунтуванням поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, не наведено об`єктивних причин, які перешкодили подати вказані докази у встановлений законом строк, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання нових доказів. Виходячи із наведеного, з урахуванням вимог статей 12, 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що Банк не надав доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому апеляційний суд не має процесуальних повноважень приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на ці докази. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не надав доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, зокрема контррозрахунку, є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов`язок суду перевірити докази, що подані стороною на підтвердження позовних вимог та задовольнити позов є лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову. Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3 статті 13 ЦПК України). А повторне викладення позивачем в апеляційній скарзі обставин, на які він посилався в позовній заяві, не становить підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не був позбавлений можливості доводити переконливість своїх доводів, надавши до позовної заяви відповідні докази, однак зазначеною процесуальною можливістю не скористався. Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 висновки не можуть бути застосовані до правовідносин сторін у цій справі з огляду на відмінності порядку укладання кредитних договорів в АТ «Приватбанк» та АТ «Універсал Банк» в рамках проекту monobank, є обґрунтованим, адже правовідносини у цій справі та у справі №342/180/17 не є тотожними: у цій справі укладено кредитний договір у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та узгодженні сторонами. А у справі №342/180/17 не узгоджено сторонами умов кредитного договору, про узгодження яких вказує Банк. З огляду на наведене, апеляційний суд не погоджується із мотивами міськрайонного суду щодо відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 384, 389 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково. Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 07 листопада 2023 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай