Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/12181/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8267/23 Справа № 202/12181/23 Суддя у 1-й інстанції - Ісаєва Д. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Дніпро апеляційну скаргу представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на ухвалуІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2023 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанов Сергій Іванович на бездіяльність органу державної виконавчої служби та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича. В обґрунтування посилався на те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2022 року було усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні гаражем № НОМЕР_1 , який розташований в Обслуговуючому кооперативі "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний" за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити його, стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн. та 3000 грн. на правничу допомогу. На підставі вищевказаного рішення державним виконавцем Кірсановим С.І. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень: №70633251 від 03.01.2023 року та №70633286 від 03.01.2023 року. 24.01.2023 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено ухвалу по заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову, якою заборонено іншим особам вчиняти будь-які дії з гаражем № НОМЕР_1 , який розташований в Обслуговуючому кооперативі "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний" за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6. 27.01.2023 року ОСОБА_1 подано заяву на ім`я державного виконавця Кірсанова С.І. про зупинення виконання за вищевказаними виконавчими провадженням та залишено у скринці виконавчої служби, адже в той день прийом громадян не вівся. Ніяких дій з боку виконавця по заяві про зупинення виконавчих проваджень не було проведено. ОСОБА_1 було добровільно передано гараж № НОМЕР_1 , який розташований в Обслуговуючому кооперативі "Гаражно-будівельний кооператив "Янтарний" за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 6, у користування стягувачу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. та 3000 грн., відповідно до чого 25.05.2023 року представником стягувача подано заяву про закінчення виконавчого провадження. Державним виконавцем винесено постанови від 06.06.2023 року у вищевказаних виконавчих провадженнях про закінчення виконавчого провадження на підставі клопотання представника стягувача про закінчення виконавчого провадження. Однак, цього ж дня державним виконавцем Кірсановим С.І. було винесено постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відкрито нові виконавчі провадження зі стягнення виконавчого збору: № 71965355, № 71965262, № 71965441, № 71965523. 07.06.2023 року виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 71965262, № 71965355, № 71965441, № 71965523 у зведене виконавче провадження № 71971233. Скаржник зазначає, що виконавчі провадження, відкриті після закінчення основного виконавчого провадження були відкриті незаконно та підлягають закриттю. УхвалоюІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича. Скасовано постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965355 про відкриття виконавчого провадження в якому до стягнення підлягає сума в розмірі 13400,00 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965355 про визначення розміру загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965262 про відкриття виконавчого провадження в якому до стягнення підлягає сума у розмірі 300,00 грн. ; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965262 про визначення розміру загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965441 про відкриття виконавчого провадження в якому до стягнення підлягає сума у розмірі 399,24 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965441 про визначення розміру загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965523 про відкриття виконавчого провадження в якому до стягнення підлягає сума у розмірі 300,00 грн.; постанову від 06.06.2023 року ВП № 71965523 про визначення розміру загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн.; постанову від 07.06.2023 року про зведене виконавче провадження № 71971233 та закінчити дане виконавче провадження; постанову від 06.06.2023 року ВП № 70633251 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400,00 грн. В апеляційній скарзі представник Індустрійального ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса)просить з урахуванням уточнень від 25.08.2023 року скасувати зазначену ухвалу, як таку що винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що при відкритті виконавчих проваджень №70633251 та №70633286 державним виконавцем у свої постановах від 03.01.2023 року було стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Зауважує, що на момент звернення стягувача у травні 2023 року із заявами про закінчення зазначених виконавчих проваджень, державним виконавцем вже було здійснено виконавчі дії та прийняті відповідні постанови, зокрема і щодо відкриття виконавчих проваджень, а тому було правомірно стягнуто виконавчій збір та витрати виконавчого провадження. Оскільки виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не були стягнуті у рамках виконавчих проваджень №70633251 та №70633286, виконавчі листи в яких за заявою було повернуто стягувачу, державний виконавець у відповідності до положень п.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанови від 06.06.2023 року про відкриття виконавчих проваджень зі стягнення витрат у виконавчому провадженні №71965262, №71965355, №71965441, №71965523. При цьому відомості щодо сплати зазначених сум у виконавчому провадженні №70633286 надійшли тільки 07.06.2023 року. А 16.06.2023 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №71965355 у зв`язку зі сплатою боргу та зарахуванням коштів до державного бюджету. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДВС та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану. Зокрема зазначав, що ОСОБА_1 було сплачено виконавчий збір, визначений в основних виконавчих провадженнях, однак державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» було виділено окремі виконавчі провадження щодо стягнення виконавчого збору. Також звертав увагу, що державний виконавець жодних дій з примусового виконання окрім винесення постанов, не виконував, а боржник в добровільному порядку виконав зобов`язання. Також правом на відзив скористався представник стягувача - адвокат Скиба В.В. та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ДВС без задоволення. Звертав увагу, що реального виконання рішення суду не відбулося оскільки боржник виконав його у добровільному порядку, а тому при поверненні виконавчих документів стягувачу у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору. Зазначені дії створюють умови для подвійного стягнення з боржника суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. В судове засідання з`явився ОСОБА_1 та йогопредставник адвокат Ходюш А.М., Кірсанов С.І. та представник ОСОБА_2 - адвокат Скиба В.В.. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Визнаючи дії державного виконавця Кірсанова С.І. неправомірними та скасовуючи постанови від 06.06.2023 року у виконавчих провадженнях №71965262, №71965355, №71965441, №71965523 № 70633251, а також постанову від 07.06.2023 року у виконавчому провадження № 71971233, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду було виконано в добровільному порядку, ОСОБА_1 було сплачено виконавчий збір, державним виконавцем жодних дій щодо примусового виконання рішення не здійснювалось, а тому ним безпідставно були відкриті нові виконавчі провадження по стягненню виконавчого збору із боржника. Однак, з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитись з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та усунуто перешкоди у користування гаражем № НОМЕР_1 , який розташований в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Янтарний» за адресою: м.Дніпро, вул. Березинська, 6, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити його. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992, 40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. На підставі виданих судом на виконання рішення виконавчих листів державним виконавцем Кірсановим С.І. 03.01.2023 року було відкрито виконавче провадження № 70633251, в рамках якого з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 13 400 грн. та визначено розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні 300 грн. (а.с.18-20) та виконавче провадження № 70633286 в рамках якого з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 399,24 грн. та визначено розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні 300 грн. (а.с. 24-26). 25.05.2023 року представником стягувача ОСОБА_3 до Індустріального ВДВС у м. Дніпрі надано клопотання про закінчення виконавчих проваджень №70633251 та №70633286 у зв`язку із тим, що боржник в добровільному порядку усунув перешкоди у користуванні гаражем № НОМЕР_1 та сплатив судовий збір та витрати на правову допомогу. 06.06.2023 року державним виконавцем Кірсановим С.І. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження № 70633251 від 03.01.2023 року та № 70633286 від 03.01.2023 року керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Цього ж дня було винесено постанови про скасування цих процесуальних документів. Згідно постанов державного виконавця Кірсанова С.І. від 06.06.2023 року виконавчі документи у справі №202/1604/22 повернуті стягувачу в рамках ВП №70633251 то ВП №70633286 на підставі 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із наданою заявою стягувача. Враховуючи наведене, з основних виконавчих проваджень, зазначених вище було виділено окремі виконавчі провадження № 71965262, № 71965355, № 71965441, № 71965523. Зокрема постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965262 відкрито виконавче провадження в якому до стягнення підлягає сума мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965262 визначено розмір загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69 грн. Постановою від 06.06 2023 року ВП № 71965355 відкрито виконавче провадження в якому до стягнення підлягає сума виконавчого збору у розмірі 13 400 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965355 визначено розмір загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965441 відкрито виконавчого провадження, в якому до стягнення підлягає сума виконавчого збору у розмірі 399,24 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965441 визначено розмір загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП№ 71965523 відкрито виконавче провадження, в якому до стягнення підлягає сума у розмірі 300 грн. Постановою від 06.06.2023 року ВП № 71965523 визначено розмір загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69 грн. 07.06.2023 року виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене провадження, в якій об`єднали ВП № 71965262, № 71965355, № 71965441, № 71965523 у зведене виконавче провадження № 71971233. Згідно квитанції про здійснення платіжної операції від 06.06.2023 року ОСОБА_1 здійснив оплату по виконавчому провадженню №70633286у розмірі 699,24 грн. та по виконавчому провадженню №71965262 у розмірі 369 грн.. На спірні правовідносини поширюється Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 зазначав, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору та витрат по виконавчому провадженню, оскільки рішення було виконано у добровільному порядку та державним виконавцем не було проведено жодних дій для його примусового виконання. Згідно положень статті 27 Закон № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Таким чином, звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що серед постанов, які він просить скасувати наявні постанови про відкриття виконавчого провадження та відкриття зведеного виконавчого провадження, фактично оскаржує дії державного виконавця щодо нарахування саме виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Частиною першою статті 287 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Аналогічний висновок вже висловлювався Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року (справа № 127/9870/16-ц), 30 січня 2019 року (справа № 161/8267/17), 3 квітня 2019 року (справа № 370/1034/15-ц) та 19 травня 2020 року (справа № 754/2223/15-ц). Таким чином суд першої інстанції, задовольняючи скаргу по суті, не звернув увагу на юрисдикційну підсудність цієї справи адміністративному суду. В матеріалах справи наявна копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кірсанова С.І. в рамках зазначених вище виконавчих проваджень. Зокрема суд виходив із того, що скаржник просив скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 71965262, № 71965355 та зведене виконавче провадження №71971233, в яких він є боржником за результатами розгляду цивільної справи, а тому скарга підлягає розгляду в порядку саме цивільного судочинства. Однак, звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 фактично ставить питання щодо правомірності дій виконавця по нарахуваню саме виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що відноситься до компетенції адміністративного суду. При цьому скаржник не оскаржує порядок чи правомірність саме відкриття виконавчого провадження. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ДВС підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з підстав зазначених у цій постанові. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2023 рокускасувати, провадження по справі закрити. Роз`яснити скаржнику ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 листопада 2023 року. Судді: