Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/2132/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5012/23 Справа № 208/2132/23 Суддя у 1-й інстанції - Сушкова Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Канурної О.Д., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання: Керімової - Бандюкової Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року у справі № 208/2132/23 за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», на бездіяльність державного виконавця (суддя першої інстанції Сушкова Л.І.), - В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, суб`єкт оскарження: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилалася на те, що під час вчинення нотаріальних дій ОСОБА_1 було відмовлено нотаріусом у зв`язку з арештом на все майно. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, бузо з`ясовано, що Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (стара назва - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції) було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження: 10957226 від 18.03.2011 року). Як з`ясувалось, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було видано ПАТ «ВАБ» виконавчий лист № 2-4719/2010 від 04.03.2011 року. 18.11.2022 року на електронну адресу ВДВС було направлено заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 15.12.2022 року було отримано лист № 13749/45-30 від 22.11.2022 року, відповідно до якого перевіркою в АСВП-ВП - спецрозділ було встановлено, що у відділі були відкритті виконавчі провадження: 17.03.2011 року ВП № НОМЕР_1 стосовно виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 2-5041 від 01.12.2010 року, яке закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням 31.03.2011 року, та передано у січні 2012 року до архіву та знищено у 2015 році. 20.12.2022 року на електронну адресу ВДВС було направлено заяву про зняття арешту з майна, проте наразі відповіді не отримано. Як з`ясувалось, Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було видано ПАТ КБ «Приватбанк» виконавчий документ: ухвала № 2-5041 від 01.12.2010 року. 17.03.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. 17.03.2011 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 31.03.2011 року ВДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). Проте, арешти з майна скаржника не зняті. Враховуючи факт фактичного виконання рішення, знищення виконавчого провадження, в рамках якого накладено арешт на майно скаржника у зв`язку з його завершенням без застосування передбачених Законом наслідків завершення такого виконавчого провадження, скаржник вважає, що належним способом захисту порушеного права скаржника, відповідно до статті 59 Закону №1404-VIII, є зобов`язання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно нерухомого майна № 10957226 від 18.03.2011 року, стосовно нерухомого майна ОСОБА_1 . Оскільки бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається. У зв`язку з порушення своїх прав скаржниця вимушена звернутися з даною скаргою до суду. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, просила суд зобов`язати державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одесса), виключити запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 10957226 від 18.03.2011 року, стосовно нерухомого майна ОСОБА_1 , яке було накладено за виконавчим провадженням № НОМЕР_1. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року повернуто матеріали скарги ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» на бездіяльність державного виконавця, скаржнику. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та вирішити питання щодо відкриття провадження по справі в суді першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було проігноровано правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, викладену в постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17, у зв`язку з чим суд помилково повернув скаргу з підстав того, що скаржником пропущено визначений ст. 449 ЦПК України десятиденний строк і клопотання про його поновлення суду не надано. 13 квітня 2023 року справа № 208/2132/23 надійшла до Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року було залишено без руху. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано сторонам строк для подання відзиву. Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року справу призначено до розгляду. Копію ухвали про призначення справи до розгляду ОСОБА_1 , адвокату Ліфлянчику Станіславу Ігоровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та стягувачу: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» разом із судовою повісткою від 09.05.2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку. Копію ухвали про призначення справи до розгляду адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» отримали на свої електронні пошти, а Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) та стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» 09.05.2023 року в свої електронні кабінети через систему «Електронний суд». В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 07 червня 2023 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ліфлянчик С.І. не з`явилися, від адвоката Ліфлянчика Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника та її адвоката (а.с. 49). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 07 червня 2023 року представник Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південного Міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 47). В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 07 червня 2023 року представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 48). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається із частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частини 1 статті 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Пунктом а) частини 1 статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Відповідно до ч.2 вказаної вище статті, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Пунктом 16 Постанови № 6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму ВССУ від 03.06.2016 року № 4) передбачено, що також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, про те, що суд першої інстанції не врахував позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з постановою від 25 березня 2020 року у справі № 175/3995/17, є безпідставними, оскільки у вказаній вище постанові ВС інші обставини справи. Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (із змінами) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до частини 5 вказаної вище статті, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 не просить визнати за результатами розгляду скарги бездіяльність незаконною, протиправною, тощо, а просить скасувати арешт з нерухомого майна, яке належить їй, однак з відповідною заявою про скасування постанови державного виконавця відділу ДВС щодо накладення арешту на нерухоме майно звернулася лише 16.03.2023 року. До матеріалів скарги надано відповідь органу ДВС від 22.12.2022 року на звернення ОСОБА_1 , в якому детально надано інформацію з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про накладені арешти на нерухоме майно останньої, тому їй було відомо про порушення її прав, однак з часу отримання наданих їй відомостей вона не зверталася до суду з зазначеною скаргою, тому при зверненні до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська нею пропущено визначений ст. 449 ЦПК України десятиденний строк і клопотання про його поновлення суду не надано. На підставі викладеного вище, апеляційцний суд вважає, що підстав для скасування ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, немає. Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.Д. Канурна Т.В. Космачевська О.В.Халаджи Повний текст судового рішення складений 12 червня 2023 року Суддя: О.Д.Канурна