Постанова 4821 № 711/6924/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2023 року м. Черкаси Справа № 711/6924/21 Провадження № 22-ц/821/1303/23 Категорія: 304010000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. за участю секретаря: Ярошенка Б.М. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 представник позивача: адвокат Рой Олег Володимирович відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 представник ОСОБА_2 : адвокат Новік Владислав Ігорович розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Новіка Владислава Ігоровича та представника ОСОБА_1 адвоката Роя Олега Володимировича на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 року (ухваленого в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Демчика Р.В.) у справі за заявою представника ОСОБА_2 адвоката Новіка Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири, - в с т а н о в и в : Короткий зміст заявлених вимог У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Роя О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без задоволення. 02 червня 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Новік В.І. подав до суду заяву про винесення додаткового рішення, відповідно до якої просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. 00 коп. В порядку ст.ст.137, 141 ЦПК України з метою розподілу судових витрат, до яких відноситься, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката, долучає до матеріалів справи підтверджені витрати відповідача на правову допомогу: копію договору про надання правової допомоги від 03.12.2021 року та копію акту №1 прийому передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 03.12.2021 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Додаткове судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що дослідивши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених представником відповідача до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад цивільно-процесуального законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, суд першої інстанції вважав, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 30000,00 грн. є завищеним. Короткий зміст вимог апеляційних скарг Не погоджуючись із додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 року, представник ОСОБА_2 адвокат Новік В.І. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення питання щодо розподілу понесених ОСОБА_2 судових витрат, просить його змінити та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Апеляційна скарга, зокрема мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення їх розміру чи доведення їх неспівмірності, а відтак, таке зменшення за ініціативою суду суперечить принципу змагальності. Крім того, скаржник стверджує, що в межах розгляду даної справи гонорар адвоката було визначено у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та витраченого часу, а тому відсутня потреба у наданні адвокатом детального опису наданих послуг. В свою чергу, суд першої інстанції не навів доводів та доказів нерозумності заявлених до відшкодування витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значення для позивача. 17 липня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Роя О.В., в якій останній, вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про винесення додаткового рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем при подачі заяви про ухвалення додаткового рішення не обґрунтовано поважності причин неподання доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів. Також вказує, що місцевим судом не враховано, що представник ОСОБА_2 брав участь лише в декількох судових засіданнях та подав до суду лише один процесуальний документ (відзив). При цьому, іншої правової допомоги в частині судової практики чи іншої роботи, адвокатом надано не було. Вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є надміру завищеним та таким, що не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки останні не були вчасно подані до суду. Також вказує, що суд першої інстанції порушив строк, визначений ст. 246 ЦПК України для розгляду питання про судові витрати, чим порушив норми процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 27 липня 2023 року, представник ОСОБА_2 адвокат Новік В.І., не погоджуючись із доводами апеляційної скарги та вважаючи їх необгрунтованими, просить суд апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Роя О.В. задовольнити частково, а додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 рокузмінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. 01 серпня 2023 року надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Новіка В.І., в якій представник ОСОБА_1 адвокат Рой О.В. просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року не було вирішено питання про розподіл понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу. 02 червня 2023 року представником ОСОБА_2 адвокатом Новіком В.І. до суду першої інстанції було подано заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом із наданням відповідних доказів, які підтверджують їх понесення ОСОБА_2 та загальний розмір (том 2, а.с. 89-92). Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданих апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Новіка В.І. та представника ОСОБА_1 адвоката Роя О.В. непідлягають до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду. Перевіряючи доводи представника ОСОБА_1 адвоката Роя О.В. щодо подання доказів понесених витрат на правову допомогу з порушенням строку, колегія суддів зазначає наступне. Матеріалами справи підтверджено, що разом з подачею відзиву на позовну заяву представником ОСОБА_2 адвокатом Новіком В.І. зазначено попередній розрахунок витрат на правову допомогу (том 1, а.с. 210-211), тобто до закінчення судових дебатів стороною відповідачки ОСОБА_2 зроблено заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси проголошено 30 травня 2023 року (том 2, а.с. 83). 02 червня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Новіка В.І. про винесення додаткового рішення, відповідно до якої просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. 00 коп. та надано відповідні докази таких витрат (том 2, а.с. 89). З викладеного слідує, що відповідач у п`ятиденний строк звернувся з заявою про відшкодування судових витрат, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України. Відтак, доводи представника ОСОБА_1 адвоката Роя О.В. спростовуються матеріалами справи та не знаходять свого об`єктивного підтвердження. Оцінюючи доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Новіка В.І., апеляційний суд враховує наступне. При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати ВС висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ). При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. ВП ВС наголосила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини». Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Так, адвокатом долучено Договір про надання правової допомоги від 03.12.2021 року та Акт №1 прийому передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №б/н від 03.12.2021 року. Згідно з п. 1.2. Договору адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та законні інтереси клієнта у справі №711/6924/21, що розглядатиметься Придніпровським районним судом м.Черкаси за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири, з усіма правами представника, захисника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, КУпАП України, КПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», КАС України. Згідно п. 4.5. Договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у наступному розмірі: -гонорар адвоката, який підлягає сплаті за результатами надання послуг представництва у справі №711/6924/21, що розглядатиметься Придніпровським районним судом м. Черкаси складає 20 000грн. -У разі досягнення адвокатом позитивного результату у справі №711/6924/21, що розглядатиметься Придніпровським районним судом м.Черкаси, клієнт зобов`язується сплатити адвокату 10 000 грн. у якості гонорару успіху. Гонорар (винагорода), гонорар успіху сплачується клієнтом адвокату протягом 30 днів з моменту підписання адвокатом та клієнтом відповідного акту приймання передачі наданих послуг (п.4.6 Договору). З викладеного слідує, що стороною відповідачки ОСОБА_2 були надані докази, які підтверджують факт понесення останньою витрат на професійну правничу допомогу адвокатом в загальному розмірі 30000,00 грн. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Водночас, колегія суддів приходить до переконання, що стягнення суми коштів у заявленому представником відповідачки розмірі 30 000,00 грн. за надану правничу допомогу є надміру завищенимта не обґрунтованим, враховуючи складність справи, час, затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів та участь в судових засіданнях. Суд першої інстанції, задовольняючи відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, вірно виходив з критеріїв розумності, співмірності та реальності наданих послуг адвоката, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт на представництво інтересів відповідачки. Доводи скаржника про те, що інша сторона не заявляла заперечень про зменшення витрат на правничу допомогу спростовуються матеріалами справи, адже 21 червня 2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Роєм О.В. на адресу суду направлено заперечення щодо витрат на правничу допомогу (том 2, а.с. 99-101). За викладених обставин, колегія суддів вважає, що постановлене додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційних скаргах доводами не вбачає. Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 270,374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Новіка Владислава Ігоровича та представника ОСОБА_1 адвоката Роя Олега Володимировича залишити без задоволення. Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2023 року у справі за заявою представника ОСОБА_2 адвоката Новіка Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.І. Василенко (повний текст постанови суду виготовлено 03 листопада 2023 року)