Постанова 4821 № 712/10355/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 712/10355/22 Провадження № 22-ц/821/619/23 Категорія: 304070000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Нерушак Л.В., Василенко Л.І. за участю секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» представник позивача: адвокат Харченко Олег Миколайович відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» - адвоката Харченка Олега Миколайовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Пироженко В.Д. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси,повний текст рішення складено 20 березня 2023 року) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 01 грудня 2022 року ОСББ «Руставі 15» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані і є квартиронаймачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , комплекс утримань будинку якого здійснює ОСББ «Руставі 15». Протоколом зборів ОСББ «Руставі 15» № 2 від 25.11.2019 року прийнято рішення про затвердження розмірів внесків і платежів для співвласників: внесок на фонд капітального ремонту будинку АДРЕСА_2 у розмірі 2 грн 71 коп за м.кв загальної площі квартири чи приміщення, на місяць; внесок на управління будинком АДРЕСА_2 у розмірі 5 грн за м. кв загальної площі квартири чи приміщення на місяць. Прийняте загальними зборами рішення, розміри внесків та дольової участі є діючими, правомірними, ніким не оспорені і доказів його скасування немає. Позивач зазначає, що за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року відповідачі плату за житлово-комунальні послуги здійснюють не регулярно та не у повному обсязі, чим спричиняють майнову шкоду позивачу. Згідно нарахувань, станом на 30.11.2022 року, заборгованість відповідачів за надані житлово-комунальні послуги становить 14688,42 грн. Також відповідачі повинні сплатити інфляційні збитки в сумі 1159,66 грн. та 3% річних в розмірі 358,15 грн. ОСББ «Руставі 15» просило постановити судове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 14688,42 грн., 3% річних в розмірі 358,15 грн., інфляційні в сумі 1159,66 грн., судовий збір 2481 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5200 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСББ «Руставі 15» заборгованість зі сплати внесків на управління майном багатоквартирного будинку станом на 30.11.2022 року в розмірі 14688,42 грн, 3% річних 358,15 грн, інфляційних 1159,66, судового збору 2481 грн. та 2800 гривень витрат на адвокатські послуги, а всього 21487,23 грн. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки, відповідачами своєчасно та в повному обсязі не оплачувалися обов`язкові внески, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на листопад 2022 року становить 11927,52 грн., тому така заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача. Крім того, суд прийшов до висновку, що до сплати підлягають і інфляційні втрати та 3 % річних за ст. 625 ЦК України. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, суд виходив з критеріїв обґрунтованості, доцільності та вважав, що відшкодуванню підлягає сума 2800 грн. замість заявленої 5 200 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 27 березня 2023 року, представник ОСББ «Руставі 15» - адвокат Харченко О.М., вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу необгрунтованим, постановленим із порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2023 року в частині розподілу судових витрат та постановити нове, яким стягнути із відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 5 200 грн. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга представника ОСББ «Руставі 15» - адвоката Харченка О.М., зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір відшкодування судових витрат, оскільки інша сторона не заявляла про їх неспівмірність. На думку скаржника, суд не може за власною ініціативою зменшувати розмір витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, якщо інша сторона не заперечує про це. Вважає, що домовленість про сплату гонорару за надання правової допомоги є такою, що склалася між адвокатом та клієнтом і суд не вправі з власної ініціативи зменшувати розмір гонорару. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСББ «Руставі 15» - адвоката Харченка О.М. підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості у суді апеляційної інстанції не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу адвоката. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником ОСББ «Руставі 15» - адвокатом Харченком О.М. надано: - договір про надання правової (правничої) допомоги № 15 від 02.08.2022 року; акт наданих послуг від 24 листопада 2022 року на суму 5200 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію ордера серія СА № 1042299 від 02.08.2022 року. Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати ВС, висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ). При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VІ врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. ВП ВС наголосила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тошо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини». Заявник в обґрунтування даних витрат та витраченого часу, пов`язаного із розглядом даної справи, зазначає: консультація та роз`яснення з правових питань 800 грн (1 год), підготовка та складання позовної заяви на суму 2000 грн. (2год 30 хв) та узгодження з клієнтом тексту та складання позовної заяви на суму 2400 грн. (3 год). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Колегія суддів приходить до переконання, що стягнення суми коштів у заявленому представником скаржника розмірі за надану правничу допомогу є надміру завищеним та не обґрунтованим, враховуючи складність справи, час затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів та участь в судових засіданнях. Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні 2400 грн. як вартості за узгодження з клієнтом тексту та складання позовної заяви, прийшов до вірного висновку про те, що остання фактично дублює підготовку та складання позовної заяви на суму 2000 грн. Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, місцевий суд, зменшуючи розмір гонорару, виходив з того, що складання позовної заяви на суму 2000 грн. та узгодження її тексту з клієнтом та складання позовної заяви на суму 2400 грн. є тотожними видами надання правової допомоги та не можуть бути стягнуті двічі. Саме з цих підстав, керуючись принципом співмірності, розумності та обгрунтованості заявлених судових витрат, місцевий суд дійшов висновку про їх відшкодування у розмірі 2400 грн. При цьому, колегія суддів зауважує, що сама лише домовленість сторін договору про надання правової допомоги про розмір гонорару не може безумовно свідчити про реальність та співмірність даних витрат зі складністю справи та витраченим часом. Адже, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, посилаючись на практику ЄСПЛ, питання розподілу судових витрат пов`язане, насамперед, з суддівським розсудом. Разом з тим, суд першої інстанції, стягуючи судові витрати з відповідачів в солідарному порядку, не врахував, що чинним цивільним процесуальним законодавством такий спосіб стягнення витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу не передбачено. Так, солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України). Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо. Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом. Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки судовим рішенням утверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору. Отже, місцевим судом у цій справі було помилково ототожнено інститут розподілу судових витрат (судового збору, витрат на професійну правничу допомогу), закріплених в ЦПК України, з солідарним обов`язком та відповідальністю, які є інститутами цивільного права і виникають лише у випадку передбаченому законом або договором (ст. 541 ЦК України). Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках. Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, законом не передбачено. Таким чином суд, позбавлений можливості розподілити витрати на професійну правничу допомогу шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів у випадку задоволення позову про солідарне стягнення з них заборгованості. Натомість, суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема ст. ст. 137, 141 ЦПК України. Однак, зазначеного не було враховано судом першої інстанції у здійсненні розподілу судових витрат. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене із порушенням норм процесуального права в частині розподілу судових витрат, тому підлягає до скасування в цій частині із ухваленням нового рішення про стягнення судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн. у рівних частинах з кожного відповідача. Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» - адвоката Харченка Олега Миколайовича задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2023 року скасувати в частині розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу та постановити нове. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. не встановлено, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» (код ЄДРПОУ 43299633, м. Черкаси, вул. Руставі, 15) судовий збір у розмірі 2481 грн, тобто по 827 грн. з кожного із відповідачів. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. не встановлено, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руставі 15» (код ЄДРПОУ 43299633, м. Черкаси, вул. Руставі, 15) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 грн., тобто по 933,33 грн. з кожного із відповідачів. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.В. Нерушак Л.І. Василенко