Постанова 4821 № 700/66/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 700/66/25 Провадження № 22-ц/821/1052/25 категорія 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М. за участю секретаря: Глущенко І.В. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни на заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2025року (ухваленого під головуванням судді Чорненької О.І. в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 02 квітня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимог 23 січня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 26.12.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (info@navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1321-6922. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 18 000,00 грн; - строк кредитування - 300 днів; - базовий період - 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; - знижена % ставка - 1,20 % в день; - стандартна % ставка - 1,50 % в день; Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Вказує, що товариство видало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс » через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 02.01.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 100 944,00 грн, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 244,00 грн, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 2 700,00 грн. Товариством було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс », а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 10 944,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90 000,00 гривень. На підставі наведеного, ТОВ « Укр Кредит Фінанс» просило суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 90 000,00 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс»заборгованість за кредитним договором № 1321-6922 від 26.12.2023 в розмірі 72 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс»сплачений судовий збір в сумі 1.937,92 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведена наявність заборгованості за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем. Проте, з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, обмеження максимального розміру денної процентної ставки у розмірі не більшому, ніж 1%, розмір заборгованості в частині нарахування відсотків, тому, за висновками суду, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в загальному розмірі 72 000,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 30 квітня 2025 року ТОВ « Укр Кредит Фінанс» подало через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи рішення суду таким, що постановлене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що частково відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення процентів за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,2 % та 1,5% є нікчемними в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому перерахував відсотки із застосуванням денної процентної ставки у розмірі 1 %. Вважає, що умовами договору, укладеного між сторонами, чітко визначено процентну ставку, як на базовий період( 14 днів) , так і на строк кредитування ( 300 днів) і яка є зниженою ( 1,20% в день ) та стандартною ( 1,50% в день ) і є фіксованою. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6 та п.10.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом з дня видачі кредиту і до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Звертає увагу суду, що базовий період - строк, протягом якого боржник бажає сплачувати проценти за користування кредитом, який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів, а строк кредитування - строк, на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися. Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості, товариство здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений сторонами і не нараховувало жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України. Звертає увагу, що Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення, проте відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів не скористався та продовжував користуватися кредитом на погоджених сторонами умовах. Крім того, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредитування. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами визначено за спільною згодою, що відповідає припису свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. Вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% за період з 26.12.2023 по 20.10.2024 , та, як наслідок, позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору. Звертає увагу, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а саме ч. 4,5 та 6 , якими введено денну процентну ставку, який прийнятий 22.11.2023 та набрав чинності 24.12.2023. При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: -протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі 1%, тобто лише з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%. Вказує, що станом на 26.12.2023 ( день укладення кредитного договору) законодавчо встановлено максимальний розмір денної процентної ставки 2,50%. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях. Провівши власні розрахунки, вказує, що денна процентна ставка за даним кредитним договором дорівнює 1,39%, що вказує на дотримання позивачем всіх вимог чинного законодавства, не допущено порушень прав відповідача, а саме денна процентна ставка не перевищувала встановленого законодавством обмежень на момент укладення договору. Розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви, проведено відповідно до умов кредитного договору. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив Фактичні обставини справи Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1321-6922 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування грошових коштів у розмірі кредиту - 18 000,00 грн; - строк кредитування - 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 20.10.2024; - базовий період - 14 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; - знижена % ставка - 1,20 % в день; - стандартна % ставка - 1,50 % в день; Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає двадцять сім тисяч сто тридцять п`ять цілих, нуль сотих процентів; Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь Строк кредитування) складає: 92 951,88 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та проценти за користування Кредитом. Згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язується повертати Кредитодавцю отриманий Кредит у останні дні останніх 8 (восьми) Базових періодів Строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за зниженою ставкою (Додаток № 3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого Кредиту на банківський рахунок Кредитодавця. 5.2. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаний у п. 4.9. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах Згідно з п.4.5. сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту за загальним правилом в останній день кожного Базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 3 до цього Договору). У випадку сплати Позичальником прострочених процентів за користування Кредитом та простроченої комісії за видачу Кредиту отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок Кредитодавця. Згідно з пунктом 11.1 договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1321-6922 від 26.12.2023 в сумі 18 000,00 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , видача коштів здійснювалася 26.12.2023. Зазначені кошти перераховувалися ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay, платіж №2408165261, на підставі укладеного договору №4010 від 02.12.2019, що підтверджується листом АТ «ПРИВАТ БАНК». Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 1321-6922 від 26.12.2023 року, станом на 02.01.2025 загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 100 944,00 грн, з яких: основний борг - 18 000,00 грн, залишок відсотків - 80 244,00 грн, залишок комісії - 2 700,00 грн. 2.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами та в частині стягнення судового збору, в іншій частині рішення суду судом апеляційної інстанції не переглядається. В повній мірі зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також апеляційний суд приймає до уваги положення статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», де зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. Встановивши, що договір про відкриття кредитної лінії № 1321-6922 від 26.12.2023 укладено сторонами в електронному вигляді, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», і відповідачем розмір спірної заборгованості за вказаним договором не спростовано, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 000,00 грн. Вирішуючи спір в частині нарахування відсотків за користування кредитним коштами, суд першої інстанції виходив із того, що згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті не може перевищувати 1 % та враховуючи те, що договір про відкриття кредитної лінії 1321-6922 укладено 26.12.2023, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» , а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставник на рівні 1,2 % та 1,5% є нікчемною, у зв`язку із чим дійшов висновку про зменшення розміру відсотків, що становить 54 000,00 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь товариства. В апеляційній скарзі Товариство оскаржує рішення суду в частині стягнення заборгованості за відсотками. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в частині нарахування відсотків помилковими по наступних підставах. Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Так згідно п. 4.9 договору строк кредитування становить 300 днів, зі стандартною відсотковою ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом. Згідно п.п. 4.4, 10.1 та 10.2 договору, передбачений базовий період договору, який складає 14 днів з пільговою процентною ставкою 1,20 % за кожен день користування кредитом. Пільгова відсоткова ставка діє за умови сплати процентів за користування кредитом, не пізніше останнього дня базового періоду. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями). Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі 1%. Таким чином, денна процентна ставка визначається за формулою, встановленою ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування. В апеляційній скарзі скаржником визначена денна процентна ставка за формулою, встановленою ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», де: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях. При цьому, відповідно до п. 4.11 кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього кредиту складає 92 951,88 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом. Враховуючи, що ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом дорівнюють різниці орієнтовної загальної вартості кредиту та загального розміру кредиту, тобто 92 951,88 грн - 18 000 грн = 74 951,88 грн. Провівши розрахунки за вищенаведеного формулою, скаржником визначено, що денна процентна ставка становить: (74 951,88/18 000,00)/300 днів * 100%=1,38799. Отже, денна процентна ставка у розмірі 1,38799 не перевищує встановленого законодавством обмежень на момент укладення договору. Як вбачається із матеріалів справи, договір про відкриття кредитної лінії №1321-6922 був укладений 26.12.2023, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому він повинен був укладатися з врахуванням норм пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» та розмір денної процентної ставки повинен відповідати відповідним положенням закону. Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що позивач нараховував проценти за користування кредитом до 20.10.2024 включно, тобто в строк дії даного кредитного договору. За період з 26.12.2023 по 21.08.2024 позивачем правомірно здійснювалися нарахування відсотків, які не суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а саме за період з 26.12.2023 по 08.01.2024 (пільговий період) здійснювалося за відсотковою ставкою 1,20% в день, в період з 09.01.2024 по 20.08.2024 (включно) - здійснювалось за відсотковою ставкою 1,50%, та становлять 63 774,00 грн, водночас за період з 21.08.2024 по 20.10.2024 позивач також здійснював нарахування відсотків за ставкою 1,50 %, що суперечить вказаному вище Закону, а тому проценти за період з 21.08.2024 по 20.10.2024 слід перерахувати та стягнути їх за ставкою 1 %. Оскільки період з 22.08.2024 по 20.10.2024 становить 61 день, розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 18 000,00 грн, за ставкою 1 %, за один день складає 180,00 грн, тобто проценти за вказаний період складають 10 980,00 грн. Із наведеного слідує, що загальний розмір заборгованості по відсотках за період з 26.12.2023 по 20.10.2024, який підлягає до стягнення становить 74 754,00 грн (10 980,00 грн +63 774,00 грн). Оскільки позивачем застосовано до відповідача Програму лояльності і частково списано частину відсотків, тому з урахуванням вимог частини 1 статті 13 ЦПК України, що передбачає розгляд справи в межах заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення відсотків у заявленому позивачем розмірі 72 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» знайшли своє підтвердження за наслідками перегляду судового рішення в оскаржуваній частині, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнутих відсотків з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення відсотків, відповідно до ст. 376 ЦПК України. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ « Укр Кредит Фінанс» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 422,40 грн та в апеляційній інстанції у розмірі 3 633,60 грн, а всього 6 056,00 грн. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити. Заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2025 року - скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та в частині вирішення питання про судові витрати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпо відсоткам за користування кредитним коштами - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість по відсоткам за кредитним договором №1321-6922 від 26.12.2023 у розмірі 72 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 422,40 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 3 633,60 грн, що разом складає 6 056,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.І. Василенко О.М. Новіков