Ухвала КЦС ВС № 369/2750/21

УХВАЛА 10 жовтня 2023 року м. Київ справа № 369/2750/21 провадження № 61-11313ск23 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Брюховецькою Мариною Сергіївною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2022 року та на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про реєстрацію права власності, витребування майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки удаваним та визнання покупцем у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, ВСТАНОВИВ : 28 липня 2023 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху для подачі: уточненої касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України та з урахуванням вимог статті 409 ЦПК України; документа, що підтверджує доплату судового збору. На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подав документ на підтвердження доплати судового збору та уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження, окрім посилання на пункт 1, посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), проте, не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 904/3807/19). Крім цього, в прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить зупинити дію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2022 року, постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року та направити справу на новий розгляд, проте, не формулює клопотання з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (стаття 409 ЦПК України). Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно: уточнити передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставу касаційного оскарження, зазначивши норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; сформулювати клопотання з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду. Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко