Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/960/23
від 30.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/960/23 пров. № А/857/9378/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Мікули О. І., суддів Гінди О. М., Курильця А. Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 300/960/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, суддя в 1-й інстанції Микитюк Р. В., час ухвалення рішення 28 квітня 2023 року, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 28 квітня 2023 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення йому перерахунку та виплати перерахованої пенсії (з врахуванням попередніх виплат) без обмеження її максимального розміру згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №300/697/21 з розрахунку 80% від його грошового забезпечення відповідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року по справі №300/353/20, яке набрало законної сили 18 серпня 2020 року згідно з довідкою виданою Івано-Франківським ТЦК та СП від 04 січня 2021 року №9/1/10 відповідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року по справі №300/2023/20, яке набрало законної сили 13 січня 2021 року та з врахуванням з 01 березня 2022 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01 липня 2022 року за результатами перерахунку, проведеного у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік", а також врахуванням з 01 березня 2023 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати йому перераховану пенсію (з врахуванням попередніх виплат) без обмеження її максимального розміру згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №300/697/21 з розрахунку 80% від його грошового забезпечення відповідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року по справі №300/353/20, яке набрало законної сили 18 серпня 2020 року згідно з довідкою виданою Івано-Франківським ТЦК та СП від 04 січня 2021 року №9/1/10 відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року по справі №300/2023/20, яке набрало законної сили 13 січня 2021 року та з врахуванням з 01 березня 2022 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01 липня 2022 року за результатами перерахунку, проведеного у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік", а також врахуванням з 01 березня 2023 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/10 від 04 січня 2021 року, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та з 01 березня 2022 року індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 квітня 2019 року виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №9/1/10 від 04 січня 2021 року, без обмеження граничним (максимальним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум та з 01 березня 2022 року індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі вказує, що на виконання рішень суду відповідачем було здійснено перерахунок розміру пенсії без обмеження максимальним розміром. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», проведено з 01 березня 2022 року індексацію, внаслідок чого розмір пенсії склав 30349,05 грн. Оскільки рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі № 300/697/21 зобов`язано здійснити виплату пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням уже здійснених виплат, то пенсія виплачується позивачу без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок (01 квітня 2019 року), тобто 25210,63 грн. Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13 січня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №300/353/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 , з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років та її виплатити, відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі №300/2023/20 визнано протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05 березня 2019 року. Зобов`язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 за № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 перерахунку основного розміру його пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року, здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 однією сумою, з урахуванням проведених платежів. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року виплату пенсії у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 05 березня 2019 року виплату ОСОБА_1 перерахованого відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підвищення пенсії у розмірі 100% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених платежів. Згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою № 0901002087 (Міноборони) від 01 лютого 2021 року, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі №300/2023/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01 лютого 2021 року перерахувало позивачу його пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення (а.с. 21). Відповідно до перерахунку пенсії за цією пенсійною справою від 01 березня 2022 року на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі №300/2023/20 відповідач з 01 березня 2022 року перерахував позивачу пенсію з врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки. Водночас відповідач зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №300/697/21 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №300/697/21, та ухвалено нову постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (з урахуванням раніше виплачених вимог), з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимального розміру. На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої основної пенсії склав 25210,63 грн (а.с.22). На звернення позивача від 27 грудня 2022 року щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження граничного розміру пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 04 січня 2023 року №40-5006/С-02/8-0900/23 повідомило, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №300/679/21 зобов`язано здійснити позивачу виплату пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням уже здійснених виплат, то пенсія виплачується позивачу без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок (01 квітня 2019), тобто у сумі 25210,63 грн. Інших зобов`язань вищевказаним рішенням на ГУ ПФУ в області покладено не було, тому підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром з розрахунку 80% від грошового забезпечення згідно з довідкою Івано-Франківського ОТЦК та СП та з врахуванням індексації по постанові КМУ № 118 з 01 березня 2022 року у ГУ ПФУ в області не має (а.с.19-20). Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача при здійсненні перерахунку з 01 квітня 2019 року максимальним розміром, передбаченим ст.43 Закону № 2262-ХІІ. Також, відповідач з 01 березня 2022 року здійснив нарахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року, однак обмежив розмір пенсії до виплати, тобто нарахування пенсійних виплат у цій частині спірних відносинах проведено, однак їх виплату не здійснено. В частині протиправного зменшення пенсійним органом при перерахунку пенсії на підставі довідки виданої Івано-Франківським ТЦК та СП відсоткового обрахунку пенсії максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав того, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі № 300/353/20 пенсійним органом було здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років із застосуванням 80% суми грошового забезпечення позивача. В подальшому Верховним Судом у рішенні від 17 грудня 2019 року і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 червня 2020 року в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, тому виходячи з непропорційності та порушення сутності пенсійних прав позивача, відмовив у їх задоволенні. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), нормами якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі- Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року. Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є нечинною. Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частину 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року. Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Наведене означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Таким чином, з 20 грудня 2016 року (Рішення Конституційного Суду України) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо обмеження призначеної позивачу пенсії. Відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми необхідно першочергово застосовувати для їх врегулювання. При цьому, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII. Застосування положень Закону №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України. Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону України № 3668-VI щодо осіб, яким положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, що у встановленому порядку неконституційними не визнано. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18 та від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18, яку в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховано апеляційним судом під час вирішення цього спору. Колегія суддів наголошує, що обмеження пенсії максимальним розміром, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16 лютого 2022, то колегія суддів зазначає наступне. Судом встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду №300/353/20 від 12 лютого 2020 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та визначив її розмір в сумі 28822,45 гривень, виходячи з основного розміру пенсії - 80% грошового забезпечення в сумі 22593,40 гривень, 5648,35 гривень збільшення основного розміру пенсії (25%), 530,70 гривень та 50 гривень надбавок/підвищень, що підтверджується протоколом відповідача про перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2021 року. З 01 березня 2022 року відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16 лютого 2022 року провів індексацію основного розміру пенсії, шляхом збільшення на коефіцієнт 1,14, а розмір пенсії визначив в сумі 28801,35 гривень, виходячи з розрахунку: 19769,23 гривень основного розміру пенсії (70% грошового забезпечення в розмірі 22536,92 гривень); 2767,69 гривень нарахованої індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 на суму основного розміру пенсії; 5634,23 гривень збільшення основного розміру пенсії (25%); 580,20 гривень та 50 гривень надбавок/підвищення (а.с.22). Доказів виплати позивачу з 01 березня 2022 року індексації, нарахованої на суму основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 в розмірі 2767,69 гривень відповідач не надав як суду першої так і апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу відповідача від 01 березня 2022 року загальний розмір пенсії позивача згідно з Законом України №2262-ХІІ становив 28801,35 гривень. Однак згідно з протоколом від 01 березня 2022 року загальний розмір пенсії позивача становить 25210,63 гривень. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" за № 118 від 16 лютого 2022 (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Відповідно до п.2 Постанови №118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач з 01 березня 2022 року, здійснивши нарахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України за № 118 від 16 лютого 2022 року, обмежив розмір пенсії до виплати. Щодо твердження апелянта про не застосування судом першої інстанції вимог ст.122 КАС України, то колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас судом не встановлено обставин недотримання позивачем строків звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки відповідачем неодноразово проводився перерахунок пенсії позивачем, на виконання вищевказаних рішень судів. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем права позивача на обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/10 від 04 січня 2021 року, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та з 01 березня 2022 року індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині вимог. Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 300/960/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року.