Постанова Тернопільський апеляційний суд № 609/808/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 609/808/23Головуючий у 1-й інстанції Катерняк О.М. Провадження № 33/817/485/23 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2023 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою об`єднано справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, а саме 609/807/23 (провадження №3/609/388/2023) та № 609/808/23 (провадження №3/609/389/2023), в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/808/23 (провадження №3/609/389/2023). ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 грн. 80 коп. Згідно постанови, суд першої інстанції визнав доведеним вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181300 від 05.08.2023 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин, викладених в протоколі: «05.08.2023 року о 13 год. 33 хв. в с. Цеценівка вул. Центральна, Кременецького району гр. ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820. Результат 2.53 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП». Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05.08.2023 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин, викладених в протоколі: «05.08.2023 року о 13 год. 33 хв. гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 в с. Цеценівка Кременецького району будучи непристебнутим ременем безпеки п. 2.3 (Г), під час перевірки документів було встановлено, що водія ОСОБА_1 протягом року було притягнуто до відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП, серія постанови БАД 550683, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП». В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що : у матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_1 ПДР та притягнення до відповідальності за дане правопорушення; керування ОСОБА_1 транспортним засобом, рух транспортного засобу не здійснювався, а тому підстав для зупинки транспортного засобу відповідно до ст.35 ЗУ Про національну поліцію у працівників поліції не було; в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року не вказано які ознаки складу адміністративного правопорушення, визначеного в ч.5 ст.126 були порушені; судом першої інстанції змінено фабулу протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року; в матеріалах справи не має доказів на підтвердження такої кваліфікованої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, як повторність правопорушення; витяг ІПНП не містить ознак документа, відповідно до частини 9 розділу 2 Наказу Національної поліції України №414 від 20 травня 2016 року Про затвердження Інструкції з діловодства в системі Національної поліції; відео наявне у матеріалах справи не є безперервне та не відображає послідовно в хронологічному порядку об`єктивних обставин події, що мала місце 05 серпня 2023 року з 13:33 год до 15:55 год; поліцейськими не складався протокол про адміністративне затримання, не повідомлено родичів ОСОБА_1 про його місце перебування, а також не повідомлено центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги; пояснення написані ОСОБА_1 в протоколах про адміністративні правопорушення надані під примусом, після позбавлення волі в поліцейському автомобілі, та написані під диктування працівників поліції; ОСОБА_1 не було роз`яснено прав передбачених статтею 63 Конституції України; в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181300 від 05 серпня 2023 року вказано, що огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер Алкотестер 6820, однак в акті огляду вказано, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер Алкотестер 6810; неналежними та недопустимими доказами є акт огляду на стан сп`яніння, чек Драгера тестування на алкоголь №603, та як огляд на стан сп`яніння проводив поліцейський СРПП Кременецького РВП старший сержант поліції Батенчук М.М., а протокол складений та підписаний інспектором СРПП ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП лейтенантом поліції Остапюком А.Л.; огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння є недійсним на підставі ч.5 ст.266 КУпАП, так як письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 вручено не було; суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення не врахував положення ст.30 КУпАП. В судові засідання апеляційного суду 02 жовтня 2023 року і 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд його апеляційної скарги, зокрема шляхом вручення судової повістки 26 вересня 2023 року (поштове відправлення № 0600048460620). Заяв та клопотань до апеляційного суду ОСОБА_1 на протязі вересня-жовтня 2023 року не подав, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Враховуючи наведене і те, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, має демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до неї, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань, тобто з розумним інтервалом часу має сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 . Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181300 від 05 серпня 2023 року; протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року; чеку тестування на алкоголь №603 приладу Alcotest 6820 ARLK-0005; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 серпня 2023 року; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QV 0864 083 23 чинне до 22 червня 2024 року; довідці №3924/117/01-2023 від 14 серпня 2023 року ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про відсутність посвідчення водія; витязі ІПНП; доданих до протоколу доказів (в т.ч. відеозаписів). Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Твердження апелянта про те, що у матеріалах справи відсутні докази порушення ОСОБА_1 ПДР та притягнення до відповідальності за дане правопорушення, є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року підписано ОСОБА_1 без зауважень, який узгоджується з відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, з яких вбачається, що 05 серпня 2023 року о 13 год. 33 хв. гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063 в с. Цеценівка Кременецького району будучи непристебнутим ременем безпеки п.2.3 (Г). Згідно даних відеозапису з нагрудної камери працівника поліції жодних заперечень від ОСОБА_1 щодо порушення ним ПДР України висловлено не було. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував і рух транспортного засобу не здійснювався, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181300 від 05 серпня 2023 року; протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заперечує факту свого керування транспортним засобом. Також, даними відеозапису із реєстратора службового автомобіля (файл NO20230805-153318-007776.MP4) зафіксовано як транспортний засіб марки ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку перед тим, як до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції. Крім того, даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції (файл ААБ181382,181300.MOV з 15:41:30 год) зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівником поліції, з приводу того, що він керував транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки, на що останній не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування ним транспортним засобом. Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнав той факт, що він керував транспортним засобом, так як на запитання працівника поліції Чи керували транспортним засобом марки ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повідомив Так. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені матеріали справи містять відомості, які поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 своїм автомобілем. Твердження апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року не вказано які ознаки складу адміністративного правопорушення, визначеного в ч.5 ст.126 були порушені, а також те, що судом першої інстанції змінено фабулу протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року, слід визнати безпідставними, оскільки протокол відносно ОСОБА_1 складно саме за ч.5 ст.126 КУпАП та доведеність його вини і кваліфікація дій у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП доведена належним чином дослідженими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. В складеному відносно ОСОБА_1 протоколі за ч.5 ст.126 КУпАП щодо суті правопорушення вказано, зокрема те, що він 05 серпня 2023 року керував автомобілем і на протязі року був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. На думку апеляційного суду, суддя суду першої інстанції в даному випадку при викладенні в постанові обставин, які визнав доведеними, не вийшов за межі протоколу, притягнувши ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за ч. 5 ст.126 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд самостійно не редагував її, та не відшуковував докази на користь обвинувачення. Сам протокол про адміністративне правопорушення сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Не відповідають дійсності доводи ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи немає доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, як повторність правопорушення, так як вбачається із матеріалів справи, даний факт підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року, де ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП 13 червня 2023 року, і який останнім підписано без зауважень, так і витягом ІПНП, згідно якого, ОСОБА_1 13 червня 2023 року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а саме порушив п. 2.1 ПДР керування транспортними засобами особою, яка не має права керування такими транспортними засобами. Доводи апеляційної скарги про те, що відео наявне у матеріалах справи не є безперервне та не відображає послідовно в хронологічному порядку об`єктивних обставин події, що мала місце 05 серпня 2023 року з 13:33 год до 15:55 год не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення. Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було роз`яснено прав передбачених статтею 63 Конституції України, так як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколів про адміністративні правопорушення, складених щодо ОСОБА_1 , останньому було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протоколи підписані особою, яка їх склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зауважень щодо не ознайомлення його зі складеними матеріалами, а також не роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, а також ст.63 Конституції України від ОСОБА_1 не надходило. Також, дані твердження спростовуються і наявним у справі відеозаписом (файл ААБ181382,181300.MOV з 15:45:35 год), з якого вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами та обов`язками. Надуманими є доводи апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №181300 від 05 серпня 2023 року вказано, що огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер Алкотестер 6820, однак в акті огляду вказано, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер Алкотестер 6810, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який ОСОБА_1 також підписано без зауважень, останній проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгер Алкотестер 6820, з результатом якого останній був згідний. Твердження апелянта про те, що є неналежними та недопустимими доказами як акт огляду на стан сп`яніння, так і чек Драгера тестування на алкоголь №603, так як огляд на стан сп`яніння проводив поліцейський СРПП Кременецького РВП старший сержант поліції Батенчук М.М., а протокол складений та підписаний інспектором СРПП ВП №1 (м. Шумськ) Кременецького РВП лейтенантом поліції Остапюком А.Л., не впливають на правильність дій поліцейських, які узгоджуються з положеннями п.1 ч.1 ст.255 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі про те, що огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння є недійсним на підставі ч.5 ст.266 КУпАП, так як письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 вручено не було, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не є підставою для скасування рішення суду. Так, згідно ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якою затверджено форму Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не передбачено обов`язку працівника поліції вручати водію вказане направлення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог ст.266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Наявність в матеріалах справи не засвідченого підписом посадової особою витягу ІПНП, який підтверджує повторність вчинення правопорушення ОСОБА_1 , не викликає сумніву у достовірності зазначеного документу та не є підставою для скасування постанови судді, так як той факт, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП підтверджується і протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №181382 від 05 серпня 2023 року, де ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП 13 червня 2023 року, і який останнім підписано без зауважень. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта про те, що пояснення написані ним в протоколах про адміністративні правопорушення надані під примусом, після позбавлення волі в поліцейському автомобілі, та написані під диктування працівників поліції, оскільки стверджуючи в апеляційній скарзі, що дії працівників поліції були незаконними апелянт не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня. Крім того, з наявних у матеріалах цієї справи відеозаписів нагрудних камер працівників поліції не вбачається з боку працівників поліції тиску на ОСОБА_1 . Також, з цих відеозаписів видно, що зафіксовані ними події узгоджуються з даними протоколу. Доводи апеляційної скарги про необхідність складання поліцейськими протоколу про адміністративне затримання, повідомлення родичів ОСОБА_1 про його місце перебування, а також центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання останнього спростовуються наявними в матеріалах доказами, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого, 05 серпня 2023 року ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820. Результат 2.53 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 при проходженні огляду зазначив, що того дня вживав алкогольні напої. Будь-яких заперечень щодо проходження огляду та зауваження щодо дій працівників поліції, а саме про його затримання - не заявляв. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом не врахував положення ст.30 КУпАП і наклав стягнення на особу, яка не має такого права слід зазначити наступне. Так, в цій справі матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП були об`єднані в одне провадження. Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. З урахуванням санкцій ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП більш серйозним правопорушенням є ч.5 ст.126 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Отже, накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу не суперечить вимогам ч.2 ст.36 КУпАП. Також, апеляційний суд враховує, що ОП ККС ВС в постанові у справі №702/301/20 від 04 вересня 2023 року висловила правову позицію, відповідно до якої, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Так, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 31 серпня 2023 року відносно нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя