Постанова 4803 № 202/9952/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6946/23 Справа № 202/9952/22 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Городничої В.С., суддів Максюти Ж.І., Петешенкової М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у м.Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року АТ «АКБ «Конкорд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-5). В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19 вересня 2019 року між АТ «АКБ «Конкорд» та відповідачем укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» №60.15.001155 та акцептованої банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 50 000,00 гривень строком на 12 місяців зі сплатою мінімального щомісячного платежу, який включає: сплату процентів за користування кредитом у розмірі 38 % річних, а також зі сплатою за супроводження простроченої заборгованості по кредиту 7% на місяць, санкції за порушення зобов`язань за кредитом 7% на місяць від суми простроченої заборгованості + 10 гривень щоденно. Підписавши заяву про надання кредиту/кредитний договір та приєднавшись до публічного договору, відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з умовами Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «АКБ «Конкорд» на умовах зазначених в публічному договорі та розміщених на офіційному сайті АТ «АКБ «Конкорд», а також підтвердив ознайомлення та згоду з Тарифами позивача та погоджується з ними. На підставі кредитного договору банк надав відповідачу споживчий кредит на задоволення поточних потреб, оплату послуг АТ «АКБ «Конкорд» та супутніх послуг шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника. 15.01.2020 року відповідач звернувся із заявою до Банку щодо збільшення кредитного ліміту на умовах діючого кредитного договору №60.15.001155 від 19.09.2019 року на суму 150 000,00 грн, що зазначено в Анкеті-заяві від 15.01.2020 року на строк до 9 місяців, який передбачено умовами та тарифним пакетом World Elite. Протоколом кредитного комітету Банку від 21.01.2020 року було прийнято рішення про збільшення кредитного ліміту на 120 000,00 грн на умовах діючого кредитного договору №60.15.001155 від 19.09.2019 року в рамках карткового продукту World Elite строком на 8 місяців до повного погашення кредиту 18.09.2020 року зі сплатою мінімального щомісячного платежу, який включає: сплату процентів за користування кредитом у розмірі 38 % річних, а також зі сплатою за супроводження простроченої заборгованості по кредиту 7% на місяць, санкції за порушення зобов`язань за кредитом 7% на місяць від суми простроченої заборгованості + 10 гривень щоденно. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує та не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Внаслідок цього, станом на 06 жовтня 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 120 012,60 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 58 641,89 грн, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 52 120,71 грн, заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн. З урахування вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №60.15.001155 від 19.09.2019 року у сумі 120 012,60 грн, з яких: заборгованість за кредитом 58 641,89 грн, плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості 52 120,71 грн, заборгованість за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн та витрати по сплаті судового збору. Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2023 року позовні вимоги АТ «АКБ «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд» заборгованість за кредитним договором №60.15.001155 від 19 вересня 2019 року, станом на 06 жовтня 2022 року, у розмірі 58 641, 89 грн, що складається з тіла кредиту. В іншій частині позову, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКБ «Конкорд» судовий збір у розмірі 1 212, 29 грн (а.с. 83-86). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ «АКБ «Конкорд» звернулось з апеляційною скаргою (а.с. 90-92), в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, а також на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_1 не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідач своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України, щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом встановлено, що 19 вересня 2019 року між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №60.15.001155, шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд», за умовами якого відповідачу надано кредит у вигляді безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 50 000,00 грн. строком на 12 місяців по 18.09.2020 року включно (а.с. 7). У Розділі 14 вказаного вище договору сторони погодили, зокрема, що підписанням цієї заяви позичальник погоджується з тим, що за умови підписання цієї заяви про надання кредиту ним, підписання та скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку), ця Заява разом з Графіком платежів/Розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, Публічний договір та Тарифами банку (якщо це передбачено умовами відповідного банківського продукту/послуги) складають кредитний договір, строк дії якого зазначений в Розділі 13 цієї заяви в графі строк кредиту (а.с. 7-8). У додатку №1 до Заяви про надання кредиту №60.15.001155 від 19.09.2019 року, яким є Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, погоджено також розмір процентної ставки на рівні 38% річних; даний додатком підписаний сторонами (а.с. 9). Долучений до позовної заяви витяг з Публічного договору, якими передбачено, зокрема, процентна ставка та нарахування процентів, умови надання споживчих кредитів (Розділ 6), договірне списання (Розділ 9), права та обов`язки сторін договору (Розділ 13) та інші умови, - відповідачем не підписані (а.с. 48-65). Заява позичальника містить текст про погодження споживача з умовами Публічного договору, але не конкретизовано яка саме його редакція погоджена споживачем. 15.01.2020 року відповідач звернувся із заявою до Банку щодо збільшення кредитного ліміту на суму 150 000,00 грн, що зазначено в Анкеті-заяві від 15.01.2020 року на строк до 9 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 38 % річних (а.с. 21). Протоколом засідання кредитного комітету Банку від 21.01.2020 року було прийнято рішення про збільшення кредитного ліміту на 120 000,00 грн на умовах діючого кредитного договору №60.15.001155 від 19.09.2019 року в рамках карткового продукту World Elite строком на 8 місяців до повного погашення кредиту 18.09.2020 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 38 % річних (а.с. 20). На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором №60.15.001155 від 19.09.2019 року, згідно якого, станом на 06.10.2022 року банком нарахована заборгованість у розмірі 120 012,60 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 58 641,89 грн, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у сумі 52 120,71 грн, заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у сумі 9 250,00 грн (а.с. 14-16). Також, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог було надано опитувальний лист клієнта фізичної особи від 13.09.2019 року (а.с. 6), тарифні пакети на випуск та обслуговування елітних банківських платіжних карток АТ «АКБ «Конкорд» World Elite (а.с. 10-11), паспорт споживчого кредиту МС_ Elite (а.с. 12), заяву про відкриття поточного рахунку та надання платної картки/договір платіжної картки №92.15.030668 (а.с. 13), опитувальний лист клієнта фізичної особи від 15.01.2020 року (а.с. 21), заяву згоду на отримання кредиту ОСОБА_2 (а.с. 22), тарифні пакети на випуск та обслуговування елітних банківських платіжних карток АТ «АКБ «Конкорд» World Elite (а.с. 23), паспорт споживчого кредиту World Elite (а.с. 24) та виписку по картковому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 30-47). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено факт користування відповідачем кредитними коштами та порушення прав позивача щодо неповернення кредитних коштів, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 58 641,89 грн. Відмовляючи в задоволені позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив із того, що при укладені договору сторони не обумовили у письмовому вигляді умови кредитування - розмір вартості послуги за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та розрахунково-касове обслуговування. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Факт отримання позичальинком тіла кредиту та користування кредитним коштами шляхом зняття готівки підтверджується наданою позивачем випискою з особового рахунку та не спростовано відповідачем (а.с. 30-47). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору №60.15.001155 від 19.09.2019 року, приймаючи до уваги погодження усіх істотних умов договору, в тому числі, суму кредиту, дату повного погашення кредиту 19.09.2020 року, сплату відсотків в розмірі 38,0% річних, - колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 58 641,89 грн. Щодо позовних вимог про стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 52 120,71 грн та заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн.колегія суддів виходить з наступного. Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частинами 1, 3 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Кредитний договір №60.15.001155 від 19 вересня 2019 року, укладений між АТ «АКБ «Конкорд» (банк) та ОСОБА_2 є споживчим кредитом, тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і надалі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»). Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»). Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі. Статтею 20 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено вичерпний перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), за які Банк має право отримувати (стягувати) комісію що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а саме: 1) договір оцінки майна споживача з метою визначення його кредитоспроможності; 2) договір оцінки майна споживача, що використовується для забезпечення виконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит; 3) договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит; 4) договір відкриття банківського рахунку, необхідного для отримання чи обслуговування наданого кредиту; 5) договори про надання нотаріальних та інших додаткових чи супутніх послуг у разі, якщо вони необхідні для укладення договору про споживчий кредит. Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору. Згідно змісту додатку №1 до Заяви про надання кредиту №60.15.001155 від 19.09.2019 року, яким є Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, встановлено, зокрема, комісію за надання кредиту в сумі 2 005,00 грн (а.с. 9). Частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. За змістом частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною 3 вказаної вище статті визначено перелік несправедливих умов договору. А відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення вищевказаного кредитного договору, дано визначення терміну послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як плата за обслуговування кредиту, не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання кредиту, у зв`язку із укладенням кредитного договору, відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту - позичальнику. Виходячи з викладеного, встановивши, що кредитним договором, зокрема, позичальнику було встановлено комісію за надання кредиту, приймаючи до уваги, що надання інших послуг за вказану комісію умовами кредитного договору не погоджено, - колегія дійшла висновку, що пункти правочину щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту та комісія за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними в силу закону з моменту його укладення, а отже таким, що не створює юридичних наслідків для сторін, тому не потребує визнання його недійсним. За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 52 120,71 грн та заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн.Колегія також звертає увагу, що комісія у вигляді плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та разрахунково-касове обслуговування умовами самого договору не погоджена. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ «АКБ «Конкорд» підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні в частині правового обгрунтування відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 52 120,71 грн та заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн., а в іншій частині без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» - задовольнити частково. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2023 року змінити в частині правового обгрунтування відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 52 120,71 грн та заборгованості за разрахунково-касове обслуговування у розмірі 9 250,00 грн. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2023 року в іншій частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: Ж.І. Максюта М.Ю. Петешенкова