Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/8326/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2023 року м. Рівне Справа № 569/8326/23 Провадження № 22-ц/4815/1158/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді доповідача Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2023 року (ухвалене у складі судді Гордійчук І.О., повний текст рішення складено 22 серпня 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, - в с т а н о в и в : 09 травня 2023 року ТзОВ "Рівнегаз збут" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ. Позов обґрунтований тим, що постачання природного газу відповідачу здійснюється ТзОВ "Рівнегаз збут" як постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам, на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500 (Правила). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України. Вказує, що на споживача покладено обов`язок по укладенню договору постачання природного газу. Крім того, як визначено п. 9 розділу ІІІ Правил, якщо в результаті зміни власника об`єкта споживача є необхідність укладення договору постачання природного газу з новим власником, такий споживач (новий власник) повинен самостійно звернутися до постачальника з відповідною заявою про укладення договору постачання природного газу. Вказує що розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (Абзац п`ятий пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем). З фінансового стану по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з лютого 2021 року по березень 2022 року товариством поставлено природний газ в об`ємі 1812,29 м.куб загальною вартістю 13 844,57 грн, яка частково оплачена відповідачем в сумі 9 841,29 грн. Залишок заборгованості становить 4003,28 грн. Просили суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за поставлений природний газ в сумі 4003,28 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений природний газ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 4003 (чотири тисячі три) гривні 28 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок. Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення заборгованості за постачання природного газу в розмірі 4003,28 грн. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що із виписки фінансового стану побутового споживача очевидно, що споживання об`єму природного газу нараховано за стандартними умовами, які заборонені НК РЕКП. Однак відповідний перерахунок зроблений не був. Вказує, що вона не є належним відповідачем по справі і боржником, оскільки борг нарахований за стандартними умовами побутовому споживачу в розмірі 4003 грн не є її боргом. Нею проведено повний розрахунок за газ та немає жодної заборгованості. Згідно типового договору п. 4 п. 4.6. усі платіжні документи повинні мати чітку інформацію про суму платежу, однак у платіжних документах від "Рівнегаз збут" від жовтня місяця 2021 року по лютий 2022 року відсутні суми платежу. У графі до "сплати" виставлені нулі. Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. 23 жовтня 2023 року ТзОВ "Рівнегаз збут" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду. Вказує, що розрахунки за послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 проводилися у спосіб, встановлений п.п.1 п. 4.4 розділу IV Типового договору постачання, а саме лише на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ - АТ "ОГС "Рівнегаз", оскільки даний вид розрахунку визначено споживачем в заяві - приєднанні від 25.01.2016 року. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Для проведення розрахунку вартості спожитого природного газу ТзОВ " РІВНЕГАЗ ЗБУТ " щомісяця отримувало від Оператора ГТС інформацію про обсяги спожитого природного газу в розрізі окремого побутового споживача. Ідентифікація споживачів здійснюється за допомогою ЕІС-кодів. Після отримання інформації від Оператора ГТС про обсяги розподіленого Оператором ГРМ природного газу споживачу, ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" проводить лише нарахування за поставлений газ помноживши об`єм (обсяг) на ціну (вартість) газу за кожний розрахунковий місяць. Постачальник природного газу не отримує інформацію про числові показання лічильника природного газу безпосередньо від побутового споживача та не проводить розрахунок вартості поставленого природного газу на підставі показань лічильника газу, зазначених споживачем в квитанціях. В лютому 2022 року оператором ГРМ по ЕІС-коду споживача 56ХМ29А744840962 проводились коригування об`ємів спожитого природного газу, який був використаний споживачем за період з 01.12.2020 року по 31.01.2022 року. Тому, ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" було здійснено перерахунок його вартості, а саме: за період 01 12.2020 року по 31.012022 року знято з нарахування вартість спожитого природного газу в об`ємі 1 809,73 м. куб. в сумі 14 308,83 грн; за період з 01.12.2020 по 31.01.2022 року донараховано вартість спожитого природного газу в об`ємі 1885,02 м. куб. в сумі 14 351,94 грн; розраховано вартість спожитого природного газу за лютий 2022 року в об`ємі 78,71 м. куб. в сумі 628,89 грн. Під час судового розгляду товариство надавало детальний розрахунок проведеного перерахунку вартості поставленого природного газу, який був проведений у лютому 2022 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Обсяги природного газу, на підставі яких товариством проводився перерахунок його вартості, відповідають обсягам, зазначеним в Акті звіряння фактично використаних обсягів спожитого природного газу, який був складений між ОСОБА_1 та АТ "ОГС "РІВНЕГАЗ" за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числи за період постачання ТзОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" з 01.12.2020 року по 30.04.2022 року. ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування між нею та АТ "ОГС "РІВНЕГАЗ", судового спору стосовно правильності визначення за період з 01 грудня 2020 року по 30 квітня 2022 року об`ємів розподіленого природно газу, оскільки постачальник природного газу не є стороною договору розподілу природного газу, який укладений між ОСОБА_1 та АТ "ОГС "РІВНЕГАЗ", тому він не несе відповідальність за дії споживача та Оператора ГРМ при визначенні об`ємів спожитого природного газу. Товариство повністю виконало взяті на себе зобов`язання по постачанню природного газу: за адресою відповідача природний газ в об`ємі, який був визначений Оператором ГРМ та на підставі інформації, отриманої від Оператора ГТС провело розрахунок його вартості. Відтак, належним відповідачем у справі про стягнення заборгованості за поставлений природний газ є саме споживач, а не Оператор ГРМ. В обґрунтування відсутності заборгованості за поставлений природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , до апеляційної скарги ОСОБА_1 надані копії повідомлень про сплату рахунку за іншим особовим рахунком № НОМЕР_2 та адресою постачання природного газу, а саме АДРЕСА_3 . Вказані письмові докази є неналежними в розумінні статті 77 ЦПК України, оскільки не містять інформацію щодо предмета позову. Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ТзОВ "Рівнегаз збут" здійснює постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831, та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила). Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України. Умови Типового договору постачання є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України не невизначений строк шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному сайті постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 22 розділу ІІІ Правил, споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно із умовами договору. Між сторонами виникли правовідносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, які регулюються, зокрема, Законом України № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги". Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ № 2189-VIII, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч.1 ст. 9 ЗУ 2189-VII). Згідно із ст.ст. 67, 68, ч. 1 ст. 162 Житлового кодексу України, власник житла зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію. електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З фінансового стану по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з лютого 2021 року по березень 2022 року товариством поставлено природний газ в об`ємі 1812,29 м.куб загальною вартістю 13 844,57 грн, яка частково оплачена відповідачем в сумі 9 841,29 грн. Залишок заборгованості становить 4003,28 грн. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 4003,28 грн, що підтверджується детальним розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_1 ЕІС-код 56ХМ29А74484096Z, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8). Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_1 не спростовано за допомогою належних та допустимих доказів правильність нарахування позивачем заборгованості за поставлений природний газ. Заперечення щодо кількості спожитого відповідачем газу не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки об`єм (обсяг) газу визначається споживачем і оператором ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу. Доказів наявності спору між ОСОБА_1 та АТ "Рівнегаз" щодо визначеного обсягу газу за спірний період відповідачем не надано. Позивач зобов`язаний здійснити нарахування за поставлений газ на підставі отриманої від АТ "Рівнегаз" інформації про обсяги розподіленого газу згідно з п.4.4 розділу ІV Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. Оскільки позивачем надавалися послуги з газопостачання, а відповідач оплату у повному обсязі не проводила, висновок місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за вказані послуги з газопостачання є правильним. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Хилевич С.В.