Постанова 4815 № 569/15970/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2023 року м. Рівне Справа № 569/15970/22 Провадження № 22-ц/4815/680/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2023 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , яким, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07 лютого 2023 року, просить стягнути з нього моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №163680, складеного 10 січня 2022 року, встановлено, що 06.06.2021 о 20 годині 00 хвилин на автодорозі «Городище - Рівне - Старокостянтинів» 194 км водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку м.Острог Рівненської області, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху під час здійснення маневру обгону та допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивачки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.12.1, п.13.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Вина відповідача у скоєнні зазначеної ДТП встановлена та підтверджується постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.03.2022 по справі №679/59/22. У результаті вказаного ДТП, позивачкою було отримано тілесні ушкодження, а її автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Позивачка вказує, що зазнала душевних страждань і переживань у зв`язку із отриманими в дорожньо-транспортній пригоді травмами. Враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості моральну шкоду оцінює у 40 000 грн. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог та з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивачки. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, визначив відшкодування завданої позивачці моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним у ній доказам, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про зменшення розміру моральної шкоди до 20 000 грн.. Вважає, що заявлений нею до стягнення розмір моральної шкоди обґрунтованим та доведеним, а тому просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 06 червня 2021 року мало місце ДТП за участі автомобілів, які були під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.03.2022 року у справі №679/59/22, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до Епікризу № 5148, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 та витягом із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 на 3 аркушах, виданих нейрохірургічним відділенням КПП "Центральна міська лікарня" РМР, діагноз позивачки після вказаного ДТП - спінальна травма, забій спинного мозку на рівні шийного відділу (frankel D), забій грудної клітки зправа (S 14.0). Згідно виписки про рух коштів на рахунку позивачки, 22.04.2022 страховиком - МТСБУ було сплачено ОСОБА_1 регламентну виплату в розмірі 87 067, 05 грн.. Крім того, МТСБУ було виплачено позивачці страхову виплату моральної шкоди у розмірі 5 відсотків згідно ст. 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV). Предметом апеляційного розгляду є розмір відшкодування моральної шкоди, яка не охоплюється страховим відшкодуванням. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд, який розглядає справу, повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості. Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України N4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до абз.2 п.5 зазначеної вище Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Пункт 9 цієї Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Встановивши, що ДТП, внаслідок якого заподіяна позивачці шкода, сталося з вини відповідача, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для її відшкодування. Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, зроблених з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок ДТП, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості визначив у відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 20 000 грн.. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Заразом, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судовим рішенням на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (Hirvisaari v. Finland ("Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32). На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених колегією суддів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.