Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/6748/22

Справа № 303/6748/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 жовтня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д. суддів Куштана Б.П., Кожух О.А. з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біловар Богдан Юрійович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2023 року у складі судді Мирошниченка Ю.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 22 жовтня 2021 року на сайті Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області було опубліковано статтю під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців» з наступним змістом: «Вчора, 21 жовтня, оперативники карного розшуку спільно зі слідчими Головного управління поліції області та місцевими колегами знешкодили групу мукачівських наркоторговців. За оперативною інформацією зловмисними причетні до збуту метамфетаміну на території регіону. Спецоперацію провели в місті Мукачеві за силової підтримки спецпризначенців КОРДу та Роти поліції особливого призначення. Загалом правоохоронці провели вісім санкціонованих обшуків за місцем мешкання та у автівках фігурантів. Серед вилученого наркотичні та психотропні речовини, пристрої для вживання наркотиків, електронні ваги, фасувальні матеріали, «чорні» записи та інші речі, що вказують на їх злочинну діяльність. Офіційний сайт Головного управління Національної поліції в Закарпатській області». Стаття супроводжується фото та відеоматеріалами, що містять зображення позивача та відтворюють фрагменти обшуку його автомобіля. Для верифікації змісту публікації позивачем надано адресу відповідного електронного ресурсу (URL:https://zk.npu.gov.ua/news/zakarpatski-politseyski-zneshkodili-grupu-mukachivskikh-narkodileriv). Позивач стверджує, що не причетний до будь-якої злочинної діяльності, тому вважає публікацію свого зображення у зв`язку з поданою відповідачем інформацією такою, що порушує право на повагу до його гідності, честі та недоторканність ділової репутації, а також право на захист свого зображення. За вказаних обставин позивач, із врахуванням заяви від 02.02.2023 року, просив: визнати протиправним та таким, що порушує права на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації використання фото та відеозапису на якій зображений позивач в публікації, розташованій та опублікованій 22 жовтня 2021 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області видалити з публікації фото та відеозапис, на якому зображений ОСОБА_1 у публікації зі свого сайту, стягнути з Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області на користь позивача моральну шкоду за використання без дозволу фото та відеозапису в розмірі 100 000 грн., а також стягнути судові витрати. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2023 року у задоволенні заявленого позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біловар Б.Ю., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлений позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки, та безпідставно відмовив у заявленому позові. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Апелянт ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у їх відсутності Представник відповідача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволеннюз наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи в заявленому позові, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності. З такими висновками суду першої інстанції, погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до ч.1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Встановлено, що 22 жовтня 2021 року на сайті Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області було опубліковано статтю під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців» з наступним змістом: «Вчора, 21 жовтня, оперативники карного розшуку спільно зі слідчими Головного управління поліції області та місцевими колегами знешкодили групу мукачівських наркоторговців. За оперативною інформацією зловмисними причетні до збуту метамфетаміну на території регіону. Спецоперацію провели в місті Мукачеві за силової підтримки спецпризначенців КОРДу та Роти поліції особливого призначення. Загалом правоохоронці провели вісім санкціонованих обшуків за місцем мешкання та у автівках фігурантів. Серед вилученого наркотичні та психотропні речовини, пристрої для вживання наркотиків, електронні ваги, фасувальні матеріали, «чорні» записи та інші речі, що вказують на їх злочинну діяльність. Офіційний сайт Головного управління Національної поліції в Закарпатській області». Для верифікації змісту публікації позивачем надано адресу відповідного електронного ресурсу (URL:https://zk.npu.gov.ua/news/zakarpatski-politseyski-zneshkodili-grupu-mukachivskikh-narkodileriv). Замітка супроводжується фото- та відеоматеріалами, що з-поміж іншого містять зображення об`єктів поліцейської операції. Обґрунтовуючи заявлений позов позивач посилається,що в даній публікації вказана інформація, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, в ній використані фото та відео на яких зображений позивач, обшук його транспортного засобу та квартири. Як роз`яснено у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року (надалі Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній осі будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», який регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що зображення людини є одним з головних атрибутів її особистості, оскільки розкриває унікальні характеристики та відрізняє її з-поміж інших. У справі «Сабо та Вісі проти Угорщини» ЄСПЛ визнав зображення обличчя людини її чутливою біометричною інформацією. Відповідно до ст.9 Закону України «Про національну поліцію» поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначених Конституцією та законами України. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку. Поліція може оприлюднювати (поширювати) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законом. Тобто в окремих випадках чинне законодавство дозволяє поширення інформації з обмеженим доступом, до якої відноситься конфіденційна інформація, зокрема інформація про фізичну особу (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»). Така інформація може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення (ст. 29 Закону України «Про інформацію»). З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства у цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначити, чи є конкретна інформація суспільно необхідною з урахуванням індивідуальних обставин справи (п. 6.4 постанови Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 р. № 10). ЄСПЛ зазначив, що свобода вираження своєї думки, яка гарантується статтею 10 Конвенції, поширюється як на свободу отримання, так і поширення інформації. Таким чином, пункт 2 статті 6 Конвенції не може перешкоджати владі інформувати громадськість про хід кримінальних проваджень, але це вимагає, щоб влада робили це стримано і делікатно, як того вимагає повага до презумпції невинності («Аллене де Рібемон проти Франції»). З матеріалів справи вбачається, що відомості, які наведені у вказаній публікації, отримані в ході досудового розслідування за кримінальним провадженням внесеним в ЄДРДР №12021071040000014, яке на даний час не завершене і триває. Обшуки в рамках даного кримінального провадження були проведені на підставі ухвали слідчого судді Хустського районного суду. Аналіз змісту даної публікації свідчить, що подана інформація носить знеособлений характер, даною інформацією жодним чином не порушено презумпцію невинуватості будь - якої особи, в тому числі і позивача. Дослідження оскаржуваної публікації, що знаходиться за наданою позивачем адресою електронного ресурсу, також свідчить про те, що вона має тільки одне неприховане оператором зображення задньої та частково правої бокової поверхні голови людини, якою, за твердженням позивача, є саме він. Водночас згідно з висновком портретної експертизи вказане зображення лише частково придатне для проведення ідентифікаційного портретного дослідження. На відеозаписі, що містить це зображення, та на зображеннях, наданих у якості зразків, імовірно зображена одна й та сама людина. Тобто, фахівець з відповідною кваліфікацією за результатами спеціального дослідження не зміг однозначно та конкретно ідентифікувати позивача за зображенням, розміщеним на сайті відповідача. З огляду на це вірогідність того, що пересічні відвідувачі сайту матимуть бажання та можливість ідентифікувати на ньому позивача судом виключається. Зображення затриманого на фоні автомобіля, а також відтворення фрагментів обшуку приміщення, яким, за твердженням позивача є його квартира, також не переконують у можливості хоча б опосередковано ідентифікувати позивача за цими ознаками. Автомобіль, яким є універсал темного кольору, і на якому не видно номерних знаків, та обстановка приміщення не відрізняються унікальністю та не дають розумних підстав для ідентифікації через них позивача. З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт протиправного використання відповідачем, розміщених на його сайті, зображень фізичних осіб, що супроводжують публікацію замітки під заголовком «Закарпатські поліцейські знешкодили групу мукачівських наркоторговців» не встановлено, та не встановлено, що поширена відповідачем інформація порушує право позивача на повагу до гідності, честі, ділової репутації. Таким чином, у відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не подано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували поширення відповідачем конкретної негативної інформації щодо позивача, що поширена інформація принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача, і порушує його особисті немайнові права або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Тобто, в даному випадку відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації. Суд з достатньою повнотою з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав правильну оцінку та обґрунтовано відмовив у заявленому позові. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу. З врахуванням наведенного, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384ЦПК України, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біловар Богдан Юрійович, залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2023 року. Головуючий: Судді: