Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/3363/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/3363/21 пров. № А/857/14724/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року про поворот виконання рішення суду (головуючого судді Комшелюк Т.О., ухвалену у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Рівне повний текст ухвали складено 26.07.2023) у справі №460/3363/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/3363/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 59857,06 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 59857,06 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 за нововиявленими обставинами, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 скасовано в частині стягнення податкового боргу в сумі 54954,24 грн. В решті залишено без змін. 20.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду від 09.09.2021 шляхом повернення йому стягнутих коштів в сумі 54954,24 грн. Подана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у даній справі, відповідно до банківської виписки від 14.11.2022, у примусовому порядку з нього безпідставно списані кошти в сумі 54954,24 грн. Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року заяву задоволено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і постановити нову постанову, якою заяву залишити без задоволення. Заявник своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження та у зв`язку з перебуванням судді у відпустці слід продовжити строк розгляду справи на п`ятнадцять днів. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. За приписами частин 1, 2, 4, 7 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав. При цьому, вказаний правовий інститут містить певні обмеження, зокрема що випливають із поверненням періодичних бюджетних платежів. Згідно з положеннями частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, згідно з цією нормою, не допускається поворот виконання судових рішень у вище зазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах. Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі. Суд зазначає, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду прийнято з урахуванням недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання. Вказана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 2а-9320/11/0308, від 20.06.2019 у справі №336/9595/14, від 22.08.2019 у справі № 9557/10/1570, від 24.09.2020 у справі № 818/678/17, від 31.07.2020 у справі № 757/34139/18-ц, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Судом на підставі матерів справи встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68509769 від 04.02.2022 на підставі виконавчого листа №460/3363/21 виданого 22.11.2021 відкрито виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_1 в користь держави борг в сумі 59857,06 грн., стягувачем зазначено ГУ ДПС у То., адреса Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Білецька 1, а тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, що кошти які були стягненні із ОСОБА_1 направлені одержувачу Тернопільський відділ ДВС у Тернопільській області, адже вказане виконавче провадження відкрите на підставі заяви стягувача, а саме апелянта у даній справі. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2022 ВП №68509769 встановлено, що Борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто з примусового виконання виконавчого листа №460/3363/21 про стягнення із ОСОБА_1 в користь держави борг в сумі 59857,06 грн., стягувачем зазначено ГУ ДПС у То., адреса Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Білецька

1. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 59857,06 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 за нововиявленими обставинами, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 скасовано в частині стягнення податкового боргу в сумі 54954,24 грн. В решті залишено без змін. Згідно із частиною 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що згідно із наданою заявником банківською випискою від 14.11.2022, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі № 460/3363/21, у примусовому порядку з рахунку ОСОБА_1 на рахунок Головного управління ДПС у Тернопільській області списані кошти в загальній сумі 66042,76 грн., в тому числі 54954,24 грн. При цьому, кошти в сумі 54954,24 грн. списані безпідставно, оскільки рішення суду в цій частині скасовано в апеляційному порядку. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначив, що перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, оскільки рішення суду на підставі якого було стягнуто із позивача кошти було скасоване апеляційним судом, стягувач у справі у ВП №68509769 повинен повернути боржнику кошти, які були отримані за вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, що підтверджують матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали щодо повороту виконання рішення суду, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328, 380, 381 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року про поворот виконання рішення суду у справі №460/3363/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль Повний текст постанови складено 23.10.2023