Постанова 4872 № 916/256/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/256/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В. секретар судового засідання: Чеголя Є.О. за участю: Арбітражного керуючого Данілова А.І.; Представника АТ «Державний ощадний банк України» - Шидерова Н.С.; Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 по справі №916/256/21 за заявою боржника: ОСОБА_1 про визнання банкрутом суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д. місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області. Повний текст ухвали складено та підписано: 29.05.2023 року. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича. Ухвалою попереднього засідання суду від 13.07.2022 визнано Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» кредитором ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 603729,53 грн., зазначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а саме: вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на загальну суму 603729,53 грн. Постановою Господарського суду Одеської області від 25.01.2022, зокрема, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича, визнано банкрутом ОСОБА_1 , введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 486 від 04.04.2013р.). Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 постанову Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі №916/256/21 залишено без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 14.09.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 та постанову Господарського суду Одеської області від 25.01.2022 у справі № 916/256/21 залишено без змін. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2023, зокрема: - затверджено звіт керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Данілова А.І.; - завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; - закрито провадження у справі №916/256/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; - звільнити фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині; - припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Данілова А.І. - клопотання арбітражного керуючого Данілова А.І. про зняття арештів залишено без розгляду; - затверджено звіт арбітражного керуючого Данілова А.І. про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реалізацією за період з 04.06.2021р. по 25.01.2022р. на суму 91675,50грн. та за період з 26.01.2022р. на суму 44945,90грн. Обґрунтування ухвали суду першої інстанції. Оцінивши наданий за наслідками всіх проведених керуючим реалізацією майна арбітражним керуючим Даніловим А.І. дій у процедурі погашення боргів, звіт та додані до нього підтверджуючі документи, суд встановив, що керуючим реалізацією майна здійснено усі заходи, спрямовані на виявлення активів боржника, проведення інвентаризації, неможливості задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі. Таким чином, керуючим реалізацією банкрута у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 131, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, що відображено у звіті, який відповідає вимогам законодавства. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 у справі № 916/256/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи апеляційної скарги. Скаржник вважає, що судом не враховано, що з підсумкового звіту арбітражного керуючого не вбачається, які саме дії були здійснені ним щодо розшуку заставного майна. Арбітражний керуючий лише зазначає про те, що заставне майне майно передано у фактичне володіння заставодержателя, а тому реалізація транспортного засобу в процедурі погашення боргів є неможливою. Вказане свідчить, що арбітражний керуючий формально віднісся до розшуку транспортного засобу та не звертався із заявою до правоохоронних органів щодо його розшуку, не здійснював жодних інших дій щодо його місцезнаходження. Фактично було зроблено лише запит до Банку щодо місцезнаходження транспортного засобу, інших дій щодо розшуку заставного майна здійснено не було. Окрім того, судом не було досліджено Лист AT «Ощадбанк» за № 113.20-12/8040/2021-15/вих від 17 грудня 2021 року відповідно до якого Банком було повідомлено про те, що між AT «Ощадбанк» та ТОВ «Меркурій» не укладались договори, які б передбачали можливість зберігання рухомого майна, в той же час місцем зберігання рухомого майна AT «Ощадбанк» були нежитлові приміщення за адресою вул. Аерпортовська, 9, м. Одеса, про що свідчить Договір оренди № 24, укладений між AT «Ощадбанк» та ТОВ «Одесапроммашимпорт ЛТД» 17 квітня 2014 року. Арбітражним керуючим, також не було досліджено вказаного питання, зокрема не було зроблено запит до ТОВ «Меркурій» щодо підтвердження вказаної інформації. В ході розгляду справи AT «Ощадбанк» повідомлено Господарський суд Одеської області, що за заявою Банку про вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення незаконних дій щодо заставного майна Банку - напівпричепу, марки DENNISON, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама) № 6347, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12022162480000006 від 01.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. 23 березня 2023 року відповідно до постанови слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУТІП в Одеській області лейтенанта Мокаленко В.В., AT «Ощадбанк» визнано потерпілим по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР За № 12022162480000006 від 01.01.2022. У зв`язку із розшуком заставного майна Банку, наявністю кримінального провадження, АТ «Ощадбанк» вважає постановлення Господарським судом Одеської області ухвали від 23.05.2023 про завершення процедури погашення боргів є передчасним. Позиція інших учасників справи. 12.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити відмовити у повному обсязі, а ухвалу суду залишити без змін. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023. На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/256/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/256/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 по справі №916/256/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції. 07.08.2023 матеріали справи №916/256/21 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 у справі № 916/256/21. Призначено справу № 916/256/21 до розгляду на 24.10.2023 о 15:00 год. В судовому засіданні 24.10.2023 представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник боржника та Арбітражний керуючого Данілов А.І. в судовому засіданні заперечували щодо доводів та вимог апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство). Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Відповідно до звіту арбітражного керуючого, вбачається наступне. Арбітражним керуючим Даніловим А.І. за участю боржника Гоменюка І.Л. та представника боржника Хомко С.В. проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджено відповідним актом інвентаризації. За результатами проведеної інвентаризації, керуючим реструктуризацією встановлено наявність нерухомого майна, а саме: 1/3 житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м. за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Роксолани, вул. Шевченка, буд. 52а; згідно відомостей з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області Територіального сервісного центру МВС №5141 №31/15/5141584 від 09.04.2021 виявлено напівпричіп контейнеровоз DENNISON 1998 р.в., державний номер НОМЕР_1 . Крім того виявлено одяг, взуття та мобільний телефон. Згідно довідок від Державної авіаційної служби України, ПАТ «Національний депозитарій України», ГУ Держгеокадастру в Одеській області, ГУ Держпраці в Одеській області, ГУ Держпраці у Харківській області, ГУ Держпраці у Херсонській області, ГУ Держпраці у Тернопільській області, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Державної митної служби України, Управління Держпраці у Полтавській області, ДАБІ України, Управління Держпраці у Хмельницькій області, ГУ ДПС в Одеській області, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Державної служби морського та річкового транспорту України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, рухомого майна, інших активів за боржником не зареєстровано. Згідно довідки Територіального сервісного центру МВС №5141 від 09.04.2021 за боржником зареєстровано напівпричіп DENNISON 1998 р.в., однак, як встановлено судом, на даний час інформація щодо його місцезнаходження відсутня. Відповідно до листа ПАТ «Державний ощадний банк України» від 33.10.2014 повідомлено, що причеп «DENNISON» державний номер НОМЕР_1 було транспортовано на стоянку за адресою м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 36, стоянка «Меркурій» для подальшого зберігання. Також, відповідно до листа АТ «Державний ощадний банк України» від 17.12.2021 напівпричіп оголошено в розшук. Відповідно до письмових пояснень АТ «Державний ощадний банк України» на даний час слідчим відділом здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні. Згідно Інформаційної довідки №250676629 від 31.03.2021 встановлено, що за Гоменюком І.Л. зареєстровано 1/3 житлового будинку загальною площею 58,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно бази даних «Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетня «Промислова власність» за ОСОБА_1 прав інтелектуальної власності не зареєстровано. Норми права, що підлягають застосуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №2971-IX від 20.03.2023, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства. Частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства. Частиною четвертої статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 Кодексу України з процедур банкрутства майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та ст. 132 цього Кодексу. Частиною четвертою цієї статті передбачає, що з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. (ч. 6 ст. 131 Кодексу). Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частиною четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Частиною шостою статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно частини сьомої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством. Частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині. Згідно частини першої статті 135 Кодексу України з процедур банкрутства протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. Частиною другою статті 135 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов`язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом. Оцінивши наданий за наслідками всіх проведених керуючим реалізацією майна арбітражним керуючим Даніловим А.І. дій у процедурі погашення боргів, звіт та додані до нього підтверджуючі документи, колегія суддів встановила, що керуючим реалізацією майна здійснено усі заходи, спрямовані на виявлення активів боржника, проведення інвентаризації, неможливості задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі. Таким чином, керуючим реалізацією банкрута у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 131, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, що відображено у звіті, який відповідає вимогам законодавства. Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання керуючого реалізацією, затвердження його звіт, завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі №916/256/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а також припинення повноваження керуючого реалізацією майна. Відхилення аргументів апеляційної скарги. В апеляційній скарзі Банк посилається на невчинення арбітражним керуючим дій з розшуку заставного майна напівпричепу, марки DENNISON, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_1 . Як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_1 зареєстровано напівпричіп контейнеровоз DENNISON, 1998 р.в., номер об`єкта 6347, номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Зазначений транспортний засіб був переданий в заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №1794-н від 01.08.2007 укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 23.10.2014 вказаний транспортний засіб було транспортовано представником ПАТ «Державний ощадний банк України» на стоянку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного 36, стоянка «Меркурій» для подальшого зберігання, що підтверджується листом банку вих. №28/01-19/20672 від 23.10.2014 та розпискою головного юрисконсульта по роботі з проблемними активами Дихтяра С.П. від 23.10.2014 (Том 1 а.с.213-214). Відповідно до звіту керуючого реалізацією майна боржника від 21.07.2022 вбачається, що на запит арбітражного керуючого щодо надання можливості арбітражному керуючому проведення інвентаризації напівпричіпу контейнеровозу DENNISON, 1998 р.в., номер об`єкта 6347, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , АТ «Державний ощадний банк України» листом № 113.20-14/7229/2021-15/ВИХ від 17.11.2021 повідомлено, що стягнення на вказаний причіп Банком не зверталося, а повідомити про місцезнаходження вказаного причіпу не вбачається за можливе. Так, напівпричіп, який було вилучено 23.10.2014 у ОСОБА_1 АТ «Державний ощадний банк України» до цього часу Банком не реалізовано та не зареєстровано за собою в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , предмет застави, яким забезпечено зобов`язання боржника перед Банком, втрачено і будь-яких заходів щодо його розшуку та притягнення винних осіб до відповідальності Банком у період з 2014 року по 22.12.2021 року не здійснено без будь-яких об`єктивних причин. У Звіті керуючого реалізацією майна боржника від 21.07.2022 зазначається, що, враховуючи, що вжиті арбітражним керуючим заходи щодо встановлення місцезнаходження вказаного транспортного засобу безрезультатні, а також його передачу у фактичне володіння заставодержателя, реалізація цього транспортного засобу в процедурі погашення боргів є неможливою. Відповідно до листа АТ «Державний ощадний банк України» від 17.12.2021 напівпричіп оголошено в розшук. Крім того, транспортний засіб неодноразово оголошувався у розшук державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду про стягнення боргу. З цього приводу колегія суддів вважає зазначити, що заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, кредитор або інша особа з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим. Під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог. Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №904/8846/21, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16, від 12.07.2023 у справі № 904/6810/20.) Водночас як свідчать установлені колегією суддів обставини справи, що Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» як кредитор, який вилучив у Боржника транспортний засіб для подальшого зберігання таких дій та заходів з моменту відкриття провадження у даній справі не вчиняв. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у разі, якщо напівпричеп, марки DENNISON, 1998 року випуску, буде знайденим поліцією, то саме Банк в рамках кримінального провадження, визнаний потерпілим та має право на відновлення свого порушеного права за рахунок вказаного рухомого майна. Крім того, колегія суддів враховує відсутність скарг на дії/бездіяльність керуючого реалізацією майна, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж процедури погашення боргів у даній справі, так і на окремих її етапах. За таких умов оскарження Акціонерноим товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» ухвали суду першої інстанції, якою затверджено звіт керуючого реалізацією майна Гоменюка Івана Леонідовича арбітражного керуючого Данілова А.І., завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 закрито провадження у справі №916/256/21 та відсутність попередньо до цього прояву з його сторони активних дій (триваюча пасивна поведінка) щодо розшуку майна, яке знаходилось у нього на зберіганніне може бути свідченням ефективної реалізації ним своїх прав та проявом належної уважності та зацікавленості у ефективності здійснення процедури погашення боргів. З урахуванням сукупності наведеного, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанцій щодо наявності підстав для задоволення клопотання керуючого реалізацією, затвердження його звіт, завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі №916/256/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а також припинення повноваження керуючого реалізацією майна. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Висновки апеляційного господарського суду: Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - залишенню без задоволення. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 у справі №916/256/21 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови підписано 25.10.2023. Головуючий суддя І.Г. Філінюк Суддя О.Ю. Аленін Суддя К.В. Богатир