Постанова 4857 № 460/12886/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/12886/23 пров. № А/857/15050/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О.І., Матковської З.М., за участю секретаря Пославського Д.Б., представника апелянта Місінська М.А., представників відповідачів Якименко М.М., Гера Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (постановлену головуючим суддею Борискін С.А. о 12 год. 06 хв. у м. Рівне, повне судове рішення складено 31 липня 2023 року) з питань залишення позовної заяви без розгляду у справі № 460/12886/23 за адміністративним позовом Керівника Вараської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Рівненської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКЛЮЗ-8» про визнання протиправними та скасування протоколу, рішення та дозволу, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив: визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 06.09.2016 № 3638-ДСК ; визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії сьомого скликання Рівненської обласної ради «Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Інклюз-8» з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі Володимирецького району Рівненської області» від 04.11.2016 № 360; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.12.2016 № 6162, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Інклюз-8». Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2023 на 11:30 год. 17.07.2023 підготовче судове засідання відкладено до 24.07.2023 до 11:00 год. Разом з цим, до початку підготовчого судового засідання, представниками відповідачів Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКЛЮЗ-8» подані клопотання та заява про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКЛЮЗ-8» про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву у справі № 460/12886/23 залишено без розгляду. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що керівник Вараської окружної прокуратури маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ІНКЛЮ3-8» у 2016 році, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадра та Рівненської обласної ради, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, раніше ніж через 7 років після отримання ТОВ «ІНКЛЮЗ-8» спецiального дозволу на користування надрами. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про презумцію можливості та обов`язку прокурора знати про порушення законодавства, які стали підставою для скерування позову до суду відразу після вчинення відповідних дій відповідачами у 2016 році, зокрема шляхом витребування необхідної інформації за запитом прокурора. Відповідачі скористалися своїм правом та подали відзиви на апеляційну скаргу в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні представники відповідачів, заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали пояснення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи, в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Аналізуючи наведене вище колегія суддів зазначає, що позивач мав тримісячний строк для звернення до адміністративного суду з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Разом з цим, КАС України встановлено наслідки, а саме залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду або визнанням неповажними причини такого пропуску. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних дій. Інститут процесуальних строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників справи добросовісно ставитися до виконання їхніх обов`язків (постанови 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (9901/328/18), від 03.03.2021 у справі № 800/125/17, від 04.03.2021 у справі № 9901/203/20 (пункти 35, 36), від 24.03.2021 у справі № 640/18761/20 (9901/375/20)). Поновлення пропущеного процесуального строку є втручанням у принцип юридичної визначеності. Тому у кожному такому випадку поновлення має бути достатньо обґрунтованим. Поновленню підлягає той строк, який пропущений з поважних причин. Оцінювати останні на предмет поважності слід з урахуванням конкретної ситуації. Крім того, треба враховувати і тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його поновлення для інших учасників справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine, заява № 41984/98, § 52); від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/030, § 40); від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine, заява № 32053/13, §§ 46-47); від 28.06.2018 у справі «Осовська та інші проти України» (Osovska and Others v. Ukraine, заява № 2075/13 та 4 інші заяви, § 26)). Як слідує з матеріалів справи, що предметом судового оскарження в межах даної адміністративної справи є правомірність протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 06.09.2016 № 3638-ДСК, рішення Рівненської обласної ради «Про погодження надання надр у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Інклюз-8» з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі Володимирецького району Рівненської області» від 04.11.2016 № 360, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.12.2016 № 6162, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Інклюз-8». З даним позовом до суду позивач звернувся 29.05.2023, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду, позивач зазначав, що про порушення інтересів держави йому стало відомо зі змісту протоколу ДКЗ України від 06.09.2016 № 3638-ДСК, що був наданий йому Рівненською обласною радою18.04.2023, у відповідь на запит органу прокуратури. Також, заперечуючи проти залишення позову без розгляду, представник позивача в суді першої інстанції зазначав, що остаточно факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено прокурором 10.05.2023, після отримання в межах кримінального провадження інформації від Державної служби геології та надр України № 2416/0-4/2-23 щодо документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію ТОВ «ІНКЛЮЗ-8»робіт з геологічного вивчення надр в межах західної частини ділянки Каноничі. Оцінюючи зазначені позивачем у заяві про поновлення строків звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, разом з зібраними у справі доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке. Згідно із ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Пункт 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлений вичерпний перелік рішень та проектів, які органи місцевого самоврядування зобов`язані оприлюднювати. Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Як слідує з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин вiд 06.09.2019 № 3638-ДСК оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів бурштину Західної частини ділянки Каноничі, поданих ТОВ «ІНКЛЮЗ-8», з метою визначення доцільності їхнього промислового освоєння як окремого об`єкту надрокористування. 10.11.2016 на офіційному сайті Рівненської обласної ради оприлюднено рішення восьмої сесії сьомого скликання Рівненської обласної ради від 04.11.2016 № 360 щодо погодження надання надр у користування ТОВ «ІНКЛЮЗ-8» з метою видобування бурштину Західної частини ділянки Каноничі, що знаходиться у Володимирецькому районі Рівненської області. Наказ Держгеонадра від 16.11.2016 № 426 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у роздiлi «Архiв наказів за 2016 рік». Вiдповiдно до змісту цього наказу ТОВ «ІНКЛЮЗ-8» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 30.05.2011 №

615. Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ «ІНКЛЮ3-8»15.12.2016. Доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу аргументи апелянта щодо поважності пропуску строку до суду з цим позовом, оскільки керівник Вараської окружної прокуратури маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ІНКЛЮ3-8» у 2016 році, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадра та Рівненської обласної ради, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, раніше ніж через 7 років після отримання ТОВ «ІНКЛЮЗ-8» спецiального дозволу на користування надрами. Ба більше, апеляційний суд поділяє думку суду першої інстанції, що позивач є особою, яка у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України та посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, володіла інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом. Листування при здійсненні владних повноважень між органами прокуратури в особі Рівненської обласної прокуратури і Вараської окружної прокуратури, Службою безпеки України в Рівненській області, Слідчим відділенням відділення поліцiї №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області та з ДНВП «Геоінформ України», Державною службою геологiї та надр України, ТОВ «Інклюз-8» лише підтверджує наявність у позивача можливості дізнатися відповідні обставини та вжити всiх в межах розумного строку заходів щодо перевірки законності оскаржуваних у межах даної справи рішень, прийнятих ще у 2016 році. Як було зазначено судом, позов до суду було подано лише 29.05.2023, тобто з очевидним пропуском 3-місячного строку звернення до адміністративного суду. Також, судом першої інстанції у даній спірній ситуації враховано, що у Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи. Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом. Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації). З огляду на наведене вище суд першої інстанції вірно вважав, що з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням. Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. Також, суд правильно зазначив, що під поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними, а висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі ст. 123 КАС України обґрунтованими, та такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують ухвалу суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року з питань залишення позовної заяви без розгляду у справі № 460/12886/23 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 24 жовтня 2023 року