Постанова 4855 № 320/10620/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10620/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддіЧерпіцької Л.Т., суддівГлущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участі секретаря: Висоцького А.М., позивача: ОСОБА_1 , представників відповідача: Мисяковської І.В., Пілягіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення , ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 №828-4-VІІІ "Про роботу постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради"; - поновити ОСОБА_1 на посаді голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення ухвалено з порушенням процедурного порядку прийняття рішень органом місцевого самоврядування, оскільки останнім не здійснено оприлюднення проекту спірного рішення на офіційному веб-сайті Пристоличної сільської ради. Також, на думку позивача, в оскаржуваному рішенні не вказано, в чому проявляється некоректна поведінка позивача, та якими доказами підтверджується така поведінка. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2022 р. у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення порядку оприлюднення проекту рішення ради не може бути підставою для скасування такого рішення. Також суду першої інстанції зазначив, що питання щодо відкликання голови постійної комісії належить до виключної компетенції Пристоличної сільської ради і суд не може втручатись у цю компетенцію відповідача, перебираючи на себе його функції. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що помилковими є висновки суду першої інстанції про законність компетенції відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на прийняття оспорюваного рішення виключно в дискреційному полі, оскільки судом проігноровано підстави прийняття оспорюваного рішення, а саме: неналежне виконання обов`язків голови постійної комісії; некоректна поведінка; невчасне подання протоколів засідань постійної Комісії. Також скаржник вказує, що суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.12.2019 у справі № 690/446/17, безпідставно зазначив про те, що прийняття спірного рішення не порушує і не може порушувати права, свободи чи інтереси позивача, оскільки спірне рішення не спричиняє жодних правових наслідків для останнього, адже правові висновки Верховного Суду сформовані не у подібних правовідносинах, позаяк у справі № 690/446/17 предмет позову стосувався правомірності прийняття міською радою рішення про не обрання (затвердження) кандидатури до складу комісії органу місцевого самоврядування та зобов`язання обрати (затвердити) кандидатуру, тобто не рішення органу місцевого самоврядування про відкликання позивача з посади голови Постійної комісії, яке є предметом спору у справі, що розглядається. Отже, на думку скаржника, рішення Пристоличної сільської ради від 30.06.2021 № 828-4-VIII безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , а тому останній наділений усіма правами і обов`язками позивача, оскільки прийняття такого рішення спричиняє для нього наслідки у вигляді безпідставного звільнення з посади голови Постійної комісії. Серед вказаного, скаржник зазначає, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем порядку оприлюднення проекту спірного рішення та його подальшого прийняття. Зокрема, судом не перевірено, чи дотримано відповідний порядок включення та розгляду питання, який був відсутній у затвердженому порядку денному, а саме: відкликання позивача з посади голови Постійної комісії. Також поза увагою суду залишились ті обставини, що при внесенні пропозиції про включення питання до проекту порядку денного безпосередньо в день засідання сільської ради повинні бути дотримані умови, передбачені ст. 44 Регламенту, із відповідним алгоритмом дій, недотримання яких передбачає визнання процедури прийняття рішення такою, що прийнята з порушенням норм Регламенту. Крім того, на момент проведення сесії 30.06.2022 був відсутній проект рішення стосовно відкликання (звільнення) голови комісії ОСОБА_1 . Отже, скаржник вважає, що відповідач самовільно змінив порядок денний, не здійснив процедуру внесення змін до порядку денного, а також змінив текст проекту рішення, яке виносилось на голосування за питанням №

150. З-поміж наведених скаржником доводів апеляційної скарги, останній також відмічає, що прийняття оспорюваного рішення від 30.06.2021 відбувалося поза часовими рамками проведення сесії від 30.06.2021, передбаченими ч. 3 ст. 30 Регламенту (з 13 до 18 год.), оскільки сесія відбувалася понад 20 годину вечора, що підтверджується відеозаписом сесії, долученого позивачем до матеріалів справи. Водночас жодних процедурних рішень про продовження вечірнього пленарного засідання не ухвалювалось, що підтверджується листом Пристоличної сільської ради №02-14/1243 від 28.06.2022. 12.12.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про витребування у відповідача завіреної копії протоколу сесії VІІІ скликання від 30.06.2021, також в цьому клопотанні скаржник просив зобов`язати відповідача надати суду інформацію о котрій годині завершилась вказана сесія. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначив, що голова Пристоличної сільської ради ухиляється від надання відповідей на звернення позивача щодо часу закінчення сесії VІІІ скликання від 30.06.2021, що свідчить про ознаки порушення Регламенту Пристоличної сільської ради на згаданій сесії. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки інформація щодо часу закінчення сесії Пристоличної сільської ради VІІІ скликання від 30.06.2021 не входить до предмету доказування та не має значення для розгляду справи. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 18.06.2003 (т. 1, а.с.13). За результатами виборів депутатів Пристоличної сільської ради, які відбулися 25 жовтня 2020 року, рішенням Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 10.12.2020 №1-1-VІІ «Про визнання повноважень депутатів Пристоличної сільської ради» визнано 10.12.2020 р. днем набуття повноважень депутатів Пристоличної сільської ради VІІІ скликання у кількості 26 депутатів, і зокрема, ОСОБА_1 (т.2, а.с.21-22). На підтвердження статусу депутата Пристоличної сільської ради VІІІ скликання позивачем надано посвідчення депутата Пристоличної сільської ради VІІІ скликання на ім`я ОСОБА_1 №15, видане 10.12.2020 р. головою Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Труновою Г.І. (т.1, а.с.12). Відповідно до рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 10.12.2020 №12-1-VІІ ОСОБА_1 обрано головою постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради (т.1, а.с.14). Розпорядженням голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 21.06.2021 №6 «Про скликання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради», скликано засідання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради на 30.06.2021 о 13.00 год. На розгляд пленарного засідання четвертої сесії винесено питання, зокрема, під номером №150: «Про роботу постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради» (т.2, а.с.63-74). Вказане розпорядження опубліковано на офіційному сайті Пристоличної сільської ради (https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/814279/) 29.06.2021, що підтверджується скрін-шотом сторінки з офіційного сайту Пристоличної сільської ради (т.2, а.с.126). Рішенням Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 №828-4-VІІІ відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 26, ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 64 Регламенту Пристоличної сільської ради, з урахуванням пропозицій сільського голови Каськіва М.І. , ОСОБА_1 відкликано (звільнено з посади) голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків голови постійної комісії, некоректною поведінкою, невчасним поданням протоколів засідань постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради (т.1, а.с.50). Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням та зі своїм відкликанням (звільненням з посади), вважаючи його неправомірним, прийнятим в порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Пристоличної сільської ради, звернувся з цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано визначення таких термінів: територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження регламенту ради (п.1 ч.1); утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій (п.2 ч.1); заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує (п.11 ч.1). Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Згідно з частиною восьмою статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії. Згідно з частиною десятою статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відповідно до частин тринадцятої, чотирнадцятої, п`ятнадцятої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради. Рішенням Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.02.2021 №239-2-VІІІ затверджено Регламент Пристоличної сільської ради (https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/642115/) (т.2, а.с. 24-50). Статтею 18 Регламенту Пристоличної сільської ради передбачено, що постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності ви конавчих органів ради у сфері компетенції комісії. Кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 63 Регламенту Пристоличної сільської ради постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Голови комісій можуть обиратися як окремим голосування, так і голосуванням в цілому за склад комісії та її голови, що визначається процедурним рішенням ради. Кандидатури для обрання голів постійних комісій ради висуваються головою громади та депутатами з урахуванням пропозицій депутатських фракцій пропорційно їх представництву та з урахуванням згоди кандидатів. Також, згідно з пунктами 1-6 статті 64 Регламенту Пристоличної сільської ради голова постійної комісії може бути в будь-який час звільнений з посади за рішенням ради, прийнятим відкритим поіменним голосуванням. Пропозиції про звільнення з посади голови постійної комісії ради вносяться: 1) головою громади; 2) за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії); 3) не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання, та відповідає на запитання депутатів. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії має містити відомості про причини відкликання. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 №828-4-VІІІ відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 26, ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 64 Регламенту Пристоличної сільської ради, з урахуванням пропозицій сільського голови Каськіва М.І. , ОСОБА_1 відкликано (звільнено з посади) голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради у зв`язку із: неналежним виконанням обов`язків голови постійної комісії; некоректною поведінкою; невчасним поданням протоколів засідань постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради (т.1, а.с.50). Щодо доводів скаржника про недотримання відповідачем порядку оприлюднення проекту спірного рішення, колегія суддів зазначає таке. Згідно Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом. Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо: затвердження регламенту ради (п.1 ч.1); утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій (п.2 ч.1); заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує (п.11 ч.1). Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Частиною першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обумовлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Згідно зі статтею 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Разом з цим, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації». Частиною другою статті 1 указаного Закону передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Абзацом другим частини першої статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. За змістом частини третьої статті 15 Закон України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. За приписами статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частини десята, тринадцята та п`ятнадцята) рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні. Частиною одинадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач не заперечує того факту, що проект оспорюваного рішення не було оприлюднено на офіційному веб-сайті Пристоличної сільської ради у строк, передбачений положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Водночас, колегія суддів зазначає, що розпорядженням голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 21.06.2021 №6 «Про скликання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради», скликано засідання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради на 30.06.2021 о 13:00 год., на розгляд сесії винесено, зокрема, питання «150. Про роботу постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради». Вказане розпорядження опубліковано на офіційному сайті Пристоличної сільської ради (https://schaslyve-rada.gov.ua/docs/814279/) 29.06.2021, тобто не пізніш як за 10 (десять) днів до сесії. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на засідання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради винесено питання щодо роботи постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради, а не про відкликання (звільнення з посади) його голови. Питання відкликання (звільнення з посади) голови постійної комісії позивача постало на порядку денному в ході проведення засідання сесії Пристоличної сільської ради 30.06.2021 після результатів розгляду висновків роботи постійної комісії. Саме у зв`язку з цими обставинами проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений відповідачем на офіційному веб-сайті ради за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття. У свою чергу, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Частиною третьою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Право запитувача оскаржити до керівника розпорядника, вищого органу або суду невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача передбачено частиною другою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). У частині третій статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, законодавець не пов`язує невчасну публікацію проекту рішення органу місцевого самоврядування, з правильністю та законністю такого рішення в подальшому. Згідно з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2019 року у справі № 810/1354/18, неоприлюднення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування проекту рішення, як акту індивідуальної дії згідно вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не є підставою для безумовного скасування оскаржуваного рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його не дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Стосовно ж процедурних порушень, то коли йдеться про порушення суто формальні, вони взагалі не впливають на дійсність акта. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 120/8018/20-а Крім того, згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону. Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування оскарженого рішення згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації». З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме по собі порушення порядку оприлюднення проекту рішення ради не може бути підставою для скасування такого рішення. Щодо доводів скаржника про те, що в порушення ч.5 ст.64 Регламенту Пристоличної сільської ради оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав для відкликання голови Постійної комісії, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з неналежним виконання ОСОБА_1 обов`язків голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради, його систематичною некоректною поведінкою на засіданнях вказаної комісії по відношенню до членів комісії та відповідальних співробітників Пристоличної сільської ради, у зв`язку із постійним невчасним поданням секретарю Пристоличної сільської ради протоколів засідань постійної комісії, що в свою чергу унеможливлювало підготовку проектів рішень у строки, встановлені діючим законодавством, відповідач включив до порядку денного сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради, затвердженого розпорядженням голови ради №6 від 21.06.2021 «Про скликання четвертої сесії восьмого скликання Пристоличної сільської ради», питання аналізу роботи Постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради. Колегія суддів зазначає, що за приписами пунктів 1, 2 статті 64 Регламенту Пристоличної сільської ради голова постійної комісії може бути в будь-який час звільнений з посади за рішенням ради, прийнятим поіменним голосуванням. Пропозиції про звільнення з посади голови постійної комісії ради вносяться: 1) головою громади; 2) за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії); 3) не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії має містити відомості про причини відкликання. Отже, приписами Регламенту Пристоличної сільської ради передбачено, що голова постійної комісії може бути в будь-який час звільнений з посади за рішенням ради, прийнятим поіменним голосуванням, за пропозицією, зокрема, головою громади, із зазначенням причин відкликання. Водночас виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій (пункт 2 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Згідно з частиною другою статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідна сільська, селищна, міська рада наділена повноваженнями визначати, зокрема, персональний склад комісій шляхом прийняття рішення на її пленарному засіданні відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». І лише відповідна рада під час обговорення та прийняття такого рішення враховує або ж не враховує побажання депутата щодо включення його до складу певної комісії. При цьому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» окремо не визначено підстав для звільнення з посади голови постійної комісії, що вказує на те, що відповідач як орган місцевого самоврядування може розглянути питання та прийняти рішення про звільнення голови постійної комісії з будь-яких обґрунтованих та вагомих підстав, у тому числі в разі неналежного виконання своїх обов`язків. В оскаржуваному рішенні Пристоличної сільської ради від 30.06.2021 №828-4-VІІІ зазначено причину відкликання (звільнення) позивача з посади голови постійної комісії, а саме: неналежне виконання обов`язків голови постійної комісії; некоректна поведінка; невчасне подання протоколів засідань постійної комісії (т.1, а.с.15). На думку скаржника, відповідачем не наведено будь-яких конкретних порушень, які б підтверджували неналежне виконання позивачем обов`язків голови постійної комісії з питань земельних відносин. Також зазначає, що наведені в рішенні підстави не були предметом жодної перевірки даних фактів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд не може втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінку мотивам органу місцевого самоврядування, з яких він виходив при звільненні голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради. Право припинення повноважень голови постійної комісії певної ради є виключним дискреційним повноваженням відповідного органу місцевого самоврядування та не передбачає наявності переліку підстав чи причин для реалізації такого повноваження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2019 у справі № 657/268/15-а. Правову позицію щодо неможливості втручання суду у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування, якщо такі повноваження ради є дискреційними, і неможливості надання оцінки мотивам ради, з яких вона виходила, при прийнятті рішення, та можливість перевірки таких рішень судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.03.2019 у справі № 688/3487/16-а. Аналогічну правову позицію щодо дискреційності повноважень відповідної сільської, селищної, міської ради визначати, зокрема, персональний склад комісій шляхом прийняття рішення на її пленарному засіданні відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» висловлено також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №690/446/17. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вирішення спірного питання щодо відкликання голови постійної комісії належить до виключної компетенції Пристоличної сільської ради, а суд не може втручатись у цю компетенцію відповідача, перебираючи на себе його функції, то позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.06.2021 №828-4-VІІІ задоволенню не підлягають. Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сам по собі факт відкликання (звільнення) позивача з посади голови Постійної комісії не порушує і не може порушувати права, свободи чи інтереси останнього, оскільки спірне рішення не спричиняє жодних правових наслідків для позивача. Позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та збереження навколишнього природного середовища Пристоличної сільської ради є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування спірного рішення, тому задоволенню не підлягає. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 06.12.2019 у справі № 690/446/17, оскільки він сформований не у подібних правовідносинах, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке. На думку скаржника, у справі № 690/446/17 предмет позову стосувався правомірності прийняття міською радою рішення про не обрання (затвердження) кандидатури до складу комісії органу місцевого самоврядування та зобов`язання обрати (затвердити) кандидатуру, тобто не рішення органу місцевого самоврядування про відкликання позивача з посади голови Постійної комісії, яке є предметом спору в справі, що розглядається. Тому, висновки суду першої інстанції про те, що прийняття спірного рішення не порушує і не може порушувати права, свободи чи інтереси позивача, оскільки спірне рішення не спричиняє жодних правових наслідків для останнього, є безпідставними. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі №233/2021/19 дійшла висновку, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Разом з тим, у справі №690/446/17 та у справі, яка розглядається, порівняння спірних правовідносин за змістовим критерієм демонструє їх подібність, оскільки в обох справах судами досліджувалось питання щодо повноважень (компетенції) органів місцевого самоврядування на створення (функціонування) персонального складу відповідної Постійної комісії. Дійсно, спірні правовідносини щодо обрання до складу Комісії та відкликання зі складу Комісії не є тотожними. Однак це не спростовує їх змістовну подібність, зумовлену, зокрема, подібним матеріально-правовим регулюванням прав і обов`язків учасників спірних правовідносин. Що стосується доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не встановив недотримання відповідачем порядку включення до проекту порядку денного сесії питання щодо відкликання позивача з посади голови Постійної комісії, який передбачений, зокрема, ст. 44 Регламенту, а також доводи про неврахування судом першої інстанції того факту, що прийняття оспорюваного рішення від 30.06.2021 відбувалося поза часовими рамками проведення сесії від 30.06.2021, передбаченими ч. 3 ст. 30 Регламенту, то колегія суддів їх не враховує, з підстав, передбачених ч. 5 ст. 308 КАС України (суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції), оскільки позивач не обґрунтовував такими обставинами свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу в суді першої інстанції. Додавання таких підстав позову до тексту відповіді на відзив на позовну заяву не може бути розцінено судом, як зміна (уточнення) підстав позову в порядку ст. 47 КАС України, адже згідно з ч. 1 ст. 163 Кас України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від "12" серпня 2022 р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-329 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано "01" лютого 2023 р. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька СуддіЯ.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко