Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/472/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2023 р. Справа № 440/472/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2023, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/472/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.01.2023 № 1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ". В обґрунтування позовних вимог зазначила, що нею не допущено порушення, за яке спірним наказом її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а оскаржуваний наказ ГУ ДПС у Полтавській області №1-дс від 05.01.2023 року не містить ані стислого викладу обставин справи, ані чіткої вказівки на вид дисциплінарного правопорушення і його правову кваліфікацію, з переліку, передбаченого ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу". Вважає, що посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу, тому, на думку позивача, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 05 січня 2023 року №1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що на виконання розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 07.12.2022 №78-р «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора сектору ведення державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 , в ході якого дисциплінарною комісією було встановлено систематичне порушення та неналежне виконання ОСОБА_2 пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС від 17.11.2021 № 587 "Про затвердження Правил пропускного режиму", пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС, затверджених протоколом конференції державних службовців ГУ ДПС від 19.02.2021 №1/2021 (далі - Правила внутрішнього службового розпорядку), пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України 02.09.2019№ 52 зі змінами (працівники повинні використовувати робочий час виключно для виконання своїх посадових обов`язків) та діяння, що виразились у зухвалій, нестриманій, агресивній поведінці з використанням підвищеної інтонації під час спілкування 11.11.2022 з начальником управління податкових сервісів ОСОБА_3 . З урахуванням характеру дисциплінарних проступків, частина яких відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 1700 є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, у зв`язку з порушенням статті 38 Закону № 1700, абз. 2 п. 3.1., п. 3.4, п. 5.1. ПЕП, абзацу першого пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки, розділу II, пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку та неналежне виконання пункту 2.3 Правил пропускного режиму, накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Зауважив, що судом першої інстанції не досліджено усі факти встановлених порушень, а позивачем не спростовано їх в позовній заяві та під час розгляду справи в суді. Судом скасовано наказ від 05.01.2023 № 1-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » з формальних підстав: на думку суду «наказ є немотивованим і не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку». При цьому, саме до наказу в Порядку № 1039 не містяться вимоги, натомість такі вимоги встановлено в п.34 до Подання дисциплінарної комісії. Враховуючи викладене, вважає наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 05.01.2023 № 1-дс правомірним та обґрунтованим, а отже таким, що не підлягає скасуванню. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 22.12.2020 призначена в порядку переведення з Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників та об`єктів оподаткування, реєстрації за окремими видами податків, розгляду звернення державних органів, ведення реєстрів та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області, з 01.08.2022 ОСОБА_1 переведена у зв`язку зі змінами в організаційній структурі і штатному розписі на посаду головного державного інспектора сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 38-47/. Посада, яку займає позивач у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, належать до посад державної служби категорії "В", із посадовою інструкцією за посадою головний державний інспектор сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів ОСОБА_1 ознайомлена 01.08.2022 /а.с. 97/. Довідкою Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.12.2022 №1326/16-31-11-40 підтверджено, що станом на 14.12.2022 головний інспектор сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень не мала /а.с. 98/. 01.12.2022 начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції О.Шовкопляс складено доповідну записку на ім`я начальника Головного управління ДПС у Полтавській області №799/16-31-14-03 з пропозицією розглянути питання щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора сектору ведення державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими фактами порушень ПЕП /а.с.80-81/. 07.12.2022 начальником Головного управління ДПС у Полтавській області ОСОБА_4 прийнято розпорядження №78-Р "Про порушення дисциплінарного провадження", яким з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, вчиненого згідно з інформацією, що міститься у доповідній записці відділу з питань запобігання та виявлення корупції від 01.12.2022 №799/16-31-14-03, відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу" зі змінами і доповненнями, Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 зі змінами зобов`язано: порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора сектору ведення державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 (пункт 1); визначити строк здійснення дисциплінарного провадження тривалістю 45 календарних днів (пункт 2); для здійснення дисциплінарного провадження утворити дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ у складі згідно з додатком (пункт 3) /а.с.85-86/. 08.12.2022 ОСОБА_1 ознайомлена із службовою запискою голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 "Про організацію роботи дисциплінарної комісії" /а.с. 99-100/. 12.12.2022 ОСОБА_1 надала письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження /а.с. 103/. 21.12.2022 позивач ознайомлена із службовою запискою голови дисциплінарної комісії ОСОБА_5 "Про надання пояснень" №1469/16-31-01-01-20/дк від 21.12.2022 з пропозицією надати не пізніше 21.12.2022 дисциплінарній комісії у дисциплінарному провадженні, що здійснюється згідно з розпорядженням Головного управління ДПС у Полтавській області від 07.12.2022 №78-Р "Про порушення дисциплінарного провадження", пояснення з питань, які вказані у цій службовій записці /а.с. 105, зворот а.с. 105/. 21.12.2022 позивачем надані письмові пояснення дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Полтавській області /а.с. 111/. 27.12.2022 дисциплінарною комісією складено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ з висновком про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_6 проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункт 12 частини другої статті 73 Закону України "Про державну службу") №1500/16-31-01-01-20/дк, у якому зазначено, що з урахуванням характеру дисциплінарних проступків, частина яких відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону №1700 є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, у зв`язку з порушенням статті 38 Закону №1700, абз. 2 п. 3.1, п. 3.4, п. 5.1. ПЕП, абзацу 1 пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки, розділу II, пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку та неналежного виконання пункту 2.3 Правил пропускного режиму, запропоновано накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність /а.с.120-127/. Копія цього подання вручена позивачу ОСОБА_1 29.12.2022 /а.с. 129/. 03.01.2023 у позивача ОСОБА_1 відібрано пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення вх.№1/16-31-12-03-0 від 03.01.2023 /а.с. 131/. 05.01.2023 начальником ГУ ДПС у Полтавській області прийнято наказ №1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", яким попереджено про неповну службову відповідність головного державного інспектора сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів ГУ ДПС ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 5, 6 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" (пункт 1); наказано управлінню персоналу ( ОСОБА_7 ) забезпечити вжиття заходів передбачених: пунктами 6, 7 статті 77 Закону України "Про державну службу" та абзацом 4 частини 1 статті 59 Закону України "Про запобігання корупції" та пунктом 4 розділу II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №166 (пункт 2) /а.с. 132/. В обґрунтування наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 05.01.2023 №1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" зазначено, що згідно із розпорядженням ГУ ДПС у Полтавській області від 07.12.2022 №78-р "Про порушення дисциплінарного провадження", відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу" із змінами і доповненнями (далі - Закон України "Про державну службу"), Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 зі змінами, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарних проступків, інформація про які містилась у доповідній записці відділу з питань запобігання та виявлення корупції від 01.12.2022 №799/16-31-14-03 стосовно головного державного інспектора сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків управління податкових сервісів ГУ ДПС ОСОБА_1 здійснено дисциплінарне провадження. У ході дисциплінарного провадження встановлено систематичне порушення та неналежне виконання ОСОБА_2 пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС від 17.11.2021 № 587 "Про затвердження Правил пропускного режиму", пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС, затверджених протоколом конференції державних службовців ГУ ДПС від 19.02.2021 №1/2021 (далі - Правила внутрішнього службового розпорядку), пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України 02.09.2019№ 52 зі змінами (далі - Правила етичної поведінки) (працівники повинні використовувати робочий час виключно для виконання своїх посадових обов`язків) та діяння, що виразились у зухвалій, нестриманій, агресивній поведінці з використанням підвищеної інтонації під час спілкування 11.11.2022 з начальником управління податкових сервісів ОСОБА_3 , свідчать про порушення нею правил етичної поведінки державних службовців, зокрема норм статті 38 Закону України від 14.10.2014 №1700-VП "Про запобігання корупції" зі змінами (далі - Закон України "Про запобігання корупції", абзацу 1 пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства Украла питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21), абзацу 2 пунктів 3.1, 3.4 розділу 3 Правил етичної поведінки, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку. Ці дисциплінарні проступки є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, окрім порушення пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС а 17.11.2021 № 587 "Про затвердження Правил пропускного режиму". Не погодившись з наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 05.01.2023 №1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", позивач звернулася до суду з позовом у цій справі. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в оскаржуваному наказі не зазначено суті та обставин вчинених позивачем, за твердженням відповідача, порушень, зокрема, у наказі відсутні відомості про те, в чому саме виразилося систематичне порушення та неналежне виконання позивачем пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС від 17.11.2021 № 587 "Про затвердження Правил пропускного режиму", пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС, затверджених протоколом конференції державних службовців ГУ ДПС від 19.02.2021 №1/2021, пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України 02.09.2019№ 52 зі змінами, не зазначено в яких саме діях (чи бездіяльності) позивача виразилося таке неналежне виконання, не вказано дат, коли такі дії були вчинені державним службовцем (або допущена бездіяльність), зазначаючи про систематичність порушень, відповідач жодним чином не обґрунтовує у наказі, в чому полягає систематичність. Таким чином, спірний наказ є немотивованим і не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", Законом України від 14.10.2014 №1700-VII "Про запобігання корупції" та іншими нормативно-правовими актами в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Статтею 5 Закону №889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів. На державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Відповідно до приписів частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. Згідно із частиною 1 статті 8 Закону №889-VIII державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Статтею 62 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки. Згідно з приписами статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до пунктів 2, 5, 6 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. Згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі по тексту - Закон № 1700-VII ) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. За приписами статті 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Статтею 38 Закону № 1700-VII передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 4, 7 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Отже, обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону України "Про державну службу" безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем. Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Частиною 2 статті 67 Закону №889-VIII визначені обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Частиною 4 статті 67 Закону №889-VIII передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону №889-VIII, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Як свідчать матеріали справи посада, яку займає ОСОБА_1 у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, належать до посад державної служби категорії "В", отже, відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII, позивач зобов`язана: дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції. На виконання розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 07.12.2022 № 78-р «Про порушення дисциплінарного провадження» було порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора сектору ведення державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 , утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ у складі згідно з додатком. У ході дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією було встановлено наступне.

1. На Урядову «Гарячу лінію» 10.11.2022 надійшла скарга ОСОБА_8 (реєстраційна картка звернення від 10.11.2022 № ВЛ-14788501), яка зареєстрована в ГУ ДПС від 11.11.2022 №14/8/УКЦ, стосовно порушення правил етичної поведінки працівником ГУ ДПС. Відповідно до змісту картки встановлено, що 10.11.2022 ОСОБА_8 , (далі - заявниця, платник податків) звернулася до місця надання адміністративних послуг ГУ ДПС з документами на отримання РНОКПП для своєї дитини. Заявник стверджує, що працівник ГУ ДПС під час спілкування з нею підвищувала голос та поводила себе зверхньо, прохала притягнути до відповідальності. Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 13-1 Закону № 1700-VIII одним із основних завдань уповноважених підрозділів (уповноваженої особи), є здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону. В рамках розгляду скарги ОСОБА_8 , відділом з питань запобігання та виявлення корупції було встановлено обставини, що свідчать про порушення ОСОБА_2 правил етичної поведінки під час проходження державної служби в ГУ ДПС. Наказом ГУ ДПС від 11.02.2021 № 191 «Про визначення спеціально уповноважених осіб» зі змінами затверджено перелік спеціально уповноважених осіб з питань етичної поведінки, на яких покладено обов`язки здійснення контролю за дотриманням Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України 02.09.2019 № 52 зі змінами (далі - НЕП), до складу якого входять працівники відділу з питань запобігання та виявлення корупції. Згідно зі службовою запискою керівника управління податкових сервісів від 23.11.2022 № 3021/16-31-12-01-05 встановлено, що при спілкуванні з колегами та громадянами ОСОБА_1 часто використовує підвищення інтонації, спілкується імпульсивно, емоційно, не завжди толерантно оцінює комунікаційні моменти. Крім того, службовою запискою від 28.11.2022 № 3037/16-31-12-01-05 управлінням податкових сервісів надано пояснення заступника начальника управління - начальника відділу обліку платників та об`єктів оподаткування, реєстрації за окремими видами податків, ведення реєстрів та розгляду звернень державних органів управління податкових сервісів ОСОБА_9 , яка в період з листопада 2014 по січень 2022 року перебувала на посадах начальника підрозділу (відділу/управління), в яких працювала ОСОБА_1 , у яких повідомлено, що під час виконання посадових обов`язків ОСОБА_2 мали місце порушення правил службового розпорядку ГУ ДПС, використання підвищеної інтонації при комунікаціях з колегами та громадянами, порушення ділового стилю спілкування, доброзичливості та толерантності, на що остання отримувала усні зауваження від керівництва структурного підрозділу. За результатами виконання завдань державних службовців за 2021 рік ОСОБА_1 були визначені потреби у професійному навчанні такі як: «знання законодавства», «професійні знання» та «комунікація та етика спілкування», яку була деталізовано як «вдосконалення навичок щодо комунікацій та етики спілкування». Також, слід зазначити, що начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_10 під час проведення бесіди з ОСОБА_2 для встановлення об`єктивних обставин справи в рамках розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_1 не володіє мінімальними знаннями щодо вимог поведінки працівників ДПС, визначених ПЕП, що є порушенням абз. 2 п. 3.1. ПЕП. Начальником управління податкових сервісів, ОСОБА_3 , в поясненнях від 20.12.2022, наданих в рамках дисциплінарного провадження, зазначено, зокрема, таке: «...Перебуваю на посаді начальника управління податкових сервісів з 01.08.2022 р. Під час мого особистого спілкування 11.11.2022 з головним державним інспектором сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків управління податкових сервісів ОСОБА_2 по питанню звернення на урядову «гарячу лінію» ОСОБА_8 щодо порушення нею правил етичної поведінки під час виконання своїх службових повноважень, ОСОБА_1 поводила себе зухвало, нестримано, агресивно, використовуючи підвищену інтонацію... Слід зазначити, що за час перебування на посаді начальника управління податкових сервісів, протягом 2022 року такі випадки некоректної поведінки по відношенню як до своїх колег, так і до платників податків зі сторони головного державного інспектора ОСОБА_1 не є поодинокими. Мною, як керівником самостійного структурного підрозділу, вживались заходи щодо упередження таких випадків у вигляді усних зауважень та попереджень, проведення технічних навчань з питань дотримання підлеглими працівниками розділу VI Закону України «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 зі змінами, що підтверджується відомостями з особистими підписами працівників...». Відповідно до статті 37 Закону №1700 загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління. Відповідно до статті 38 Закону № 1700 особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. Загальні правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджено Наказом Національного агентства України з питань державної служби 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21) (далі - Загальні правила). Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу I Загальних правил ці загальні правила ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, у сфері запобігання корупції. При прийнятті на державну службу або на службу в органи місцевого самоврядування особа ознайомлюється з цими Загальними правилами. Відмітка про таке ознайомлення додається до особової справи державного службовця чи посадової особи місцевого самоврядування (абзац 4 пункт 1 розділу I Загальних правил). У цих Загальних правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції» (пункт 2 розділу I Загальних правил). Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків повинні проявляти стриманість у разі критики чи образ з боку громадян, зауважувати щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання норм ввічливого спілкування (абзац 2 пункту 2 розділу II Загальних правил). Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані у своїй поведінці не допускати, зокрема, підвищеної інтонації (абзац 1 пункту 3 розділу II Загальних правил). Загальні правила етичної поведінки в ГУ ДПС також закріплені розділом II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС, затверджених протоколом конференції державних службовців ГУ ДПС від 19.02.2021 № 1/2021 (далі - Правила внутрішнього службового розпорядку) відповідно до яких, зокрема;

1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.

2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.

3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищення інтонації під час спілкування. Неприпустимим є прояв зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.

4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов`язків повинні дотримуватись взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку. Згідно наявної інформації у відділі з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 була ознайомлена з ПЕП та Законом № 1700, що підтверджується відомостями про проходження технічного навчання, які затверджені відповідними підписами 05.01.2021, 25.06.2021, 30.12.2021, 01.09.2022, 27.09.2022, 16.11.2022. Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 1700 правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну га/або цивільно-правову відповідальність. Згідно частини першої статті 65-1 Закону № 1700 за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З огляду на викладене, діяння ОСОБА_11 , що виразились у зухвалій, нестриманій, агресивній поведінці з використанням підвищеної інтонації під час спілкування 11.11.2022 з начальником управління податкових сервісів Іриною Сорокіною, свідчать про порушення нею правил етичної поведінки державних службовців, зокрема норм статті 38 Закону № 1700, абзацу першого пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21), пунктів 3.1, 3.4 розділу 3 ПЕП, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 65 Закону №

889. З урахування норм абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 1700 цей дисциплінарний проступок є правопорушенням, пов`язаним з корупцією. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 66 Закону 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Крім того, дисциплінарною комісією отримано інформацію про неналежне виконання ОСОБА_2 п. 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС від 17.11.2021 № 587 «Про затвердження Правил пропускного режиму» (далі - Правила пропускного режиму), недотримання нею режиму роботи ГУ ДПС, визначеного п. 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку, наказом ГУ ДПС від 22.06.2020 № 909 «Про зміну режиму роботи» та наказом ГУ ДПС від 25.10.2022 № 374 «Про зміну режиму роботи». Згідно з Правилами пропускного режиму встановлено, що: Режим роботи на адміністративній території (далі - адмінтериторія) ГУ ДПС здійснюється відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС (п. 2.2). Допуск на адмінтериторію ГУ ДПС через центральний вхід дозволяється тільки через електронну пропускну систему з контролем доступу з використанням постійних перепусток відповідного зразка працівникам ГУ ДПС та працівникам інших установ, службові приміщення яких знаходяться на території ГУ ДПС, у робочі дні з 7 год. 00 хв. до 19 год. 00 хвилин, (п. 2.3). Допуск на адмінтериторію ГУ ДПС через центральний вхід здійснюється, зокрема, працівників ГУ ДПС та інших установ - за постійною магнітною перепусткою (п.п. 2.7.1.). Відповідно до п 1.9. Правил пропускного режиму підрозділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації ГУ ДПС забезпечує належний технічний стан та здійснює організацію обслуговування систем відеоспостереження, периметральної сигналізації, системи доступу та обладнання контрольно-пропускних пунктів. Згідно з п. 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку в ГУ ДПС встановлюється такий режим роботи: початок робочого дня - о 9.00; перерва на обід - з 13.00 до 14.00; закінчення робочого дня - о 18.15, у п`ятницю - о 17.00. Режим роботи ГУ ДПС може тимчасово змінюватись відповідно до рішень повноважних органів, зокрема, але не виключно, під час встановлення карантину для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Відповідно до наказу ГУ ДПС від 22.06.2020 № 909 «Про зміну режиму роботи» режим роботи ГУ ДПС був тимчасово змінений під час встановлення карантину для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб та встановлено такий режим роботи: початок робочого дня - о 8.00; перерва на обід - з 12.00 до 13.00; закінчення робочого дня о 17.15, у п`ятницю - о 16.00. Відповідно до наказу ГУ ДПС від 25.10.2022 № 374 «Про зміну режиму роботи» в ГУ ДПС встановлено такий режим роботи: початок робочого дня - о 8.00; перерва на обід - з 12.00 до 12.45; закінчення робочого дня - о 17.00, у п`ятницю - о 15.45. Відділом з питань запобігання та виявлення корупції вибірково проаналізовано інформацію з електронної системи, що надана службовою запискою сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації від 05.12.2022 № 176/16-31-15-09, щодо використання ОСОБА_2 постійної магнітної перепустки в ГУ ДПС та встановлено наступне. Відображення користування магнітною перепусткою (далі МП) ОСОБА_2 , відповідно до службової записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції від 21.12.2022 № 841/1631-14-1 1, зокрема, мало такі значення: 17.11.2022 об 11:05:50 год. (четвер) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»); 15.11.2022 о 09:03:34 год. (вівторок) - перше користування МП (вхід через «нові двері», о 16:33:47 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 14.11.2022 о 11:49:47 год. (понеділок) - перше користування МП (вихід через «турникет 1»), о 16:51:39 год. - останнє користування МП (вхід через «турникет 1»); 10.11.2022 о 09:36:36 год. (четвер) перше користування МП (вхід через «нові двері», о 16:57:55 год. останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 07.11.2022 о 08:05:25 год. (понеділок) перше користування МП (вихід через «турникет 2»), о 16:58:37 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 03.11.2022 о 08:13:39 год. (четвер) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»), о 16:58:39 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 02.11.2022 о 08:09:13 год. (середа) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»); 31.10.2022 о 08:07:40 год. (понеділок) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»); 27.10.2022 о 08:01:49 год. (четвер) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»), о 16:51:34 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 24.10.22 о 09:38:51 год. (понеділок) - перше користування МП (вхід через «нові двері»); 21.10.2022 о 08:26:43 год. (п`ятниця) - перше користування МГ1 (вхід через «турникет 2»); 23.09.2022 о 08:04:16 год. (п`ятниця) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»), о 14:52:39 год. - останнє користування МП (вхід через «турникет 1»); 13.09.2022 о 16:52:32 год. (вівторок) - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 12.09.2022 о 09:11:09 год. (понеділок) - перше користування МП (вхід через «нові двері», о 17:04:14 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 1»); 01.08.2022 о 08:16:15 год. (понеділок) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»); 20.07.2022 о 08:34:15 год. (середа) перше користування МП (вхід через «турникет 1»); 18.07.2022 о 17:05:19 год. (понеділок) - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»); 14.07.2022 о 08:09:04 год. (четвер) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»). 01.07.2022 о 08:11:27 год. (п`ятниця) - перше користування МП (вхід через «турникет 2», о 15:34:53 год. - останнє користування МП (вихід через «турникет 2»). 30.06.2022 о 08:33:33 год. (четвер) - перше користування МП (вхід через «турникет 2»). Начальником управління податкових сервісів Сорокіною Іриною, щодо випадків порушення ОСОБА_12 режиму роботи, у поясненнях від 20.12.2022, наданих в рамках дисциплінарного провадження, зазначено, зокрема, таке: «...останнім часом встановлювалися її системні запізнення на роботу, але враховуючи запровадження дії воєнного стану в Україні, в деяких випадках, ОСОБА_1 надавала обґрунтовані пояснення, проте не завжди. На усні зауваження щодо необхідності дотримання у службовій діяльності загальноприйнятих правил спілкування та безумовного дотримання правил внутрішнього службового розпорядку вона не реагувала». Дисциплінарній комісії надано додаткові пояснення ОСОБА_13 від 22.12.2022, де остання зазначає, зокрема, таке: «...щодо конкретизації порушення правил внутрішнього розпорядку ОСОБА_2 вважаю за потрібне зазначити, що запізнення на роботу, враховуючи запровадження дії воєнного стану в Україні, ОСОБА_2 є не поодинокими, на що мною, як безпосереднім керівником, неодноразово робилися усні зауваження. Зокрема, 03.11.2022 та 04.11.2022 запізнення ОСОБА_1 на роботу було повторне за два дні поспіль. По факту запізнення 04.11.2022 ОСОБА_1 надала письмове пояснення, яке, на мою думку, є необґрунтованим. Попри надані усні зауваження та попередження, ОСОБА_1 , не були зроблені висновки, порушення внутрішнього розпорядку продовжувалось, що підтверджує факт чергового запізнення на роботу 07.11.2022. На усні зауваження щодо необхідності безумовного дотримання правил внутрішнього службового розпорядку вона не реагує». Наведене спростовує твердження ОСОБА_1 про поважні причини її запізнень на роботу. Таким чином, дисциплінарною комісією встановлено систематичне порушення ОСОБА_2 п. 2.3 Правил пропускного режиму, п. 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку та п.5.1 ПЕП (працівники повинні використовувати робочий час виключно для виконання своїх посадових обов`язків), що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктами 2, 5, 6 частини другої статті 65 Закону №

889. Згідно частин 2, 3, 4 статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889 дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Як свідчать матеріали справи в рамках дисциплінарного провадження ОСОБА_1 надавала свої пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Надані пояснення були прийняті до уваги дисциплінарною комісією та їм було надано належну оцінку під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією також було враховано характеристику ОСОБА_1 , довідку управління персоналу ГУ ДПС про відсутність у ОСОБА_1 станом на 14.12.2022 діючих дисциплінарних стягнень та відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дисциплінарне провадження стосовно позивача було проведено повно та об`єктивно, із з`ясуванням всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарних проступків, з встановленням дійсних причин і умов їх вчинення, а тому висновок дисциплінарної комісії про допущення позивачем дисциплінарного проступку є обґрунтованим. Виходячи з викладеного вище, з урахуванням характеру дисциплінарних проступків, частина яких відповідно до абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 1700 є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, у зв`язку з порушенням статті 38 Закону № 1700, абз. 2 п. 3.1., п. 3.4, п. 5.1. НЕП, абзацу першого пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки, розділу II, пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку та неналежне виконання пункту 2.3 Правил пропускного режиму дисциплінарною комісією було запропоновано накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність. Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.01.2023 № 1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " попереджено про неповну службову відповідність головного державного інспектора сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків управління податкових сервісів ГУ ДПС ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 5, 6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що у наказі не зазначено суті та обставин, вчинених позивачем, за твердженням відповідача, порушень, зокрема, у наказі відсутні відомості про те, у чому саме виразилося систематичне порушення та неналежне виконання Правил, з огляду на наступне. Частинами 1, 2 статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Згідно пункту 12 частини другої статті 73 Закону № 889 дисциплінарна справа, зокрема, повинна містити пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зі змісту спірного наказу вбачається: - наявність найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, підстави здійснення дисциплінарного провадження; - наявність в описовій частині наказу тексту, який описує стислий виклад обставин: «У ході дисциплінарного провадження встановлено систематичне порушення та неналежне виконання ОСОБА_2 пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС від 17.11.2021 № 587 «Про затвердження Правил пропускного режиму», пункту 2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ ДПС, затверджених протоколом конференції державних службовців ГУ ДПС від 19.02.2021 № 1/2021 (далі - Правила внутрішнього службового розпорядку), пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України 02.09.2019 № 52 зі змінами (далі - Правила етичної поведінки) (працівники повинні використовувати робочий час виключно для виконання своїх посадових обов`язків) та діяння, що виразились у зухвалій, нестриманій, агресивній поведінці з використанням підвищеної інтонації під чає спілкування 11.11.2022 з начальником управління податкових сервісів ОСОБА_3 , свідчать про порушення нею правил етичної поведінки державних службовців, зокрема норм статті 38 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами (далі - Закон України «Про запобігання корупції», абзацу першого пункту 3 розділу II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21), абзацу 2 пунктів 3.1, 3.4 розділу 3 Правил етичної поведінки, розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку. Ці дисциплінарні проступки є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, окрім порушення пункту 2.3 Правил пропускного режиму на адміністративну територію ГУ ДПС, затверджених наказом ГУ ДПС а 17.11.2021 № 587 "Про затвердження Правил пропускного режиму» - наявність в наказовій частині наказу тексту, який описує вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, вид застосованого дисциплінарного стягнення: «Відповідно до статей 66, 67 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з вчиненням дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 5, 6 частини другої статті 65 цього Закону, Попередити про неповну службову відповідність головного державного інспектора сектору ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків управління податкових сервісів ГУ ДПС ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 5, 6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». - наявність в наказовій частині наказу тексту: «Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ від 27.12.2022 № 1500/16-31-01-01-20/дк, пояснення ОСОБА_1 від 03.01.2022 № 1/16-31-12-03-07». Таким чином, спірний наказ містить вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, підстави для прийняття цього розпорядчого документа, серед них - подання дисциплінарної комісії. Колегія суддів зазначає, що у поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ від 27.12.2022 № 1500/16-31-01-01-20/дк ретельно описано інформацію про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, а також обґрунтовано викладено висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до пункту 36 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Жодної вимоги до формулювання описової частини наказу чи затвердженої форми наказу, що приймається за результатами подання дисциплінарної комісії чинним законодавством не передбачено. Таким чином, судова колегія вважає спірний наказ мотивованим, таким, що містить усі передбачені законом відомості, необхідні для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку. Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, приймаючи наказ від 05.01.2023 №1-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", ГУ ДПС у Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому оскаржуваний наказ є таким, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а отже вимоги про визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню є такими, що не підлягають задоволенню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно частин 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 по справі №440/472/23 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 по справі № 440/472/23 - скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва