LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/11116/14-ц

від 20.10.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/12612/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2023 року місто Київ справа №752/11116/14-ц Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В., суддів Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року про повернення скарги, постановлену під головуванням судді Мазур Ю.Ю., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зняття арешту, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просила: зняти арешт з її пенсійної картки № НОМЕР_1 (рахунок ІВАN НОМЕР_2 у АТ «ПРИВАТБАНК»), на яку надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України; заборонити накладати арешт на її банківських рахунок, на який надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року скаргувизнано неподаною та повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 09 лютого 2023 року вона звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Вказувала, що 06 березня 2023 року Голосіївський районний суд міста Києва виніс ухвалу про залишення скарги без руху. Зазначала, що на виконання вимог ухвали вона надіслала до Електронного суду заяву про усунення недоліків, в якій повідомила суд про наступне: стягувачем у виконавчому провадженні є АТ «УкрСиббанк», ЄДРПОУ 09807750, адреса: м.Київ, 04070, вул. Андріївська, 2/12; 27 вересня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 28 лютого 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 163 318 доларів США 71 цент та 309 780,55 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження НОМЕР_3; 07 жовтня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 01 березня 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» судового збору в розмірі 3 654 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4. Вважає, що всі недоліки скарги, які були вказані в ухвалі суду від 06 березня 2023 року нею були виправлені. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно зі ст.448 ЦПК України така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ст. 450 ЦПК України). Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Скаргу обґрунтовувала тим, що 15 листопада 2019 року вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 27 вересня 2019 року з приводу виконання виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 28 лютого 2017 року про солідарне стягнення з неї та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 163 318,71 доларів США та 309 780,55 грн. Вказувала, що 09 лютого 2023 року за вказаним у постанові ідентифікатором доступу, вона на сайті Реєстру виконавчих проваджень отримала постанову про арешт коштів боржника від 30 січня 2023 року, підписану старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Морозом Г.Ю., якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на відкритих рахунках, що належать боржнику. Зазначала, що у постанові від 30 січня 2023 року не вказано, на які саме банківські рахунки накладено арешт, тому всі її банківські рахунки, включаючи картковий рахунок у АТ «ПРИВАТБАНК», на який надходять пенсійні виплати були заарештовані. Посилалася на те, що вказаними діями порушено її права. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Залишаючи скаргу без руху, суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст.185, 447 УПК України, зазначив, що скаржнику слід уточнити, хто є стягувачем у виконавчому провадженні, адресу місцезнаходження, викласти обставини з приводу того, коли саме та яке виконавче провадження було відкрите державним виконавцем (зазначити його номер). На виконання вимог ухвали від 06 березня 2023 року ОСОБА_1 буланадана заява про усунення недоліків від 02 червня 2023 року, в якійостання зазначила, що: стягувачем у виконавчому провадженні є АТ «УкрСиббанк», ЄДРПОУ 09807750, адреса: м.Київ, 04070, вул. Андріївська, 2/12; 27 вересня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 28 лютого 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 163 318 доларів США 71 цент та 309 780,55 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження НОМЕР_3; 07 жовтня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 01 березня 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» судового збору в розмірі 3 654 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Повертаючи скаргу, суд виходив з того, що ОСОБА_1 подала через електронний суд заяву про виправлення недоліків з додатками. Як вбачається із поданої заяви, викладені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 06березня 2023 рокунедоліки не усунуті в повному обсязі. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Зі змісту скарги, яка була подана у лютому 2023 року заявник зазначила обставини, на підставі яких вона звертається зі скаргою та вказала в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт на її рахунок відкритий у АТ «ПРИВАТБАНК» та було вказано стягувача. Усуваючи недоліки, які викладені в ухвалі суду першої інстанції від 06 березня 2023 року ОСОБА_1 виклала свої пояснення, у тому числі зазначила: стягувача- ПАТ «УкрСиббанк» та його адресу місцезнаходження. Також виклалаобставини з приводу того, коли саме та яке виконавче провадження було відкрите державним виконавцем, а саме: 27 вересня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 28 лютого 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 163 318 доларів США 71 цент та 309 780,55 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження НОМЕР_3; 07 жовтня 2019 року на підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого 01 березня 2017 року Голосіївським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» судового збору в розмірі 3 654 грн., державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4. Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 виконалавимоги суду першої інстанції,викладені в ухвалі суду від 06 березня 2023 року, а тому підстав повертати їй скаргуу суду першої інстанції не було. За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що повертаючи скаргу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, чим фактично позбавив заявника права на доступ до правосуддя. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»