LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/14205/20

від 16.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Херсон справа № 766/14205/20 провадження № 22-ц/819/1788/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Воронцової Л.П., Склярської І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області в складі судді Войцеховської Я.В. від 27 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними та, посилаючись на порушення його права як споживача фінансових послуг, просив суд визнати недійсними: укладений 11 червня 2012 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» договір факторингу № 4 в частині відступлення права вимоги до нього (позивача) за укладеним 29 вересня 2008 року між ним як позичальником та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» як позикодавцем договором про надання споживчого кредиту; укладений 24 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» договір відступлення права вимоги до нього за наведеним вище договором про надання споживчого кредиту та укладений 24 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» і ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги до нього за зазначеним кредитним договором. Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху на підставі статті 185 ЦПК України як подану без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього ж Кодексу, з наданням строку для усунення зазначених недоліків. Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 як неподану на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України у зв`язку із неусуненням недоліків у встановлений ухвалою суду строк. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду щодо недодержання ним під час подання позовної заяви вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України та повернення позовної заяви із підстав неусунення відповідних недоліків не відповідають обставинам справи та зроблені без урахування положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення його як споживача від сплати судового збору. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «УкрСиббанк» її доводи не визнало, висновок суду вважає правильним та обґрунтованим. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Повертаючи позивачеві заяву як неподану, суд виходив з того, що останній не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Зазначені недоліки суд навів в ухвалі від 17 вересня 2020 року, копію якої позивач отримав 08 жовтня 2020 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення та не спростовано ОСОБА_1 (а. с. 27). Недоліками, які належало усунути позивачеві, суд вважав: в порушення вимог пункту п`ятого частини третьої статті 175 ЦПК України не повно викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не зазначено підстави недійсності правочину, що передбачені законом, відсутні посилання на докази порушення цивільного права за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце; в порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України не додано документів, що підтверджують сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору. При цьому, суд зробив висновок про те, що зазначені в позові правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства позовна заява за своїм змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, та до неї позивач повинен додати документи, зазначені в статті 177 ЦПК України, зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви буз руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Пунктом четвертим частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Із змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що позивач просить суд здійснити захист його прав та інтересів шляхом визнання недійсними правочинів про відступлення прав вимоги до нього за укладеним між ним як позичальником та АКІБ «УкрСиббанк» як кредитором договором про надання споживчого кредиту з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України та викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги із посиланням на відповідні факти та докази. При цьому, з посиланням на положення статті 84 ЦПК України та неможливість самостійно надати докази, позивач заявив клопотання про витребування відповідних доказів судом, що не суперечить діючому в Україні цивільному процесуальному законодавству. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовна заява ОСОБА_1 містить визначену статтею 175 ЦПК України інформацію як щодо обраного позивачем способу захисту його цивільних прав у спірних правовідносинах, так і щодо викладення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують ці обставини, тому висновки суду про невідповідність її змісту вимогам статті 175 ЦПК України є помилковим. Необґрунтованим колегія суддів вважає також висновок суду про те, що зазначені в позовній заяві правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачем наведений Закон заявлений як підстава позову, обґрунтованість якої підлягає перевірці та встановленню в процесі судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав та не містить будь-яких обмежень щодо його застосування у кредитних правовідносинах після укладення кредитного договору, як про це зазначив суд. Суд не уповноважений здійснювати аналіз та робити висновки щодо обґрунтованості позову і застосування норм матеріального права на стадії відкриття провадження у справі та не позбавлений можливості вирішити питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі на користь держави, за наслідком вирішення спору по суті. Вказавши на необхідність сплати судового збору, суд в порушення вимог частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не зазначив точної суми судового збору, яку необхідно сплатити позивачеві. Усі наведені вище порушення норм процесуального права свідчать про невжиття судом належних заходів для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя. Враховуючи, що відповідно до статті другої ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави на основі основних засад (принципів) цивільного судочинства, яким оскаржуване судове рішення не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що постановлена судом ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено пунктом четвертим частини першої статті 379 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 379 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 27 жовтня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В. Пузанова Судді: Л.П. Воронцова І.В. Склярська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»