Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/92/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7090/23 Справа № 206/92/23 Головуючий у першій інстанції: Прінь І.П. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИЛА: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16 січня 2020 року між нею та відповідачем був укладений договір про участь у вихованні та утриманні дітей, який посвідчений нотаріусом. Відповідно до п.3.3.1 договору ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання сина - 15075,00 грн. і на утримання доньки 15075,00 грн. Загальний розмір аліментів на двох дітей становить 30150,00 грн. Сплата аліментів відбувається щомісячно до 5 числа шляхом передачі грошових коштів матері на картковий рахунок або готівкою, якщо не буде погоджено інше. Відповідач, починаючи з січня 2021 року аліменти не сплачував, через що позивачка двічі зверталася до нотаріуса для вчинення виконавчих написів про стягнення аліментів, а також до суду з позовом про стягнення пені та штрафних санкцій за прострочення сплати аліментів. Відповідач продовжував здійснювати сплату аліментів із порушенням строку їх виплати, а саме: - аліменти за вересень, жовтень і листопад 2022 року відповідач сплатив лише 30.03.2023 року; аліменти за грудень 2022 року сплачені 22.12.2022 року; аліменти за січень 2023 року сплачені 23.01.2023 року; аліменти за лютий 2023 року сплачені 21.02.2023 року; аліменти за березень 2023 року сплачені 10.03.2023 року; аліменти за квітень 2023 року сплачені 10.04.2023 року. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути на свою користь з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6236,63 грн., 3% річних в сумі 1412,51 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 104319,00 грн., відповідно до ст. 196 СК України (а.с.246- 252 т.1). Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за час прострочення сплати аліментів у сумі 6236,63 грн. і три проценти річних від простроченої суми аліментів у розмірі 1412,51 грн., а всього 7649,14 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовлено. Стягнено з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 78,37 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині залишених без задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у сумі 104319,00 грн. з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про задоволення даної позовної вимоги (а.с. 48-60 т.2). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 16 січня 2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено договір про участь у вихованні та утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №8-32 (а.с. 12-15 т.1). Відповідно до умов п. 3.3.1 договору, батько ( ОСОБА_3 ) зобов 'язується сплачувати аліменти на дітей до досягнення кожним з дітей повноліття у такому розмірі: 1) на сина - 15075,00 гривень 2) на доньку - 15075,00 гривень, загалом, 30150,00 гривень на обох. Сплата таких аліментів відбуватиметься щомісячно до 5 числа шляхом передачі грошових коштів матері на картковий рахунок або готівкою, як буде погоджено інше. 28 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявкою Н.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3463, відповідно до якого з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 невиплачені в строк на підставі договору про участь у вихованні та утриманні дітей, грошові кошти у розмірі 273050,00 гривень сума невиплачених аліментів за період з січня 2020 року по липень 2021 року, строк повернення яких настав 05 липня 2021 року (а.с.16 т.1). Відповідно до інформації про виконавче провадження №66388656 від 12.12.2022, у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого напису від 28.07.2021 №3463 відповідачем, приватним виконавцем 31.08.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.18-22 т.1). 14 червня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №603, відповідно до якого з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 271350,00 гривень, які є боргом за договором про участь у вихованні та утриманні дітей, за період серпень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року (а.с.17 т.1). На підставі вказаного вище виконавчого напису Самарським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження №69267188, яке 05.07.2022 року зупинено на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2022 року №361/2508/22 про зупинення стягнення за виконавчим написом (а.с. 23-24 т.1). Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, у цивільній справі №206/2414/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів за договором про участь у вихованні дітей. Стягнено з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 121573,52 грн, що складається з основної суми боргу (аліментів за червень, липень, серпень 2022 року) - 90450,00 грн., інфляційного збільшення суми заборгованості 934,65 грн, 3% річних 240,37 грн, пені за несвоєчасну сплату аліментів 29948,50 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 25-30 т.1, 70-72 т.2). Відповідач здійснював сплату аліментів із порушенням строку їх виплати, а саме аліменти за вересень, жовтень і листопад 2022 року сплатив 30.03.2023 року, аліменти за грудень 2022 року - 12.12.2022 року, аліменти за січень 2023 року - 23.01.2023 року, аліменти за лютий 2023 року - 21.02.2023 року, аліменти за березень 2023 року - 10.03.2023 року, а аліменти за квітень 2023 року сплачені 10.04.2023 року, що підтверджується випискою з особового рахунку позивачки (а.с. 251 т.1). Також установлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2022 року у цивільній справі №361/8526/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрованого в реєстрі за №8-32 (а.с. 111-117 т.2). Постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року №361/8526/21 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_6 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2022 року скасовано з ухваленням нового судового рішення. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей задоволено. Вирішено розірвати договір про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрований в реєстрі за №8-32. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 111-117 т.2). Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Чухраєвої Н.С. на постанову Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року. За положеннями частин першої та другої статті 189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Згідно з частиною першою статті 196 СК України, у редакції закону №2037-VIII від 17 травня 2017 року, що діє з 08.07.2017 року, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Виходячи із аналізу положень частини першої статті 196 СК України, у редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VIII від 17 травня 2017 року, пеню за несплату аліментів може бути стягнуто як у разі наявності судового рішення, так і у випадку наявності аліментного договору, навіть якщо в договорі не передбачено умов про неустойку. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України). Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19), зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Водночас стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 16 січня 2020 року добровільно уклав договір з позивачкою, яким погодив обов`язок сплачувати аліменти на спільних дітей до досягнення кожним з дітей повноліття на сина - 15075,00 грн. та на доньку - 15075,00 грн. щомісячно до 5 числа (а.с. 12-15 т.1). Відповідач обґрунтовує відсутність його вини в несвоєчасній сплаті аліментів за період з вересня 2022 року по квітень 2023 року через оголошення карантину та війни в України, що призвело до зниження його доходу від підприємницької діяльності у 2022 році, а також погіршення стану здоров`я. На спростування своєї вини в несвоєчасній сплаті аліментів відповідачем представлено суду копії податкових декларацій ФОП ОСОБА_3 за 2020, 2021, 2022 роки, з яких встановлено, що загальна сума доходу відповідача у 2020 році становила 5303399,39 грн., у 2021 році 1124019,59 грн., у 2022 році - 134793,47 грн. (а.с.107-118 т.1). Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 має частку у статутному капіталі юридичної особи - ТОВ «Пеларт Лабораторія». Доказів розміру отриманого доходу від господарської діяльності вказаного товариства у 2022-2023 роках - суду не надано, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання. Більше того, відповідно до відомостей із вказаного вище реєстру, ОСОБА_3 мав статус бенефіціарного власника ТОВ «Пеларт Лабораторія» до березня 2023 року. 28.03.2023 року у ТОВ «Пеларт Лабораторія» було внесено зміни бенефіціарного власника з ОСОБА_3 на іншу фізичну особу, а також зміни у розмір статутного капіталу з 1000,00 грн. до 1000000,00 грн. Доказів, у зв`язку з чим та на підставі яких проведено відповідні реєстраційні дій, відповідачем не представлено. У власності відповідача з 08.10.2020 року перебуває квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м., вартістю 2573593,25 грн., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №348894744 від 03.10.2023 року. Долучені до матеріалів справи докази погіршення стану здоров`я відповідача свідчать про наявність у нього скарг на болі в правому коліні, нижній частині спини, в правому лікті та правому плечі, зокрема, після перенесених у 2008, 2017 роках операцій. Згідно копії довідки ортопеда-хірурга від 08.12.2022 року, зокрема, стан здоров`я ОСОБА_3 після перенесених у 2008 і у 2017 роках операцій погіршився: загострення ситуації в правому плечі - пошкодження сухожиль в правому манжеті, розрив медіального меніску правого колінного суглоба, фіброзні зміни в колінному суглобі; обсяг рухів в правому коліні обмежений відсутність остаточного вирівнювання колін; обмеження рухів нижньої частини спини; лікування ін`єкціями в якості лікування замість хірургічного втручання (а.с.152 т.1). Відповідачем представлено копії медичного висновку №46КК-5Е99-НВ47 від 17.01.2023 про тимчасову непрацездатність у період з 16.01.2023 по 20.01.2023 ( а.с.154,155 т.1) та копії медичного висновку №Н2А6-К7РК-Е5ММ-С394 від 07.10.2022 про тимчасову непрацездатність у період з 07.10.2022 по 13.10.2022 (а.с. 156 т.1). Також до матеріалів справи долучено копію консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога ТОВ «Фемілія Медікус» від 23.02.2023 (а.с. 176-179 т.1), копію консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога ТОВ «Фемілія Медікус» від 01.12.2022 (а.с. 182-184 т.1), копію довідки ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» від 21.10.2022 №240267 про консультацію ортопеда-травматолога (а.с.186 т.1). Однак, зазначені вище копії медичних документів не свідчать про його стійку непрацездатність у період з серпня 2022 року по квітень 2023 рокута неможливість здійснювати господарську діяльність, отримувати доходи (дивіденди) від діяльності товариства та вживати інших заходів, спрямованих на своєчасне матеріальне забезпечення дітей. Про можливість залучення додаткових джерел для отримання коштів задля виплати аліментів свідчать також укладені відповідачем договори позики 08.02.2023 року (а.с.130 т.1), 20.02.2023 року (а.с.164 т.1), 17.02.2023 року (а.с.170 т.1). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; повно та всебічно установивши обставини справи, колегія дійшла висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, що ним не спростовано, тому позивачка має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Про ухилення відповідача від своєчасної сплати аліментів додатково свідчать вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом виконавчий напис №3463 про стягнення 273050,00 грн. невиплачених аліментів за період з січня 2020 року по липень 2021 року, а також вчинений 14.06.2022 року приватним нотаріусом виконавчий напис №603 про стягнення 271350,00 грн. боргу зі сплати аліментів за період серпня 2021 року, жовтня 2021 року - лютого 2022 року, квітня 2022 року, травня 2022 року. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) щодо порядку обчислення неустойки (пені) розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1%. За умовами договору про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, відповідач зобов`язаний був сплачувати аліменти на обох дітей загалом 30150,00 гривень щомісячно до 5 числа. Тому неустойка нараховуються з 6 числа місяця та по день, який передує фактичній виплаті коштів позивачці. Розмір неустойки (пені) по аліментах на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розрахований за формулою: розмір заборгованості за аліментами1% х кількість днів прострочення сплати аліментів, виходячи із наведеного нижче розрахунку. Місяць оплати аліментів Платіж по аліментамПеріод прострочення (включно)Кількість днів простроченняСума пені (нарахована)Сума пені, яка підлягає стягненню Вересень 202230150,0006.09.2229.03.2320561807,530150,00 Жовтень 202230150,0006.10.2229.03.2317552762,5030150,00 Листопад 202230150,0006.11.2229.03.2314443416,0030150,00 Грудень 202230150,0006.12.2211.12.2261809,001809,00 Січень 202330150,0006.01.2322.01.23175125,505125,50 Лютий 202330150,0006.02.2320.02.23154522,504522,50 Березень 202330150,0006.03.2309.03.2341206,001206,00 Квітень 202330150,0006.04.2309.04.2341206,001206,00 Загальна сума пені (нарахована):171855,00-- Загальна сума пені, що підлягає стягненню:104319,00 Разом з тим, відповідно до ст. 196 СК України, з відповідача на користь позивачки може бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дітей не більше 100 відсотків заборгованості. Таким чином, розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за вказаний у розрахунку період, становить 104319,00 грн., з урахуванням зменшення пені за несвоєчасну сплату платежів у вересні-листопаді 2022 року до розміру заборгованості за відповідний місяць. Колегія зазначає, що договір про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрований в реєстрі за №8-32 - розірваний постановою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, яка набрала законної сили 12 квітня 2023 року. У даній справі заборгованість по аліментам була сформована, у зв`язку з несвоєчасною сплатою аліментів відповідачем за період з вересня 2022 року по квітень 2023 року. Обов`язок оплати платежу на утримання дітей за квітень 2023 року погоджений у договорі до 5 числа цього місяця. Отже, період прострочення оплати аліментів сформований щодо платежів, оплату яких відповідач був зобов`язаний здійснити до розірвання договору про участь у вихованні та утриманні дітей від 16 січня 2020 року №8-32 судовим рішенням, яке набрало законної сили 12 квітня 2023 року. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні неустойки з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про задоволення даної вимоги. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині залишених без задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у сумі 104319,00 грн. Тому суд апеляційної інстанції справу в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних - не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року в оскаржуваній частині в частині відмови у стягненні неустойки скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку в розмірі 104319 (сто чотири тисячі триста дев`ятнадцять) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова