LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/6302/23

від 19.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/6302/23 Головуючий в І інстанції: Брагар В.С. Дата та місце ухвалення рішення: 07.07.2023 р. м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Градовського Ю.М. судді Турецької І.О. за участю секретаря Худика С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Енергоринок», про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Енергоринок», в якому позивач просить: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича про арешт коштів боржника від 16 травня 2023 року по ВП № 3502601 на загальну суму 181777516,70 грн.; - зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів боржника у виконавчому провадженні № 3502601 на загальну суму 181777516,70 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 16 травня 2023 року по виконавчому провадженні № 3502601 на загальну суму 181777516,70 грн. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів боржника по виконавчому провадженні № 3502601 на загальну суму 181777516,70 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права. Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. 16.05.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП № 3502601 (реєстраційний номер виконавчого провадження: 3502601), боржник Акціонерне товариство «Миколаївобленерго», стягувач Державне підприємство «Енергоринок». Згідно постанови про арешт коштів боржника ВП № 3502601, станом на день винесення постанови залишок боргу за виконавчими документами становить 148572727,74 грн., виконавчий збір, що підлягає стягненню за виконавчими документами становить 33204788,91 грн. У зв`язку з чим, вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Акціонерному товариству «Миколаївобленерго», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 181777516,70 грн. При цьому, в постанові про арешт коштів боржника у наведеному виконавчому провадженні № 3502601 зазначено, що ця постанова приймається при примусовому виконані чотирьох виконавчих документів: - постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 61491473 від 06.03.2020 року про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» виконавчого збору у розмірі 7568413,38 грн. на користь держави; - наказу Господарського суду Миколаївської області № 11/274 від 28.01.2005 року про стягнення з ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 27075516,73 грн. боргу, 1913831,05 грн. пені, 5238844,41 грн. збитків від інфляції, 2678489,15 грн. 3% річних, 2550 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; - наказу Господарського суду Миколаївської області № 3/177 від 09.03.2005 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 159324566,31 грн. боргу, 13295102,42 грн. 3% річних, 43108133,65 грн. індексу інфляції, 100000 грн. пені, 1700 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; - наказу Господарського суду Миколаївської області № 4/69/07 від 31.07.2007 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 121271022,23 грн. основного боргу, 7403 880,22 грн. 3% річних, 28580017,97 грн. збитків від інфляції, 515396 грн. пені, 7173,93 грн. 7% штрафу, 25500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно інформації, наданої Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, постанова про арешт коштів боржника ВП № 3502601 (реєстраційний номер виконавчого провадження: 3502601) винесена в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 3642797, в якому станом на день її прийняття перебували наступні виконавчі провадження: - ВП № 3502601 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 4/69/07 від 31.07.2007 року; - ВП № 5576151 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 3/177 від 09.03.2005 року; - ВП № 3431796 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 11/274 від 28.01.2005 року; - ВП № 71823730 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 61491473 від 06.03.2020 року. Відповідачем вказано, що при винесені постанови про арешт коштів боржника в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня можливість редагування даної постанови щодо реєстраційного номера, тому у постанові від 16.05.2023 року № 3502601 про арешт коштів боржника винесеної в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 3642797 номер значиться № 3502601. З огляду на викладене, а також враховуючи наявні в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчих проваджень, про зупинення вчинення виконавчих дій, про поновлення вчинення виконавчих дій, судом встановлено, що оскаржувана постанова про арешт коштів божника прийнята: - при примусовому виконанні чотирьох виконавчих проваджень: 1) ВП № 3502601 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 3/177 від 09.03.2005 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 159324566,31 грн. боргу, 13295102,42 грн. 3% річних, 43108133,65 грн. індексу інфляції, 100000 грн. пені, 1700 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 13.04.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 2) ВП № 5576151 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 4/69/07 від 31.07.2007 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 121271022,23 грн. основного боргу, 7403880,22 грн. 3% річних, 28580017,97 грн. збитків від інфляції, 515396 грн. пені, 7173,93 грн. 7% штрафу, 25500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 06.12.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 3) ВП № 3431796 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 11/274 від 28.01.2005 року про стягнення з ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 27075516,73 грн. боргу, 1913831,05 грн. пені, 5238844,41 грн. збитків від інфляції, 2678489,15 грн. 3% річних, 2550 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 04.04.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 4) ВП № 71823730 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 61491473 від 06.03.2020 року про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» виконавчого збору у розмірі 7568413,38 грн. на користь держави, яке відкрито постановою від 16.05.2023 року. - щодо арешту коштів АТ «Миколаївобленерго» на загальну суму 181777516,70 грн., яка включає в себе борг за наведеними виконавчими документами 148572727,74 грн. (в тому числі, 143782881,19 грн. борг по наказам господарського суду, який встановлений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 року № 4/69/07; 4789846,55 грн. борг по постанові про стягнення виконавчого збору), виконавчий збір 33204788,91 грн. Позивач вважає постанову про арешт коштів божника протиправною, оскільки державний виконавець не з`ясував фактичну суму боргу на час накладення арешту на рахунки боржника, прийняв рішення про стягнення виконавчого збору без винесення постанови про стягнення виконавчого збору, наклав арешт на рахунки позивача в сумі, що непідтверджена та не відповідає дійсності. В свою чергу, відповідач вважає, що ним цілком правомірно прийнято постанову про арешт коштів божника на загальну суму 181777516,70 грн., в тому числі, на суму боргу за виконавчими документами 148572727,74 грн. та на суму виконавчого збору 33204788,91 грн., оскільки арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору. Відповідач вказує, що на час винесення постанови про арешт Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а лише врахування суми під час винесення постанови про арешт коштів. Також, відповідач посилається на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 року № 11/274, від 23.05.2013 року № 3/177, від 15.04.2013 року № 4/69/07, якими встановлено загальну суму боргу за виконавчими документами у цих справах у сумі 332047889,13 грн. З огляду на викладене, на думку відповідача, державним виконавцем правомірно оскаржуваною постановою накладено арешт на кошти боржника, в тому числі, в сумі 33204788,91 грн. виконавчого збору, який складає 10% від наведеної суми боргу. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у виконавчому провадженні № 3502601 відсутня постанова про стягнення виконавчого збору, яка прийнята у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV. Також, враховуючи, що в постанові про арешт коштів боржника відповідач визначив суму виконавчого збору, стягнення якої забезпечено оскарженою постановою про арешт коштів боржника, в розмірі 33204788,91 грн., виходячи від суми боргу в розмірі 332047889,13 грн. станом на 2013 року, але в травні 2023 року Господарським судом Миколаївської області зафіксовано, що розмір заборгованості АТ «Миколаївобленерго» складає 143786962,36 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності окремих постанов про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях №№ 3431796, 3502601, 5576151, відповідач повинен відраховувати 10% виконавчого збору від суми заборгованості, яка востаннє за хронологією встановлена судом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідачем невірно визначена сума виконавчого збору, на яку розповсюджується арешт і за відсутності в Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII правових норм, які б дозволяли відповідачу відкоригувати суму арешту коштів, суд першої інстанції дійшов висновку, що єдиним способом захисту майнових прав позивача у сфері публічних правовідносин, є скасування постанови про арешт коштів боржника від 16 травня 2023 року по виконавчому провадженні № 3502601 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття такого арешту. Колегія суддів часткового погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене. Так, у даній справі встановлено, що оскаржувана постанова про арешт коштів божника прийнята при примусовому виконанні чотирьох виконавчих проваджень: №№ 3502601, 5576151, 3431796, 71823730. Порядок примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) на час відкриття виконавчих проваджень №№ 3502601, 5576151, 3431796 визначався Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV), а на момент поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №№ 3502601, 5576151, 3431796 та відкриття ВП № 71823730 визначається Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 606-XIV, в редакції на час відкриття наведених ВП, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п`ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Відповідно до вимог ч.ч. 1-7 ст. 46 Закону № 606-XIV, у вказаній редакції, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов`язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов`язковим особистим страхуванням, а також з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі закриття виконавчого провадження у зв`язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом. Згідно ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. В свою чергу, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6 ст. 26, ст. 27, ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, в редакції чинній на момент поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №№ 3502601, 5576151, 3431796 та відкриття ВП № 71823730, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виконавчий збір не стягується, якщо інше не передбачено угодою про врегулювання спору (мировою угодою), укладеною між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулюваня спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, відповідно до якої виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню. За наявності обставин, визначених абзацом першим цієї частини, виконавче провадження, відкрите на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у тому числі до дати укладення такої угоди, підлягає закінченню відповідно до пункту 19-1 частини першої статті 39 цього Закону. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору. Також, статтею 56 Закону № 1404-VIII, в редакції на момент прийняття оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника, передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису). Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. Згідно обставин даної справи, оскаржувана постанова ВП № 3502601 (реєстраційний номер виконавчого провадження: 3502601) про арешт коштів божника прийнята: - при примусовому виконанні чотирьох виконавчих проваджень: 1) ВП № 3502601 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 3/177 від 09.03.2005 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 159324566,31 грн. боргу, 13295102,42 грн. 3% річних, 43108133,65 грн. індексу інфляції, 100000 грн. пені, 1700 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 13.04.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 2) ВП № 5576151 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 4/69/07 від 31.07.2007 року про стягнення з ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 121271022,23 грн. основного боргу, 7403880,22 грн. 3% річних, 28580017,97 грн. збитків від інфляції, 515396 грн. пені, 7173,93 грн. 7% штрафу, 25500 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 06.12.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 3) ВП № 3431796 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 11/274 від 28.01.2005 року про стягнення з ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 27075516,73 грн. боргу, 1913831,05 грн. пені, 5238844,41 грн. збитків від інфляції, 2678489,15 грн. 3% річних, 2550 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке відкрито постановою від 04.04.2007 року та вчинення виконавчих дій у цьому ВП поновлено постановою від 18.04.2023 року; 4) ВП № 71823730 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 61491473 від 06.03.2020 року про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» виконавчого збору у розмірі 7568413,38 грн. на користь держави, яке відкрито постановою від 16.05.2023 року. - щодо арешту коштів АТ «Миколаївобленерго» на загальну суму 181777516,70 грн., яка включає в себе борг за наведеними виконавчими документами 148572727,74 грн. (в тому числі, 143782881,19 грн. борг по наказам господарського суду; 4789846,55 грн. борг по постанові про стягнення виконавчого збору), виконавчий збір 33204788,91 грн. Враховуючи вимоги статті 56 Закону № 1404-VIII, в редакції на момент прийняття оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням, зокрема, суми виконавчого збору. Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що на час винесення постанови про арешт, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а лише врахування суми під час винесення постанови про арешт коштів. Колегія суддів наголошує, що набуття права на стягнення суми виконавчого збору, як Закон № 606-XIV, який був чинним на час відкриття виконавчих проваджень №№ 3502601, 5576151, 3431796, так і Закон № 1404-VIII, чинний на момент поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №№ 3502601, № 5576151, 3431796 та відкриття ВП № 71823730, пов`язують з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору. В свою чергу, як зазначається самим відповідачем, постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн., на яку накладено арешт оскаржуваною постановою, державним виконавцем не виносилось, а інші постанови про стягнення виконавчого збору були скасовані в судовому порядку, окрім постанови, яка виконується у ВП № 71823730. Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника визначено, що вона прийнята, зокрема, щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору лише на суму 7568413,38 грн. (ВП № 71823730). Проте, доказів щодо прийняття державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн., на яку, в тому числі, накладено арешт оскаржуваною постановою, до суду не надано та відповідач визнає, що така постанова не приймалась. За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у державного виконавця не було підстав для арешту грошових коштів АТ «Миколаївобленерго» на суму виконавчого збору 33204788,91 грн., оскільки постанов про стягнення цієї суми виконавчого збору державним виконавцем не приймалось. Вирішуючи справу, суд першої інстанції вірно встановив, що постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн. державним виконавцем не приймалось, а тому, оскаржуваною постановою протиправно накладено арешт на кошти АТ «Миколаївобленерго» на суму виконавчого збору 33204788,91 грн. Разом з цим, вірно встановивши обставини щодо відсутності постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн., суд першої інстанції помилково перейшов до аналізу порядку формування розміру суми виконавчого збору, яка визначена в постанові про арешт коштів боржника, та визнав необґрунтованим застосований відповідачем алгоритм обрахунку виконавчого збору. Колегія суддів наголошує, що у спірному випадку державним виконавцем взагалі не було прийнято постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн., а тому, саме за цих обставин у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на кошти боржника за цю суму виконавчого збору. В свою чергу, оскільки державний виконавець не визначив суму виконавчого збору, що підлягає стягненню у спірному ВП, у відповідній постанові про стягнення виконавчого збору, суд не може надавати оцінку питанню порядку визначення суми виконавчого збору в оскаржуваному виконавчому провадженні. Колегія суддів зазначає, що у даній справі оскаржується постанова про накладення арешту на кошти боржника, протиправність якої полягає у безпідставному накладенні арешту на суму 33204788,91 грн. виконавчого збору без прийняття відповідних постанов про стягнення цієї суми виконавчого збору, хоча Закон України «Про виконавче провадження» пов`язує набуття права на стягнення суми виконавчого збору саме з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду з даним позовом позивач посилається на протиправність оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на суму 33204788,91 грн. виконавчого збору. В іншій частині, тобто, в частині накладення арешту на суму боргу за виконавчими документами 148572727,74 грн. (в тому числі, 143782881,19 грн. борг по наказам господарського суду; 4789846,55 грн. борг по постанові про стягнення виконавчого збору), постанова про арешт коштів боржника не оскаржується позивачем. Таким чином, питання щодо суми боргу за виконавчими документами у спірному ВП не є предметом судової ревізії, а тому, судом першої інстанції помилково надано оцінку обставинам щодо загальної суми боргу за виконавчими документами та визначено суму заборгованості, з якої, за висновком суду, має бути обрахований виконавчий збір. Колегія суддів вкотре наголошує, що у спірному випадку державним виконавцем взагалі не було прийнято постанов про стягнення виконавчого збору на суму 33204788,91 грн., тобто, відповідних рішень щодо обрахунку виконавчого збору ним не прийнято. Також, враховуючи, що постанова про арешт коштів боржника не оскаржується позивачем в частині накладення арешту на суму боргу за виконавчими документами 148572727,74 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визнав протиправною та скасував оскаржувану постанову на усю суму арешту і зобов`язав відповідача зняти арешт з коштів боржника у повному обсязі. З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині накладення арешту на кошти АТ «Миколаївобленерго» на суму виконавчого збору 33204788,91 грн. В свою чергу, обставин щодо протиправності накладення арешту на кошти позивача в сумі боргу за виконавчими документами 148572727,74 грн. позивачем не наведено. З цих самих підстав вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача зняти арешт з коштів АТ «Миколаївобленерго» підлягають частковому задоволенню на суму виконавчого збору 33204788,91 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити. Що стосується посилань позивача на те, що державний виконавець 16.05.2023 року протиправно прийняв дві постанови про арешт коштів боржника, колегія суддів зазначає, що у даній справі позивач оскаржує постанову про арешт коштів боржника ВП № 3502601, обґрунтовуючи свої вимоги безпідставністю накладення арешту цією постановою на кошти боржника на суму виконавчого збору 33204788,91 грн., ці доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Водночас, постанова про арешт коштів боржника від 16.05.2023 року ЗВП № 3642797 не є предметом судового розгляду у даній справі, а оскаржується позивачем в іншій судовій справі № 400/6134/23, в якій і буде надана оцінка судом вимогам позивача про її скасування. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову. Також, враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено одну вимогу немайнового характеру та похідну вимогу, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2684 грн. згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Енергоринок», про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 3502601 (реєстраційний номер виконавчого провадження: 3502601) в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та належать боржнику Акціонерному товариству «Миколаївобленерго», на суму виконавчого збору 33204788,91 грн. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в частині суми виконавчого збору 33204788,91 грн., накладений постановою про арешт коштів боржника ВП № 3502601 (реєстраційний номер виконавчого провадження: 3502601). В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2684 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судове рішення складено у повному обсязі 19.10.2023 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Ю.М. Градовський Суддя: І.О. Турецька

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»