Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5016/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5016/23 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Дата і місце ухвалення 20.07.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 р. у справі №400/5016/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. за березень, квітень і травень 2022 року; - зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 71 422,02 грн. за березень, квітень і травень 2022 року відповідно до Постанови №168. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 р. позов частково задоволено. Суд визнав протиправними дії Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн за березень, квітень і травень 2022 року. Зобов`язав Державну установу «Миколаївський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за березень, квітень, травень 2022р., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», відповідно до п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 р. №925/5, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Миколаївський слідчий ізолятор» подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, з розрахунку пропорційно відпрацьованого особою часу в порядку, встановленому п.8 Порядку №925/5, а саме: розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць (30 000,00 грн.), на кількість календарних днів цього місяця. Словосполучення «додаткова винагорода у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно», яка була первинно передбачена у постанові КМУ №168, не вказує на те, що така додаткова винагорода повинна виплачуватись не залежно від відпрацьованого часу, а лише вказує на те, що така допомога носить щомісячний характер, а не разовий. Така позиція повністю відповідає загальним умовам оплати праці, за якими виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час і додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, не є виключенням із загального правила. Також, апелянт посилається на те, що ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» при нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022р. №168, діяла відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України від 20.05.2022р. №38144/16.3.2/32-22, де зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований в годинах, у розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що капітан внутрішньої служби ОСОБА_1 з квітня 2012 року проходить службу в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор». У березні, квітні та травні 2022 року на посаді старшого інспектора групи контрольно-аналітичної роботи ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор». Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Відповідно до пунктів 1 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», установлено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно. 20.05.2022р. Міністерство юстиції України надіслало на адресу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань лист за №38144/16.3.2/32-22, в якому зазначило, що виплата винагороди здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). У зв`язку з цим, ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» нарахувала і виплатила ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену Постановою №168, за березень, квітень і травень 2022 року пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) на підставі табелю обліку робочого часу. Години фактичної відсутності позивача на службі виключались з такого розрахунку. Так, за період з 01.03.2022 р. по 31.05.2022 р. нараховано та виплачено: - у березні за фактично відпрацьовані 204 год * вартість години складає 40,32 грн (30000 грн/31 днів/24 год) = 8 225,28 грн; - у квітні за фактично відпрацьовані 202 год * вартість години складає 41,67 грн (30000 грн/30 день/24 год) = 8417,34 грн. - у травні за фактично відпрацьовані 48 год * вартість години складає 40,32 грн (30000 грн/31 день/24 год) = 1935,36 грн. Тобто, за березень, квітень і травень 2022 року відповідач нарахував на користь позивача додаткову винагороду в загальній сумі 18577,98 грн, з яких виплачено 18299,31 грн (за відрахуванням 1,5% військового збору). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, за березень, квітень і травень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, тому вона також підлягає виплаті пропорційно відпрацьованому відповідною особою часу в порядку, встановленому пунктом 8 Порядку №925/5, а саме: розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць (30 000,00 грн.), на кількість календарних днів цього місяця. Відтак, за висновками суду першої інстанції, проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороду, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) є протиправним. Поряд з цим, суд відхилив твердження позивача про те, що за березень, квітень і травень 2022 року відповідач повинен був виплатити йому додаткову винагороду, встановлену Постановою №168, у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно незалежно від відпрацьованого ним часу, зазначивши, що ця допомога підлягає виплаті пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005р. №2713-IV держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати. Частиною першою статті 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018р. за №377/31829 (далі - Порядок № 925/5). Пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пункту 8 Порядку №925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022р. прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Пунктом 1 постанови КМУ №168 у первинній редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). У подальшому до зазначеної Постанови неодноразово вносились зміни: постановою КМУ №217 від 07.03.2022р. в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)»; постановою КМУ №350 від 22.03.2022р. (яка набрала чинності 24.03.2022р. та застосовується з 24.02.2022р.) доповнено абзац перший пункту 1 Постанови №168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»; постановою КМУ №400 від 01.04.2022р. внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 гривень. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022р. «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком. Згідно вказаного Переліку програма «єПідтримка» поширюється на Миколаївську область. Відтак, з 24.02.2022р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Миколаївської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно. В подальшому постановою КМУ №754 від 01.07.2022р. (яка набрала чинності 08.07.2022р. та застосовується з 01.06.2022р.) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме: в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Сторонами у справі не заперечується наявність у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, у період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р. Спірним у даній справі є питання щодо нарахування такої винагороди. Як вже зазначалося, додаткову винагороду за березень, квітень і травень 2022 року нараховано і виплачено ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022р. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність таких дій відповідача, оскільки Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Відповідні зміни внесено до Постанови №168 постановою КМУ №754 від 01.07.2022р., які застосовуються з 01.06.2022р. Отже, у березні, квітні і травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно. У випадку відпрацювання ОСОБА_1 не повного місяця розрахунок відповідної додаткової винагороди здійснюється у порядку, визначеному п. 8 Порядку №925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці. Проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується, а ні з Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а ні з положеннями Порядку №925/5. Посилання апелянта на лист Міністерства юстиції України №38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022р. колегія суддів відхиляє, оскільки лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер. При нарахуванні зазначеної виплати додаткової винагороди відповідач зобов`язаний був застосовувати нормативно-правові акти, а не лист Міністерства юстиції України. Таким чином, доводи апеляційної скарги ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 р. у справі №400/5016/23 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик