Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/8396/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8396/22 пров. № А/857/10649/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, ухвалене суддею Волдінер Ф.А. у м.Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №140/8396/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,- ВСТАНОВИВ: 21 грудня 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 24 жовтня 2022 року №327792 про застосування адміністративно-господарського штрафу. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини першою статті 60 цього Закону. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, покликаючись на ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає, що автомобільним перевізником є особа, яка перевозить вантаж на комерційній основі або за власний кошт. Фактично, на переконання скаржника, встановлення факту надання послуги для визначення автомобільного перевізника не має значення. Відтак, зважаючи на те, що закон не відносить до ознак автомобільного перевізника наявність зареєстрованого статусу суб`єкта господарювання, то автомобільним перевізником може бути будь-яка особа, яка перевозить вантаж транспортним засобом. Положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія з пред`явлення для перевірки відповідних документів. В даному випадку, згідно висновків скаржника, ОСОБА_1 , яка є власницею ТЗ та передавала його у користування іншій особі, перевозила вантаж міні-навантажувач, який належить ОСОБА_2 , та з аналізу його видів економічної діяльності (основний надання інших індивідуальних послуг, додаткові інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; вантажний автомобільний транспорт) використовуються ним для здійснення його господарської діяльності (а не ОСОБА_1 ), відтак зазначене перевезення відбувалось не для власних потреб позивача, а для господарських потреб власника вантажу. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26 серпня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області на підставі направлення від 19 серпня 2022 року №013453 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) проводилась рейдова перевірка транспортного засобу Renault Midliner, реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1 ) під керуванням водія ОСОБА_3 , про що складено акт від 26 серпня 2022 року №333196 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Цим актом зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення щодо перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної, протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 24 жовтня 2022 року винесено постанову №327792 про застосування до перевізника - ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач, вважаючи постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24 жовтня 2022 року №327792 про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, завернулась до суду з вимогою про її скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок № 1567. П.3 Порядку № 1567 передбачає, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Відповідно до п.2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно з п.12, 13 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. За приписами п.14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Як визначено пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Відповідно до п.20, п.21 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Згідно з п.п.25 - 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки, що перевізник під час перевезення транспортним засобом Renault Midliner, номерний знак НОМЕР_1 вантажу міні-навантажувача марки BOBCAT S220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належному на праві власності чоловіку позивача ОСОБА_2 , не забезпечив водія ТТН на вантаж та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, на підставі акту рейдової перевірки від 26 серпня 2022 року №333196, яким зафіксовано порушення статті 48 Закону №2344-ІІІ. Крім того, відповідач вважає позивача належним суб`єктом відповідальності за вказане порушення з огляду на ту обставину, що зазначений транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_1 . За приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників. Таким чином, спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме позивача як власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником. Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник. Визначення автомобільного перевізника міститься у статті 1 Закону № 2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: -для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; -для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів. Аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Крім того, саме по собі перевезення вантажу належним позивачу транспортним засобом не може бути підставою для притягнення її до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, оскільки контролюючий орган не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 26 серпня 2022 року позивач на зазначеному транспортному засобі надавала послуги з перевезення вантажу на замовлення та що вона є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ. Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24 жовтня 2022 року №327792 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, та поділяє висновки суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №140/8396/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний