Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1008/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1008/23 пров. № А/857/10257/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року, прийняте суддею Чепенюк О.В. у місті Тернополі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (надалі ГУНП в Тернопільській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Тернопільській області №380 від 17.02.2023 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України; визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Тернопільській області №50 о/с від 27.02.2023 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 27.02.2023; стягнення з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.02.2023 до дня ухвалення судового рішення. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 в позові відмовлено. Суд виходив з то, що під час судового розгляду цієї справи позивачем не спростовані обставини вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме порушення частини першої статті 1, пунктів 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у порушенні службової дисципліни, у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (при зупинці транспортного засобу, яким він керував 11.02.2023 під час коменданської години, і виявленні патрульними ознак алкогольного сп`яніння водія), не інформування керівництва про надзвичайну подію з участю позивача. Суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції. Суд звернув увагу на те, що роботодавець може звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Відтак, підстави для звільнення позивача є законними та правомірними, однак у даному випадку підлягає зміні дата звільнення ОСОБА_1 з посади, а саме з 27.02.2023 на 06.03.2023 - перший робочий день, що слідує за останнім робочим днем тимчасової непрацездатності позивача. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області, від 13.04.2023, справу про притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що своїми діями жодним чином не порушив приписи нормативно-правових актів, а отже і притягнення до дисциплінарної відповідальності за дане є незаконним. Звертає увагу на те, що жодних дій, щодо перешкоджання діяльності працівникам поліції позивач не вчиняв та ніяким чином не порушував зобов`язань покладених на нього Дисциплінарним статутом. Якщо до війни Кодексом законів про працю України було заборонено звільнення працівника за ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, або перебування у відпустці, то зараз ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин у період дії воєнного стану» допускає можливість роботодавця звільнити працівника у період тимчасової непрацездатності, у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у «лікарняному», або першим днем після відпустки. Наказ виданий 27.02.2023 в той момент позивач перебував ще на лікарняному. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов. Головне управління Національної поліції в Тернопільській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що перебування позивача під час комендантської години, без нагальної потреби та без виконання службових обов`язків про що і був зупинений працівником поліції для встановлення чи може перебувати на вулиці у цей час. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі останній також відмовився. Також після зупинки позивач вирішив зловживати службовим становищем, а саме демонстрацією службового посвідчення перед працівника УПП в Тернопільській області. Крім того встановлено, що позивач про вищевказану подію керівництво Чортківського РВП не проінформував. Стосовно перебування ОСОБА_1 на лікарняному та тимчасового непрацездатним, звертається увага на порушення позивачем п.6 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Позивач не проінформував рапортом керівництво про своє перебування на лікарняному. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в органах Національної поліції з липня 2016, з серпня 2022 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. Наказом ГУНП в Тернопільській області №311 від 17.02.2023 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за фактом можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків з боку окремих працівників Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. В ході службового розслідування встановлено, що 11.02.2023 о 04:05 на автодорозі Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече, 445 км в м. Заліщики по вул. М. Гайворонського, екіпажем «Юпітер-0204» у складі інспектора взводу 1, роти 4, батальйону УПП в Тернопільській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції Малинок Романа та інспектора взводу №1, роти №4, батальйону УПП в Тернопільській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , за порушення комендантської години, було зупинено автомобіль марки ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який на той час мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани, згідно наказу Чортківського РВП № 35 від 09.02.2023, та який на момент зупинки перебував поза службою не в однострої та без табельної вогнепальної зброї. В ході спілкування працівників УПП з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінки, що не відповідає обстановці. З цієї причини йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою приладу DRAGER, на вказану пропозицію старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився. Крім цього, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі останній також відмовився. У зв`язку з обставинами які склалися, стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП серії ААД 097439. Від підпису та надання пояснень старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився (а.с.75). Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування для з`ясування обставин події були досліджені записи із нагрудних камер працівників УПП в Тернопільській області ДПП НП. У висновку службового розслідування вказано, що таким встановлено факти грубого порушення службової та транспортної дисципліни з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що призвело до складення протоколу про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, свідоме ігнорування вимог пункту частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та частини першої статті 1, пунктів 2 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Також вказано, що у ході службового розслідування обставин, які пом`якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлено. Встановлено обставину, яка обтяжує відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Судом встановлено, що у ході службового розслідування ОСОБА_1 було запропоновано дати письмові пояснення за фактом складення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, на що останній відмовився, не вказавши причин відмови (а.с.56). За порушення службової дисципліни, відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, не інформування керівництва про надзвичайну подію з його участю, свідоме ігнорування вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та частини першої статті 1, пунктів 2 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, висновком службового розслідування було запропоновано оперуповноваженого СКП Чортківського РВИ ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України (а.с.48-55). Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 17.02.2023 №380 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» оперуповноваженого СКП Чортківського РВИ ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції (0155599) ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України (а.с.14-19). Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 27.02.2023 №50 о/с звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, з 27.02.2023 (а.с.12). Зі змісту оскаржуваного наказу від 17.02.2023 №380 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вбачається, що в його основу покладені обставини, встановлені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування від 17.02.2023. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII). Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Відповідно до п.2.5, пп.а) п. 2.9. та пп. д) п. 2.10 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських. Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з п.2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20. Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував Висновок від 17.02.2023, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни. Як вже зазначено судом вище, за наслідком проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що за порушення комендантської години, було зупинено автомобіль марки ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який на даний час мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани, згідно наказу Чортківського РВП № 35 від 09.02.2023, та який на момент зупинки перебував поза службою не в однострої та без табельної вогнепальної зброї. В ході спілкування працівників УПП з ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінки, що не відповідає обстановці. Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці події за допомогою приладу DRAGER, так і у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Крім цього, дисциплінарною комісією встановлено, що позивачем не здійснено інформування чергової служби про згадану подію. Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Щодо покликання апелянта на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області, від 13.04.2023, відповідно до якої закрито провадження в адміністративній справі, у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17. Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 у справі №904/1427/21. Щодо покликання апелянта на те, на момент видання оскаржуваних наказів останній перебував на лікарняному, то відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX ( надалі Закон №2136-IX) у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Отже, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, враховуючи вимоги даної правової норми, роботодавець може звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Судом встановлено, що у періоди з 14.02.2023 по 24.02.2023 та з 27.02.2023 по 03.03.2023 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується відповідними медичними висновками про тимчасову непрацездатність, інформація про які міститься в електронній системі охорони здоров`я (а.с.20, 21, 22), а також листом КНП «Заліщицький ЦПМСД» №123 від 21.03.2023 «Про надання інформації», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в сімейного лікаря у періоди з 14.02.2023 по 24.02.2023 та з 27.02.2023 по 03.03.2023 (а.с.24). Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що підстави для звільнення позивача є законними та правомірними, однак у даному випадку підлягає зміні дата звільнення ОСОБА_1 з посади, а саме з 27.02.2023 на 06.03.2023 - перший робочий день, що слідує за останнім робочим днем тимчасової непрацездатності позивача. Відтак, враховуючи наведене вище, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що спірні накази від 17.02.2023 №380 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 27.02.2023 №50 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України прийнято правомірно, а тому позов про їх скасування як і похідні позовні вимоги задоволенню не підлягають. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі № 500/1008/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар