Ухвала КАС ВС № 990/254/23

УХВАЛА 11 жовтня 2023 року м. Київ справа №990/254/23 адміністративне провадження №П/990/254/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Бидюковим Дмитром Володимировичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу в частині, - ВСТАНОВИВ: 09 жовтня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, подана представником - адвокатом Бидюковим Дмитром Володимировичем. У позовній заяві позивач просить Суд: - визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №227/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15 квітня 2023 року, в частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, - виключити позицію 265 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано з порушенням норм статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Цією нормою встановлені вимоги щодо змісту позовної заяви. Зокрема, згідно з пунктами 4, 5, 9, 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Президента України, встановлені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу. Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тощо. Встановлені статтями 5, 245, 266 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду. Так, визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді його скасування. У такому випадку внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту його прийняття. Проаналізувавши вимоги адміністративного позову, Суд дійшов до висновку, що заявляючи вимоги про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, позивач чітко не вказав в якій саме частині (конкретний додаток Указу та конкретний пункт цього додатку), Суд повинен визнати протиправним та скасувати вказаний Указ. Крім того, зі змісту адміністративного позову залишається незрозумілим необхідність виключення позиції 265 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, з огляду на передбачений Кодексом та зазначений в адміністративному позові такий спосіб захисту як скасування спірного Указу. Жодних аргументів на користь того, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути виключення позиції 265 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року № 227/2023, у позові не наведено. Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд і розглядає позовну заяву. Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права. Разом із позовною заявою не подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачено статтею 259 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас за змістом частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України справи цієї категорії Верховний Суд розглядає у порядку спрощеного позовного провадження у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з частиною третьою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Отже, саме на етапі відкриття провадження у справі, крім іншого, має бути з`ясовано і питання правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, і питання кола учасників справи. У переліку учасників справи, позивач зазначає третіх осіб, однак, відповідної заяви про залучення їх у справу, не надає. Відповідно до частини четвертої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Відповідно до частини п`ятої наведеної статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в цій ухвалі. Керуючись статтями 19, 22, 44, 122, 160, 169, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Бидюковим Дмитром Володимировичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу в частині залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. Ф. Ханова