Ухвала КЦС ВС № 344/14713/21

У х в а л а 09 жовтня 2023 року м. Київ справа № 344/14713/21 провадження № 61-14040ск23 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про припинення податкової застави, В с т а н о в и в: 25 вересня 2023 року представник ГУ ДПС у м. Києві - Наруцька О. І. (далі - представник) з пропуском строку на касаційне оскарження надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року. У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, рішення Івано-Франківського міського суду від 03 травня 2023 року залишити в силі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. За змістом наведених правових норм касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з тим представником в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення цього строку. На обґрунтування вказаного клопотання представник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС м. Києва у вказаній справі повернуто. Вказану ухвалу отримано управлінням 15 вересня 2023 року. З огляду на що, вважає, що строк для звернення з касаційною скаргою 25 вересня 2023 року пропущено з поважних причин. Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга та додані до неї матеріали, подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. З ЄДРСР вбачається, що 29 червня 2023 року Івано-Франківським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову. Вказана постанова зареєстрована в ЄДРСР 30 червня2023 року, оприлюднена 03 липня 2023 року. Також, як вбачається з ЄДРСР, 30 серпня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві, подану 21 серпня 2023 року, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року повернуто. Однак, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що питання щодо дотримання вимог статті 390 ЦПК України не вирішувалося, оскільки касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України: до касаційної скарги не додано документів, визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України, які б засвідчували можливість підписанта діяти у суді від імені особи, яка подає касаційну скаргу, за правилами його самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника. Оскільки вперше з касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві звернулося 21 серпня 2023 року, з пропуском строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, наведені представником причини пропуску строку на касаційне оскарження в поданій вдруге касаційній скарзі не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року необхідно визнати неповажними та залишити касаційну скаргу без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. Касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з того, що до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення касаційним судом судового рішення у справі. Клопотання мотивовано тим, що органи ДПС не є розпорядниками коштів, такі кошти в них відсутні і для сплати судового збору вони зобов`язані звернутися до управлінь Державної казначейської служби України. Також зауважує, що заявник є стороною в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для його відстрочення, оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ГУ ДПС в м. Києві. До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору на момент подання касаційної скарги, а тому клопотання задоволенню не підлягає. За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. За подання касаційної скарги оплачується судовий збір у розмірі 200% від сум судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). На час звернення з позовом до суду у 2021 році - 908,00 грн. З огляду на що, ГУ ДПС в м. Києві необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у розмірі 1 816,00 грн (908,00 грн х 200%). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність. Тобто, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення; пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19); пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. В касаційній скарзі представником зазначено лише, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано норму права при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Враховуючи викладене, представнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строку на касаційне оскарження. Визнати наведені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року неповажними. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги. Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі неподання заяви про поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко