LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС300/2187/21

від 27.03.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 залишити без руху.

УХВАЛА 27 березня 2023 року м. Київ справа №300/2187/21 касаційне провадження №К/990/8201/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі № 300/2187/21 за первісним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 03.03.2023 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022. Одночасно скаржник подав клопотання про поновлення процесуального строку звернення до Верховного Суду. Згідно частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що первинна касаційна скарга була подана у строк, встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Раніше подана касаційна скарга була повернута Верховним Судом ухвалами від 18.10.2022, від 30.11.2022, 13.02.2023 як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування за визначеними частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. На обґрунтування доводів щодо порушення строків касаційного оскарження скаржник зазначає, що у строк встановлений законом, скаржник подавав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скарги. Разом з тим, відповідних доказів, які були об`єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги впродовж строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, для подання касаційної скарги податковий орган не надає. Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження. Інших обґрунтованих доводів та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено та не надано. Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн). Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Зустрічний позов у цій справі заявлено фізичною особою у 2021 році. Постановою суду апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 №0015351306, від 05.09.2018 №0015171306, від 05.09.2018 №0015161306, від 05.09.2018 №0015241306, від 05.09.2018 №0015181306, від 05.09.2018 №0015191306, від 06.09.2018 №0015421306, від 05.09.2018 №0015201306, від 06.09.2018 №0015461306, від 06.09.2018 №0015451306 (на загальну суму 2205075,68 грн) відмовлено. За подання позову в цій частині вимог сплаті підлягав судових збір, обмежений максимальним розміром, - в сумі 11350 грн. Отже, за подання касаційної скарги на судове рішення в частині цих відмовлених позовних вимог майнового характеру сплаті підлягає судовий збір в сумі 22700,00 грн (11350 грн х 200%). Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Повертаючи попередню касаційну скаргу, Верховний Суд роз`яснив скаржникові, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення про відмову у задоволенні позову і ухвалення нового про його задоволення має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для відмови у задоволенні позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин. Зміст вдруге поданої касаційної скарги є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наводить постанови Верховного Суду, у яких здійснювалася оцінка підстав для призначення перевірки, яка встановлена підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України в той час, як у цій справі перевірку призначено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, скаржник наполягає на неправильно здійсненій судом апеляційної інстанції оцінки наявного в матеріалах справи запиту про надання документів. На переконання скаржника, запит був оформлений неналежним чином, а тому перевірка була призначена протиправно. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Аналогічно попередній касаційній скарзі, доводи повторно поданої зводяться до надання судом апеляційної інстанції неправильної правової оцінки встановленим обставинам у справі у сукупності із наданими доказами, що не відповідає правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Колегією суддів встановлено, що зміст вчергове поданої касаційної скарги є аналогічним до тих, які суд касаційної інстанції вже визнав неналежно оформленими. Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: надати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»