Постанова 4824 № 756/12413/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2023 року м. Київ Справа № 756/12413/22 Провадження: № 22-ц/824/8442/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Соколової В. В,., Нежури В. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шролик І.С., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в : У листопаді 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 травня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем, на підставі анкети -заяви від 24 травня 2018 року було укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank», за умовами якого банк видав відповідачеві кредитну картку НОМЕР_1, відкрив картковий рахунок та надав кредит у розмірі 35000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001% річних, базова - 3,1% річних на місяць, а збільшена - 6,2% річних на місяць. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячного обов`язкового платежу. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, що призвело до утворення заборгованості, яка відповідно до розрахунку станом на 01 лютого 2022 року становить 43391,86 грн. На підставі викладеного позивач просив, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 травня 2018 року у розмірі 43391,86 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 травня 2018 року станом на 01 лютого 2022 року у загальному розмірі 43391,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що належним чином про дату, час і місце судового засідання не був повідомлений, копії позовної заяви з додатками не отримував. Окрім того, вказує на те, що розгляд справи відбувся із порушенням підсудності, адже присяжний не є суддею, не має юридичної освіти , але має право, щоб справа розглядалась, де він є відповідачем, розглядалась за його місцезнаходженням. 18 травня 2023 року Київським апеляційним судом відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як убачається із матеріалів справи, 24 травня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Мonobank». Вказане підтверджується наданою анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг (а. с. 10). За умовами договору банк видав відповідачеві платіжну картку НОМЕР_1, відкрив картковий рахунок та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. З анкети - заяви вбачається, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він, відповідач, ознайомлений та погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані йому для ознайомлення у мобільному додатку. Відповідно до п. 2.1 розділу I Витягу з Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. П. п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. За умовами укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг «Мonobank» від 24 травня 2018 року, банк емітував та видав відповідачеві платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001 % річних, базова - 3,1 % річних на місяць, а збільшена - 6,2 % річних на місяць. Як убачається з розрахунку заборгованості, станом на 01 лютого 2022 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № б/н від 24 травня 2018 року становить 43391,86 грн, з яких: 40608,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2782,89 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання. Задовольняючи позов АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач узяті на себе зобов`язання за укладеним з банком договором щодо повернення отриманих коштів не виконав, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 травня 2018 року у розмірі 43391,86 грн, яка складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 40608,97 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 2782,89 грн. Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне. Належне повідомлення є одним з найголовніших аспектів забезпечення права на справедливий суд, що гарантується Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, наразі є актуальною проблема здійснення такого інформування. Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур`єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення в пресі. Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції про розгляд вказаної справи повідомляв ОСОБА_1 шляхом направлення судового-повідомлення за місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . В матеріалах справи наявний поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з віміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній», що вказує на належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом (а.с. 87). Також в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 07 березня 2023 року копію рішення суду першої інстанції, яке було направлено на адресу АДРЕСА_1 . ( а.с. 97) Окрім того, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, скаржник зазначив адресу для листування АДРЕСА_1 . (а.с. 118) Зважаючи на викладене та наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 , відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено право останнього на справедливий суд. Відповідно до статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону. Згідно з частиною 2 ст. 34 ЦПК України, у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін. Частиною 6 статті 31 ЦПК України визначено, що справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності. Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , що заходиться в межах Подільського району м. Києва, а відтак даний позов підсудний Подільському районному суду м. Києва. Рішенням Київської міської ради №953/94 від 13 травня 2021 року ОСОБА_1 включено до списку присяжних Подільського районного суду м. Києва, що є підставою для визначення підсудності даного позову у відповідності до вимог ст. 31 ЦПК України. Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції дані вимоги процесуального закону були виконані, справу було направлено до суду апеляційної інстанції для визначення суду, який має право розглядати вказаний позов. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року визначено Оболонський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду позовної заяви АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а. с. 78). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, в результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. За таких підстав, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення, а рішенняОболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 рокузалишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т. О. Невідома Судді В. А. Нежура В. В. Соколова