Ухвала КГС ВС № 911/1005/23

УХВАЛА 19 вересня 2023 року м. Київ cправа № 911/1005/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючий, Васьковського О. В., Огородніка К. М., за участі секретаря судового засідання Громак В.О. учасники справи: кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест", представник кредитора - Григоренко О.С., адвокат (за ордером), боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій", представники боржника - Сперов Д.К., адвокат (за довіреністю), Дубовський П.В., адвокат (за ордером), арбітражний керуючий Віскунов О.В. - особисто, кредитор (учасник) - Публічне акціонерне товариство "АКБ" Індустріалбанк" представник кредитора - Мамотенко О.П., адвокат (за ордером), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О., (головуючий), Грека Б.М., Доманської М.Л. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2023 відкрито провадження у справі № 911/1005/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест" (далі - ТОВ "Пріоритетінвест", кредитор) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (далі - ТОВ "Меркурій", боржник); визнано вимоги ТОВ "Пріоритетінвест" до ТОВ "Меркурій" у розмірі 2 776 000,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "Меркурій" арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича; призначено попереднє засідання господарського суду та вирішено інші процедурні питання.

2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" (далі - ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", Банк) - задоволено; ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2023 у справі № 911/1005/23 скасовано. У відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Меркурій" відмовлено. Справу №911/1005/23 повернуто до Господарського суду Київської області.

3. ТОВ "Меркурій" та ТОВ "Пріорітетінвест" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 911/1005/23 Господарського суду Київської області, з вимогою вказану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2023 у справі № 911/1005/23 - залишити в силі.

4. Скаржники вказують на: - неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не врахування правових висновків Верховного Суду, оскільки ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" не є учасником справи про банкрутство, а відтак, не набуло процесуального права апеляційного оскарження судових рішень у справі; - незастосування та/або неправильне застосування при ухваленні оскарженої постанови приписів статей 3, 6, 202, 525, 627, 628, 629, 651, 653 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм права; - неправильне застосування приписів статті 39 КУзПБ щодо фраудаторності правочину (суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень) та неврахування презумпції правомірності правочину, яка визначена приписами статті 204 ЦК України; - неврахування висновку Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19 щодо права кредитора обирати спосіб захисту порушених прав та інтересів.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1005/23 (за касаційною скаргою ТОВ Меркурій") було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023.

6. Ухвалою Касаційного господарського суду від 14.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1005/23 за касаційною скаргою ТОВ "Меркурій" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1005/23 (за касаційною скаргою ТОВ "Пріорітетінвест") було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.07.2023.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1005/23 за касаційною ТОВ "Пріорітетінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023. 9. 15.08.2023 до Верховного Суду від ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" надійшли відзиви на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників. Банк доводить, що висновки апеляційного суду у цій справі не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах наведених скаржниками. За твердженням ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", приписи статті 9 КУзПБ, статей 254, 255 ГПК України надають можливість оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство особі, яка не брала участь в справі, якщо постановленою ухвалою суд вирішив питання про права, інтереси або обов`язки цієї особи. Надмірний формалізм у застосуванні вказаних приписів, невиправдано звузить право на доступ до суду (до апеляційного суду) тих осіб, які формально ще не мають статусу конкурсного кредитора, але права яких порушуються відкриттям провадження у справі про банкрутство. За час формалізації свого статусу як кредитора у справі про банкрутство, така особа може втратити будь-який правовий та практичний сенс необхідності оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

10. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

11. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення уповноважених представників сторін у попередніх судових засіданнях, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.

12. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

13. Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.

14. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

15. Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

16. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював правову позицію з приводу застосування Кодексу в поєднанні з приписами процесуального закону (ГПК України) щодо кола осіб, яким надано право апеляційного/касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, зокрема, і у разі апеляційного/касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство або про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

17. Предметом касаційного перегляду у справі № 911/1005/23 є постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, якою апеляційну скаргу ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.04.2023 задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Меркурій" скасовано та у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Меркурій" відмовлено.

18. Розглядаючи питання щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційної скарги ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.04.2023 у цій справі, суд апеляційної інстанції вказав наступне: 18.1. ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" є кредитором Боржника за Договором кредитної лінії (в іноземній валюті) № КЛ/0100/25/06 від 11 грудня 2006 року. 18.2. Станом на дату винесення оскаржуваної ухвали від 27.04.2023 існувало провадження у справі № 910/3783/23. 18.3. Винесенням оскаржуваної ухвали про порушення справи про банкрутство від 27.04.2023 порушуються права АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" на обрання ефективного способу захисту порушених прав. 18.4. Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав про відкриття провадження у справі № 911/1005/23 за заявою ТОВ "Пріоритетінвест" про банкрутство ТОВ "Меркурій", оскільки висновки, викладені в ухвалі господарського суду Київської області від 27.04.2023 у цій справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. 18.5. Суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, які свідчать про те, що кредиторська заборгованість заявника була створена штучно, у обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань перед іншими кредиторами.

19. У постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/10 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виснував: "Особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: - подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ); - розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ); - визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ)".

20. У постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначила, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство як-то необґрунтованість/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора, однак (беручи до уваги визначений частиною першою статті 39 КУзПБ обов`язок суду щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника) протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. Вирішуючи питання процесуальних наслідків подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, яка не містить у собі належних доказів існування суб`єктивного права вимоги щодо грошових зобов`язань (частина яких є безспірними), суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на норму частини шостої статті 39 КУзПБ (відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження), яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

21. Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

22. У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого: "Як наслідок наявності такого права (на подання заперечень проти вимог інших кредиторів), кредитор боржника наділений, зокрема, правом на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень про визнання вимог інших кредиторів, на перегляд відповідних судових рішень за нововиявленими обставинами, а також на спростування презумпції правомірності правочину, укладеного боржником з іншим кредитором, з якого у боржника виникло грошове зобов`язання перед іншим кредитором, а саме правом на оскарження у межах справи про банкрутство правочинів, на підставі яких у іншого кредитора виникло право грошової вимоги до боржника.".

23. У постанові від 12.07.2023 Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 915/1097/20 (щодо ретроспективного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором у справі, який на момент оскаржуваного судового рішення не є учасником справи про банкрутство, а набуває такого статусу після постановлення ухвали про визнання його грошових вимог до боржника) наведений такий висновок: "Системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 ГПК України та статей 1, 9, 45 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі протягом розумного строку з дня визнання їх грошових вимог до боржника за умови поновлення господарським судом строку на апеляційне оскарження".

24. За твердженнями ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", з якими погодився апеляційний господарський суд, кредиторська заборгованість заявника (ініціюючий кредитор) була створена штучно, у обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань перед іншими кредиторами, тобто фактично мало місце зловживання правом з боку кредитора і боржника, що виразилося у створенні передумов відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

25. Унормування ініціювання процедури банкрутства за Кодексом України з процедур банкрутства та за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" значеною мірою відмінне у підставах, умовах та суб`єктах відкриття провадження у справі про банкрутство.

26. У період до введення КУзПБ в дію (21.10.2019) процедура банкрутства могла бути ініційована кредитором тоді, коли ним доведено безспірність вимог кредитора до боржника (критерієм чого було судове рішенням, що набрало законної сили, постанова про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання судового рішення не менше визначеного законом строку) у визначеному законодавством розмірі.

27. Тобто, Законом про банкрутство (у редакції до введення в дію КУзПБ) були передбачені певні запобіжники, які мали б унеможливлювати зловживання правами під час відкриття провадження у справі про банкрутство.

28. КУзПБ у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, надає кредитору можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися процедурами, передбаченими Кодексом для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. (пункт 28 постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

29. Таким чином, з моменту введення у дію КУзПБ законодавець певною мірою спростив відкриття справи про банкрутство, в тому числі і щодо інструментарію запобігання зловживання правами для недобросовісних кредиторів та боржників, що зумовило появу судової практики, що і мало на меті напрацювання відповідного інструментарію запобігання зловживання правами на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство (див. п. 32, 33 цієї Ухвали).

30. Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки. Формулювання «зловживання правом» передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.

31. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).

32. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

33. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

34. За змістом КУзПБ кредитор(и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Це стосується і права кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі про банкрутство заперечувати щодо визнання вимог інших кредиторів. Своєю чергою, конкурсні кредитори, формально маючи такий же обсяг процесуальних повноважень порівняно з кредитором, за заявою якого відкривається провадження у справі про банкрутство (всі ці кредитори КУзПБ віднесені до конкурсних кредиторів) такого права - заперечувати щодо визнання вимог ініціюючого кредитора - позбавлені до моменту набуття ними процесуального статусу учасника.

35. Попри унормування апеляційного та касаційного оскарження ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, положення КУзПБ не містять переліку учасників справи, які наділені правом на оскарження ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство.

36. З наведених вище висновків Верховного Суду вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство мають право оскаржувати у судах апеляційної та касаційної інстанцій визнані судовим рішенням про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони (боржник, ініціюючий кредитор) та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, навіть попри те, що вимоги такого кредитора не були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.

37. За доводами ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", у цій справі, надмірний формалізм у застосуванні приписів статті 9 КУзПБ, статей 254, 255 ГПК України, невиправдано звузить право на доступ до суду (до апеляційного суду) тих осіб, які формально ще не мають статусу конкурсного кредитора, але права яких порушуються відкриттям провадження у справі про банкрутство. За час формалізації свого статусу як кредитора у справі про банкрутство, така особа може втратити будь-який правовий та практичний сенс необхідності оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

38. Колегія суддів вважає небезпідставними доводи ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" щодо необхідності розширення кола осіб, які мають право ставити під сумнів законність судових рішень щодо відкриття та відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство шляхом звернення до апеляційних та касаційних судів з відповідними скаргами в контексті запобіганню зловживанням правами на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак і наявності у ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство

39. Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (пункт 3 частини другої статті 43 ГПК України)

40. Наведене вище зумовлює, на переконання колегії суддів, необхідність відступу (уточнення, доповнення) від висновків Верховного Суду щодо кола осіб які можуть оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство в контексті запобіганню зловживанням правами на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, і моменту виникнення такої можливості. Також потребує з`ясування, які процесуальні наслідки настають у разі визнання дій кредитора і боржника зловживанням правами при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, який процесуальний документ має постановляти виносити суд.

41. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

42. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

43. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

44. На основі телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.

45. Тож, проаналізувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи та надану їм юридичну оцінку, з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність відступу від висновків про застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/10, а також уточнення висновків про застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, що зумовлює необхідність передачі справи № 911/1005/23 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 911/1005/23 Господарського суду Київської області для розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітетінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Я. Погребняк Судді О. В. Васьковський К. М. Огороднік