Постанова КГС ВС № 918/982/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Київ cправа № 918/982/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (суддя Торчинюк В. Г.) від 16.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Миханюк М. В., Крейбух О. Г.) від 02.04.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" до боржника Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" про визнання банкрутом. Учасники справи: представники кредитора - Вергелес Д. Є., адвокат; представник боржника - не з`явився; представник забезпеченого кредитора (АТ "Райффайзен Банк") - Семеняка В. В., адвокат.

1. Короткий зміст вимог 1.1. 22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (далі - Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 32 725 558 грн 09 коп., з включенням з них 24 244 грн 00 коп. до реєстру вимог кредиторів із 1 чергою задоволення, в сумі 32 725 558 грн 09 коп. - із 4 чергою задоволення, а також призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Ведмедєва С. С. 1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника з оплати поставленого йому Кредитором товару за укладеним між сторонами договором поставки.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій 2.1. 16.12.2025 Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026) про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора. 2.2. Судові рішення мотивовані наявністю між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню в позовному порядку, оскільки заявлені Кредитором до Боржника грошові вимоги не є безспірними, Кредитор не звертався до Боржника із вимогами щодо здійснення ним оплати відповідної заборгованості, не скористався правом стягнути таку заборгованість у судовому порядку, не довів неможливість задовольнити свої вимоги до Боржника щодо погашення заборгованості у інший спосіб, ніж через процедуру банкрутства. Суди врахували відсутність первинних документів на підтвердження підстав виникнення заборгованості в сумі 12 805 716 грн 40 коп. у складі суми заявлених кредиторських вимог, що зумовлює неоднозначність у питанні підстав, суми та структури зобов`язань Боржника перед Кредитором, а також доказів затвердження власником Боржника угод на суму більше ніж 50 млн. грн з огляду на наявність доказів взаємних розрахунків між Кредитором та Боржником на суму 149 164 525 грн 55 коп.

3. Встановлені судами обставини 3.1. Кредитор (як постачальник) та Боржник (як покупець) 27.03.2024 уклали договір поставки № 27/03-2-МТ (далі - Договір). Відповідно до умов пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити їх вартість на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та ціна Товару зазначається у Додатках до даного Договору. Кожний Додаток є невід`ємною частиною даного Договору. На підставі пункту 2.2 Договору Покупець зобов`язаний надати Постачальнику дані про особу уповноважену на приймання товару від імені Покупця. Вказані дані можуть бути наданні Покупцем у заявці на відвантаження товару або у інший спосіб, що відповідає законодавству. За змістом пункту 2.3 Договору товар передається Покупцю в порядку та строки обумовлені Сторонами у Додатку з подальшою передачею видаткової накладної. Ціна на Товар формується Постачальником і обумовлюється Сторонами на день підписання Додатку, та зазначається у самому Додатку (пункт 3.1 Договору). Пунктом 3.2 Договору визначено, що Покупець оплачує Товар 100 % передоплатою відповідно виставленого Постачальником Рахунку протягом терміну його дії. Рахунок виписується Постачальником на підставі заявленої у Додатку кількості Покупцем.Вартість Товару розраховується в залежності від розміру Партії Товару та ціни обумовленої Сторонами на умовах даного Договору (пункт 3.4 Договору). Відповідно до пункту 4.1 Договору сторони зобов`язуються належним чином виконувати умови цього Договору, зокрема в частині, пов`язаній із своєчасним проведенням оплат, отримання рахунків, за якими проводяться оплати, оформлення документів та ін. Сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору згідно з чинним законодавством України. За змістом пункту 7.1 Договору цей Договір по відношенню до конкретної партії Товару набирає чинності з дати його укладання, яка вказується у преамбулі цього Договору та відповідного Додатку на партію Товару та діє протягом одного року з дати підписання Додатку, а в частині здійснення грошових розрахунків до повного виконання грошових зобов`язань. Дія даного договору вважається продовженою на такий саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором в випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії цього Договору жодна зі сторін договору не заявить у письмовій формі іншого. 3.2. В межах дії Договору сторони уклали Додаток № 1697 від 09.07.2025 до Договору. За умовами Додатку № 1697 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 09.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95 Євро-5 в кількості 30897,00 літрів за ціною 1 645 265 грн 25 коп. Вартість Товару, зазначеного в пункті 1 цього Додатку, становить 1 645 265 грн 25 коп. в тому числі ПДВ 20%. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 16.07.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT- Волинська обл., Ковельський р-н, с. Воля, Любитівська, вул. Луцька, 1а. 3.3. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар відповідно до вимог Додатку № 1697, що підтверджується видатковою накладною № 2740 від 09.07.2025. 3.4. На виконання умов Договору та Додатку № 1697 постачальник направив на електронну пошту покупця, вказану у розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1697 від 09.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 645 265 грн 25 коп. Боржник рахунок отримав, однак сплатив його з простроченням лише частково у сумі 1 640 964 грн 75 коп., що підтверджується платіжними інструкціями, наявними у матеріалах справи. Частину поставленого на підставі Додатку № 1697 товару на суму 4 300 грн 50 коп. Боржник не оплатив. 3.5. В межах дії Договору сторони уклали Додаток № 1799 від 24.07.2025 до Договору. За умовами Додатку № 1799 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 24.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л-Євро5-В0) в кількості 32 455,00 літрів за ціною 1 583 804 грн 00 коп. та Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л-Євро5-В0) в кількості 29 270,00 літрів за ціною 1 428 376 грн 00 коп. Вартість Товару, зазначеного в пункті 1 цього Додатку, становить 3 012 180 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20% 502 030 грн 00 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 04.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT м. Рівне, провул. Робітничий, 5. 3.6. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар відповідно до вимог Додатку №1799, що підтверджується Видатковою накладною № 2944 від 24.07.2025 на кількість товару 32 455 літрів за ціною 1 428 376 грн 00 коп. та Видатковою накладною № 2944 від 24.07.2025 на кількість товару 29 270 літрів за ціною 1 583 804 грн 00 коп. 3.7. На виконання умов Договору та Додатку № 1799 постачальник направив на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1799 від 24.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 3 012 180 грн 00 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак сплатив його з простроченням частково у сумі 1 241 98 грн 90 коп., що підтверджується Платіжними інструкціями наявними у матеріалах справи. Частину поставлено на підставі Додатку № 1697 товару на суму 1 770 197 грн 10 коп. Боржник не оплатив. 3.8. Сторони Договору підписали Додаток № 1803 від 24.07.2025 до Договору. За умовами Додатку № 1803 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 25.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 32 350,00 літрів за ціною 1 633 675 грн 00 коп. Вартість Товару, зазначеного в пункті 1 цього Додатку, становить 1 633 675 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 272 279 грн 17 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 04.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT м. Рівне, провул. Робітничий, 5. 3.9. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар у кількості 32 350 літрів відповідно до вимог Додатку № 1803, що підтверджується Видатковою накладною № 2948 від 25.07.2025 на суму 1 633 675 грн 00 коп. 3.10. На виконання умов Договору та Додатку № 1803 постачальник направив на електронну пошту покупця, вказану у розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1803 від 24.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 633 675 грн 00 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив. 3.11. Сторони погодили Додаток № 2089 від 01.08.2025 до Договору на суму 25 074 841 грн. 34 коп. За умовами Додатку № 2089 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 16.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо дизельне EN 590 клас F (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З-Євро5- В0) в кількості 336 786,00 кілограмів за ціною 20 048 870 грн 58 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З- Євро5-В0) в кількості 77 628,00 кілограмів за ціною 4 626 628 грн 80 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-3-Євро5-В0) в кількості 3612,00 кілограмів за ціною 215 275 грн 20 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З- Євро5-В0) у кількості 3092 кілограмів за ціною 184 066 грн 76 коп. Вартість Товару, зазначеного в п. 1 цього Додатку, становить 25 074 841 грн 34 коп. в тому числі ПДВ 20% 4 179 140 грн 22 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 30.09.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: EXW-Рівненська область, м. Рівне, провулок Робітничий, буд. 5. 3.12. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар відповідно до вимог Додатку № 2089, що підтверджується Видатковою накладною № 3416 від 01.08.2025 на суму 25 074 841 грн 34 коп. Боржник вказаний товар отримав, однак отриманий товар не оплатив. 3.13. Сторони договору підписали Додаток № 2066 від 14.08.2025 на суму 2 715 765 грн 75 коп. За умовами Додатку № 2066 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 15.08.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л- Євро5-В0) в кількості 30 096,00 літрів за ціною 1 376 892 грн 00 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л- Євро5-В0) в кількості 29 265,00 літрів за ціною 1 338 873 грн 75 коп. Вартість Товару, зазначеного в п.1 цього Додатку, становить 2 715 765 грн 75 коп., в тому числі ПДВ 20% 452 627 грн 63 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 21.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: FCA- Україна, Волинська обл., смт. Луків, вул. Смідинська, 6. 3.14. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар відповідно до вимог Додатку № 2066, що підтверджується Видатковою накладною № 3365 від 14.08.2025 на суму 1 338 873 грн 75 коп. та Видатковою накладною № 3366 від 14.08.2025. На виконання умов Договору та Додатку № 2066 постачальником направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 2066 від 14.08.2025 на оплату придбаного товару на суму 2 715 765 грн 75 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив. 3.15. Сторони договору підписали Додаток № 2098 від 15.08.2025 на суму 1 526 778 грн. 40 грн. в межах Договору. За умовами Додатку № 2098 Постачальник зобов`язується поставити Товар до 15.08.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар за номенклатурою, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 32 347,00 літрів за ціною1 526 778 грн 40 коп. Вартість Товару, зазначеного в пункті 1 цього Додатку, становить 1 526 778 грн 40 коп., в тому числі ПДВ 20 % 254 463 грн 07 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 01.09.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT, м. Рівне, провул. Робітничий, 5. 3.16. Постачальник своєчасно та у повному обсязі поставив, а покупець отримав товар відповідно до вимог Додатку № 2098, що підтверджується Видатковою накладною № 3410 від 15.08.2025 на суму 1 526 778 грн 40 коп. На виконання умов Договору та Додатку № 2098 постачальником направив на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 2098 від 15.08.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 526 778 грн 40 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив. 3.17. Заявник стверджує, що порушення Боржником зобов`язання у сумі 32 725 558 грн 09 коп. є триваючим, безспірність зобов`язання Боржник додатково підтвердив у акті звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025 (за січень-вересень 2025 року). Відповідно до вказаного акту звірки загальний оборот (загальна вартість поставлених нафтопродуктів) Кредитором на користь Боржника становить 169 084 367 грн. 24 коп. За вказаний звітний період Боржник провів розрахунки на користь Кредитора на суму 149 164 525 грн 55 коп. Відповідно до наведених в акті сум, що відповідають вартості поставленого Кредитором Боржнику товару за Договором, та сум здійснених оплат за Договором розмір заборгованості за Договором становить 19 919 841 грн 69 коп. (169 084 367 грн 24 коп. - 149 164 525 грн 55 коп.), а не 32 725 558 грн 09 коп., як визначено у заяві Кредитора. 3.18. Загальна вартість Товару, що може бути поставлений за Договором протягом терміну його дії, складає 49 000 000 грн 00 коп. +/- 10%, в т.ч. ПДВ (пункт 3.1 договору поставки). В акті звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025 сторони підтвердили поставку товару загальною вартістю 169 084 367 грн 24 коп. 3.19. Відповідно до пункту 8.1 статуту Боржника, затвердженого протоколом № 02/22 загальних зборів учасників від 29.06.2022, до виключної компетенції власника відноситься, зокрема: попереднє погодження та наступне затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 50 000 000 грн 00 коп. Щодо наведених обставини Кредитор не надав суду пояснень, на запитання про надання пояснень стосовно вказаних вище обставини заявник відмовився надавати пояснення з посиланням на комерційну таємницю. 3.20. У матеріалах справи відсутні докази попереднього погодження та наступного затвердження угод власником Боржника, укладених на суму, що перевищує 50 000 000 грн 00 коп. 3.21. В апеляційній скарзі скаржник (Кредитор) зазначає, що розмір заборгованості Боржника складається при додаванні до суми безспірних вимог, визнаних судом першої інстанції, у сумі 19 919 841 грн 69 коп. та залишку боргу Боржника станом на 01.01.2025 у сумі 12 805 716 грн 40 коп., а, отже, загальна сума безспірних вимог кредитора становить 32 725 558 грн 09 коп., що є повністю тотожною з безспірними вимогами кредитора, зазначеними у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. 3.22. Кредитор, посилаючись на підтвердження заборгованості Боржника в сумі 32 725 558 грн 09 коп. на акт звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025, не надав первинних документів (накладні, рахунки, тощо) на підтвердження існування заборгованості у сумі 12 805 716 грн 40 коп., яка утворилася станом на 01.01.2025.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги 4.1. 09.04.2026 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди: - порушили частину третю статті 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо доказів на підтвердження факту здійснення будь-яких господарських операцій, без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування такої норми, сформованих у пункті 76 постанови від 15.09.2022 у справі № 908/2828/19 та у постановах від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20; - неправильно застосували норми частин п`ятої, шостої статті 39 КУзПБ, не застосувавши жодний метод встановлення спору про право, який між сторонами відсутній, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 22.10.2025 у справі № 907/1086/24, від 25.03.2025 у справі № 907/600/24, від 11.02.2025 у справі № 921/409/24, від 03.09.2024 у справі № 910/16870/23, від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22, від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21, від 20.05.2021 у справі № 924/1277/20, від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21 та від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18; - неправильно застосували норми статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо підстав оспорюваності правочину, припустивши за власною ініціативою неправомірність укладеного між сторонами Договору (поставки), заборгованість за яким стала підставою для ініціювання цієї справи про банкрутство, не урахувавши висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 22.10.2025 у справі № 907/1086/24, від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21, у пункті 7.6 постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22; - порушили норму частини першої статті 4 ГПК України щодо права кредитора на звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, всупереч правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у пунктах 52, 59, 60 постанови від 03.09.2024 у справі № 910/16870/23.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 6.1. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", як кредитор Боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника, у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі, з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на заявлені Кредитором у складі грошових вимог до Боржника вимог, що виникли поза межами договірних відносин між сторонами, через поставку Кредитором товарів Боржнику на відповідну суму за відсутності правових підстав та за відсутності з боку Кредитора вимог до Боржника про повернення ним відповідного товару.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права 7.1. Предметом судового розгляду стали вимоги Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а предметом спору - підстави для відкриття цієї справи через їх заперечення Боржником внаслідок стверджуваного ним спору про право між сторонами, а саме про право вимоги Кредитора до Боржника за кредиторськими вимогами, які складають заборгованість Боржника за укладеним між сторонами Договором (поставки). 7.2. У зв`язку із цим Суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та визначених законом критеріїв, за якими вимоги кредитора відносяться до таких, що свідчать про наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. 7.3. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: - наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; - відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; - неналежність боржника до категорії оптового постачальника електричної енергії; - незадоволення боржником до підготовчого засідання суду вимог кредитора (кредиторів) у повному обсязі. Згідно зі статтею 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. 7.4. Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, особи кредитора, грошового зобов`язання, його складу), частини першої, другої, третьої статті 34 (щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - шостої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство); завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності / відсутності між заявником і боржником грошового зобов`язання у розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) приналежності боржника до категорії оптового постачальника електричної енергії; (4) обставин задоволення вимог кредитора (кредиторів) до проведення підготовчого засідання у справі. 7.5. Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20. Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 5.1) з посиланням скаржника на висновки Верховного Суду, наведені у пунктах 52, 59, 60 постанови від 03.09.2024 у справі № 910/16870/23. 7.6. Поряд з цим, відсутність спору про право у розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, факту наявності, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 також зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. 7.7. Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є: - дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, доказів необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інших відомостей, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга статті 36 КУзПБ); - оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу); - заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ). Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити. Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право. Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20). 7.8. Звідти, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора за відповідними критеріями (висновки у пункті 7.4). Обов`язком же ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду у постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20). 7.9. Поряд з викладеним Суд зазначає про відмінності між вирішенням "спору про право" між кредитором та боржником у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та вирішенням питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як існують процесуальні особливості здійснення кожного із таких проваджень. Основні відмінності між двома наведеними провадженнями полягають: 1. у різних формах господарського судочинства: - позовне провадження для вирішення спору про право, пункт 2 частини першої статті 12 ГПК України): - у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у підготовчому засіданні (частина шоста статті 12 ГПК України, частина перша статті 2, статті 39 КУзПБ); 2. у відмінних процесуальних строках здійснення кожного із таких проваджень: - 90 днів для вирішення спору про право у позовному провадженні, що є загальним процесуальним строком, визначеним законом та обумовленим наявністю передбачених законом окремих основних стадій розгляду такої справи: підготовче провадження, врегулювання спору за участю судді, розгляд справи по суті, кожна з яких має строк її проведення (частина третя статті 177, статті 183, 190, частини перша, друга статті 195, стаття 248 ГПК України тощо), однак який може зазнавати змін за встановлених процесуальним законом підстав та умов; - 14 днів для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів (частина друга статті 35 КУзПБ); 3. у відмінних процесуальних заходах /діях, які має право та може застосувати суд під час здійснення кожного із названих проваджень, оскільки, зокрема вчинення таких процесуальних дій як призначення експертизи, виклик свідків, залучення до участі інших учасників у справі задля оцінки їх прав і обов`язків щодо предмета спору, врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі тощо допускається лише у справах позовного провадження, однак не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зумовлено, зокрема і визначеним законом строком здійснення кожного із відповідних проваджень. У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах від 25.03.2025 у справі № 907/600/24 та від 09.09.2025 у справі № 903/1067/24. 7.10. У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що встановлення між сторонами спору про право у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ відбувається як шляхом здійснення судом матеріально-правової оцінки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора до боржника (пункт 7.7), так і шляхом визначення судом належної процесуальної форми судочинства (з урахуванням строків, процесуальних заходів / дій), застосування якої потребує суд та вимагається за процесуальним законом для дослідження та оцінки обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство (пункт 7.9). Отже, якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів /дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої статті 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора. У наведених висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах від 25.03.2025 у справі № 907/600/24 та від 09.09.2025 у справі № 903/1067/24. 7.11. У доповнення до наведеного Суд вважає за необхідне зазначити про таке. Враховуючи положення статей 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство. У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20. 7.12. У зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини: - невідповідності різниці між сумою вартості поставленого Кредитором Боржнику товару за Договором та сумою здійснених Боржником оплат за цим Договором згідно актом звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025 (за січень-вересень 2025 року), що становить 19 919 841 грн 69 коп., тому розміру заборгованості за Договором, що визначений Кредитором у заяві про відкриття провадження у цій справі і заявлений як кредиторські вимоги у цій справі, а саме в 32 725 558 грн 09 коп. (пункти 1.1, 3.17); - ненадання Кредитором доказів, первинних документів (накладних, рахунків тощо) на підтвердження існування заборгованості у сумі 12 805 716 грн 40 коп., яка утворилася станом на 01.01.2025 у складі заявленої Кредитором до Боржника з посиланням на акт звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025 загальної заборгованості Боржника в сумі 32 725 558 грн 09 коп. (пункт 1.1, 3.22); Суд дійшов висновку про неоднозначність між сторонами у частині вирішення питання щодо факту наявності, суті (предмету), підстав виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання відповідного зобов`язання Боржника перед Кредитором, що вказує на наявність між сторонами спору про право у розумінні процедури банкрутства, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження із застосуванням відповідних процесуальних строків, заходів/дій для дослідження та встановлення обставин факту, розміру та структури заборгованості у правовідносинах за Договором між Кредитором та Боржником, що в свою чергу свідчить наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора на підставі норми частини шостої статті 39 КУзПБ. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, аргументами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", як кредитора Боржника, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника, у відзиві на касаційну скаргу (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1). 7.13. Поряд з цим Суд не оцінює ні висновки судів в оскаржуваних рішеннях, ні відповідні заперечення згідно з аргументами скаржника (пункт 5.1) щодо застосування статті 204 ЦК України щодо підстав оспорюваності правочину за Договором між сторонами, щодо втручання судів за власною ініціативою у презумпцію правомірності такого правочину, оскільки наведені висновки (пункт 7.12) про неоднозначність між сторонами у частині вирішення питання щодо факту наявності, суті (предмету), підстав виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання є самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність між сторонами спору про право та рішення про відмову у відкритті провадження у цій справі про банкрутство. 7.14. Таким чином, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків. 7.15. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані. 7.16. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного господарського суду від 02.04.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі № 918/982/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк