Постанова 4803 № 203/2725/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6589/23 Справа № 203/2725/23 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Шавкун Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами та можуть спричинити порушення прав та законних інтересів учасників процесу. Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що застосування запропонованого заявницею виду забезпечення позову є ефективним способом захисту її порушених прав, оскільки накладення арешту на квартиру обумовлюється забезпеченням доступу в квартиру кваліфікованого експерта, з метою здійснення оцінки поліпшень, зроблених в квартирі та оцінки суми збільшення вартості цієї квартири. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник посилався на те, що відповідач може безперешкодно відчужити квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладення будь-якого правочину з третьою особою, однак жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження спірного майна, до заяви про забезпечення позову не надано, як і не надано інших доказів, які підтверджують наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує потребу в застосуванні заходів забезпечення позову, тобто вчинення відповідачем конкретних дій, направлених на ухилення від виконання рішення суду, яке можливо буде ухвалено у справі. Разом з тим, заявником у заяві про забезпечення позову не мотивовано і аргументовано, які конкретні дії відповідача свідчать про бажання укласти правочини щодо відчуження майна. Одночасно з цим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 . Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Верховний Суд виходить з того, що забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 88цс20). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19). Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі. Частиною першою статті 151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи. У разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та остаточного складу учасників, оскільки справа фактично відсутня. Подібні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц, провадження № 61-3273св20. Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів реальної загрози вибуття квартири від власника, недоведення заявницею існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також того, що заявником не обґрунтовано необхідність забезпечення позову та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявниця, його вимогам. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для забезпечення даного позову, оскільки саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту обумовлені забезпеченням в майбутньому доступу в квартиру кваліфікованого експерта, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зазначені обставини при розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлюються, а вирішуються при розгляді справи по суті. Таким чином, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не були порушені норми процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2023 року про відмову у забезпеченні позову-залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова