Постанова 4818 № 638/15781/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 638/15781/19 Провадження № 22-ц/790/317/20 14 січня 2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бровченка І.О., суддів: Колтунової А.І., Бурлака І.В., за участю секретаря Прокопчук І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року в складі судді Цвіри Д.М. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року до пред`явлення позову ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій зазначає, що він став власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 липня 1999 року, реєстр. №1- 99-200198. Квартира складається з однієї житлової кімнати загальною площею 37.4 кв.м, житловою площею 16,5 кв.м. Квартира розташована на 5 поверсі 9 поверхового будинку. 05 жовтня 2019 року близько 14:00 год. він приїхав додому до квартири АДРЕСА_2 , а в квартирі замінені замки. На двері була об`ява, в якій повідомлялось про начебто зміну власника, а також вказівка, що квартира знаходиться під охороною з сигналізацією. Фактично невідомі особи заселилися в квартиру, де залишились особисті речі заявника та грошові кошти у сумі 9800,00 доларів США. За фактом наведених подій він подав заяви до правоохоронних органів. Наразі заявнику стало відомо, що ТОВ «Фінанс Проперті Групп» намагається позбутися його майна, що підтверджується об`явами в мережі Інтернет. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07 жовтня 2019 року було проведено реєстрацію прав власності 01 жовтня 2019 року за ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на підставі іпотечного договору №81/06-КВ/2 від 02 лютого 2006 року. Реєстрацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено приватним нотаріусом Чижовою Н.А. Дружина заявника ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 10 000 доларів США 02 лютого 2006 року на споживчі цілі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» згідно із кредитним договором №81/06-КВ. Копія кредитного договору додається, а оригінал у мене знаходиться. Заявник був поручителем у наведених правовідносинах згідно із договором поруки №81/06-КВ-П від 02 лютого 2006 року. Згідно умов договору поруки заявник поручився перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань до 01 лютого 2011 року. Строк дії поруки станом на 2019 року закінчився. На забезпечення вимог кредитного договору було укладено іпотечний договір №81/06- КВ-2 від 02 лютого 2006 року за умовами якого заявник надав у іпотеку квартиру АДРЕСА_3 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07 жовтня 2019 року на квартирі була іпотека, однак іпотекодержателем є ПАТ «Дельта банк». Номер кредитного договору та договору іпотеки співпадають, сума грошових коштів співпадає, однак не зрозуміло чому іпотекодержателем є ПАТ «Дельта банк», оскільки ОСОБА_2 укладала такі договори з ТОВ «Український промисловий банк». Для перереєстрації права власності на підставі іпотечного застереження банк серед іншого повинен подати державному реєстратору копію вимоги про усунення порушень, докази її направлення та отримання іпотекодавцем. Заявник жодних листів не отримував від будь-яких установ, банків про наявність заборгованості та необхідності її погашення, а тому така перереєстрація незаконна. Рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса ХМІЮ Чижової Н.Л. № 33483692 від 01 жовтня 2019 року на підставі договору іпотеки від 02 лютого 2006 року була здійснена державна реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «Фінанс Проперті Групп». Тобто у дійсній цивільній справі іпотекодержатель у позасудовому порядку вже набув право власності на предмет іпотеки, внаслідок чого нерухоме житлове майно вибуло з власності іпотекодавця та майнових поручителів без їх згоди, як власників. Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідною застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна. Тобто, всупереч дії мораторію відбувся фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника майна. ТОВ «Фінанс Проперті Групп» вживає заходи щодо відчуження майна, що підтверджується об`явами в мережі Інтернет. У випадку невжиття таких заходів як арешт майна, то це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник маю намір звернутися до суду. В заяві ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37.4 кв.м житлова площа 16,5 кв. м, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп». Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Крім того, надає до суду копію позовної заяви та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно якого після відмови у задоволені заяви про забезпечення позову ТОВ «Фінанс Проперті Групп» здійснило відчуження спірної квартири громадянину ОСОБА_3 Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення представника заявника та представника ТОв «Фінанс Проперті Групп», перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення за правилом п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає не в повній мірі. У відповідності до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявнику зрозуміло з яких підстав з його права власності вибула квартира та хто на даний час є законним власником майна та на яких підставах, сповідаючись в майбутньому скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінанс Проперті Групп». Скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і визнання права власності за заявником не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки судом не встановлено об`єктивної можливості вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до змісту заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 мав намір звернутись до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та визнання права власності за ним. Обгрунтовуючу заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Фінанс Проперті Групп» вчиняє дії щодо відчуження майна, що може може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду. Як зазначено у роз`ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з роз`ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчилися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі за № 826/7749/16 «Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Зважаючи на наведене й ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та внесення запису про державну реєстрацію права власності за іншою особою має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою вже зареєстровано право власності на це майно. При цьому належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у спорі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює цивільно-правового характеру правовідносин. Також Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо цього майна з особою, яка не заперечує законності дій реєстратора з реєстрації за нею права власності на спірне нерухоме майно, а тому цей спір має приватноправовий характер і з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.» У даній справі заявник має обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження квартири ТОВ «Фінанс Проперті Групп», що безумовно утруднить виконання можливого рішення суду про скасування реєстрації та поновлення прав позивача. Тому без вжиття запропонованих позивачем ходів забезпечення позову може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 жовтня 2019 року №184869155, 15 жовтня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер : 4018, виданий 15 жовтня 2019 року. Тобто, відчуження спірної квартири відбулось після відмови у задоволені заяви про забезпечення позову, чим підтверджено доводи заявника про вжиття заходів щодо відчуження квартири. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що новий власник ОСОБА_3 квартиру не оглядав, в ній не перебував, з мешканцями не спілкувався. Наразі існує знову загроза, оскільки квартира виставлена на продаж, що підтверджується оголошенням на сайті «ОЛХ», надає відповідні докази. 18 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «Фінанс Проперті Групп», приватного нотаріуса ХМНО Чижової Н.А., ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування рішення приватного нотаріуса, визнання права власності та витребування майна. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив заявнику у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, для вжиття яких існували усі передбачені процесуальним законодавством підстави, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2019 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37, 4 кв.м, житлова площа 16, 5 кв.м. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 січня 2020 року Головуючий І.О. Бровченко Судді А.І. Колтунова І.В. Бурлака