Постанова 4824 № 372/774/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №372/774/19 Головуючий у 1 інстанції: Тиханський О.Б. провадження №22-ц/824/9122/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 26 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Головуючого судді: Олійника В.І., суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2023 року про повернення заяви заявникові у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, - в с т а н о в и в : Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року задоволено позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності. 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2023 року заяву повернуто заявникові з тих підстав, що спадкоємець за заповітом померлого відповідача не є особою, наділеною процесуальним правом підпису та подачі заяви про перегляд заочного рішення, в якому відповідачем був спадкодавець, оскільки воно є особистим немайновим правом останнього. Вапеляційній скарзі адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича - представника ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаргу обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті свого батька, який був визнаний відповідачем по справі, але участі в судовому засіданні не приймав. До ОСОБА_1 , як спадкоємця, перейшли права її батька, в тому числі, як відповідача по заочному рішенню суду. Внаслідок даного рішення батько ОСОБА_2 був позбавлений права власності на власну земельну ділянку, яка у зв`язку з його смертю перейшла б у спадок та власність ОСОБА_1 , а тому вважає, що висновок суду про те, що вона не має права подати заяву про перегляд заочного рішення, є помилковим. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно зі ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц) За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Повертаючи заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємець за заповітом померлого відповідача не є особою, наділеною процесуальним правом підпису та подачі заяви про перегляд заочного рішення, в якому відповідачем був спадкодавець, оскільки воно є особистим немайновим його правом. Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, входячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Судом встановлено, що заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року задоволено позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності. Визнано недійсним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання № 37.7-УІІ від 08.08.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37882477 від 01.11.2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2014 га з кадастровим номером 3223185601:01:034:0058. що розташована в селі Красна Слобідка Обухівського району Київської області. Здійснено розподіл судових витрат. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 (т.1 а.с.101). Як убачається з матеріалів справи, 30 травня 2022 року було зареєстровано спадкову справу щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Обухівської державної нотаріальної контори Київської області із зверненням про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,2014 га з кадастровим номером 3223185601:01:034:0058, що розташована в селі Красна Слобідка Обухівського району Київської області, яка належала померлому. На вказане звернення ОСОБА_3 отримала відповідь, що видати їй таке свідоцтво не можливо, оскільки рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року по справі №372/774/19 було припинено право власності на дану земельну ділянку. Повертаючи заяву заявникові, суд першої інстанції дійшов поспішного висновку, не звернув увагу на вказані обставини, не визначив коло спадкоємців та не вирішив питання щодо залучення до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повернення заяви позивачеві, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги адвоката Кулініченка Г.В. - представника ОСОБА_1 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича - представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2023 року про повернення заяви заявникові скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: