Постанова 4856 № 727/2231/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 727/2231/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Терещенко О.Є. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 26 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Надольна М.С., представника позивача: Рожок Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.152 КУпАП. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідач неправильно встановив склад вчиненого адміністративного правопорушення, оскільки встановлена позивачем інформаційна конструкція є вивіскою, а не об`єктом зовнішньої реклами. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2022 року головним спеціалістом-інспектором з благоустрою інспекції з благоустрою управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради Майстер Є.В. було складено Протокол №1103 про адміністративне правопорушення про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий у АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець, вчинив правопорушення, яке полягає у самовільному встановленні зовнішньої реклами (банера) на фасаді приміщення по АДРЕСА_2 , ювелірний магазин «999», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.10-12). В подальшому постановою №7 від 20.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП у зв`язку із самовільним встановленням зовнішньої реклами (банера) на фасаді приміщення за адресою АДРЕСА_2 , чим порушив п.12.1, п.12.4 додатку 1 до Правил благоустрою м. Чернівців, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 30.09. 2020 року №2417 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с.13). Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. Згідно зі ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Рішенням Чернівецької міської ради від 30 вересня 2020 року №2417 затверджені Правила благоустрою м. Чернівці. Вказані Правила встановлюють та регулюють права і обов`язки учасників правовідносин у галузі благоустрою території міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті. Дія цих Правил поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення і обов`язкові до виконання усіма юридичними та фізичними особами на території міста. Пунктом 12.1 додатку 1 до Правил благоустрою м. Чернівців, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 30.09.2020 року №2417 (далі Правила), заборонено самовільне розміщення будь-яких стендів, плакатів, панно, екранів, тумб, вивісок, покажчиків, транспарантів, тролів, зонтів, повітряних куль тощо. Пунктом 12.4 додатку 1 до Правил встановлено заборону самовільного розміщення рекламних засобів, зовнішньої реклами, рекламних конструкцій, вивісок, інформаційних табличок, банерів, світлових табло та моніторів, біжучих стрічок, вивісок із динамічною (пульсуючою) підсвіткою, об`ємно-просторових композицій, вітражів тощо. Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП. Статтею 152 КУпАП передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем помилково класифіковано інформаційну конструкцію «999 Ювелірний салон-майстерня ПРОДАЖ РЕМОНТ ОБМІН ГРАВІЮВАННЯ Терміновий ремонт ювелірних виробів Виготовлення за індивідуальним замовленням Виготовлення ексклюзивних весільних обручок ЗОЛОТО СРІБЛО т.57-91-19 м.0993848999 пр. Незалежності, 115) зуп. Мікрорайон» як об`єкт зовнішньої реклами, колегія суддів враховує наступне. Закон України "Про рекламу" регулює засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Так, згідно з положеннями ч.8 ст.8 Закону України "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Водночас, стаття 9 Закону України "Про рекламу" визначає правила ідентифікації реклами. Частиною 1 цієї статті визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами" (ч. 3 ст.9). Згідно з положеннями ч.6 ст. 9 Закону України "Про рекламу" вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Згідно з абз.2 п.8 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29 грудня 2003 року №2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою. Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, колегія суддів вважає, що інформаційний матеріал, який розміщений ФОП ОСОБА_1 на спеціально встановленій конструкції (з назвою магазину "999" Ювелірний салон-майстерня ПРОДАЖ РЕМОНТ ОБМІН ГРАВІЮВАННЯ Терміновий ремонт ювелірних виробів Виготовлення за індивідуальним замовленням Виготовлення ексклюзивних весільних обручок ЗОЛОТО СРІБЛО т.57-91-19 м.0993848999 АДРЕСА_2 ) є рекламою, оскільки привертає увагу до конкретного товару та послуг, які надає ФОП ОСОБА_1 , та формує/підтримує обізнаність та інтерес споживача про товар та послуги. Отже, в розумінні положень ст.9 Закону України "Про рекламу" даний інформаційний матеріал є зовнішньою рекламою та має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами". Крім того, розмір інформаційної конструкції, розмір текстового матеріалу та його зміст є такими, що привертають увагу споживача та підвищують його обізнаність щодо послуг, які надаються в ювелірному салоні "999", а тому, на переконання колегії суддів, не є інформаційною вивіскою. Посилання апелянта на паспорт на виготовлення рекламної вивіски Ювелірний салон "999", відповідно до якого інформаційна вивіска погоджена Чернівецькою міською радою 25.04.2016, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з його змісту встановлено, що паспорт видано на інший об`єкт, а саме кутову вивіску ювелірного салону "999" (а.с.118). Отже, паспорт на виготовлення рекламної вивіски Ювелірний салон "999" не є належним доказом у даній справі, оскільки не містить інформації, що входить до предмету доказування в межах спірних правовідносин. Доводи апелянта про те, що в протоколі №1103 не зазначено відомостей щодо змісту розміщеної інформації, не вказано за яку конструкцію ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, тому її не можливо ідентифікувати, спростовуються матеріалами справи. Оскільки на фотознімку, який є додатком до протоколу, зафіксовано об`єкт вчинення правопорушення, що є зовнішньою рекламою у вигляді банера. Зазначена інформація відображена в протоколі про адміністративне правопорушення №1103 від 29.12.2022. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.152 КУпАП, за порушення п.12.1, п.12.4 додатку 1 до Правил благоустрою м. Чернівців, затверджених рішенням Чернівецької міської ради від 30.09. 2020 року №2417. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, під час розгляду даного спору, відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Апелянт не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.