Постанова Хмельницький апеляційний суд № 669/439/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2023 року м. Хмельницький Справа № 669/439/23 Провадження № 33/4820/545/23 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Півовара В.О. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Кучерука Т.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 03 травня 2023 року о 09 год. 58 хв. ОСОБА_1 в с. Квітневе по польовій дорозі керував мотоблоком «Зубр» з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 536 гривень 80 коп. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та закрити адміністративне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. На думку апелянта, вказане рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що дійсно 03 травня 2023 року він, не вживаючи попередньо алкогольних напоїв та не порушуючи жодних пунктів Правил дорожнього руху, керував власним мотоблоком «Зубр» по польовій дорозі, де був безпідставно зупинений працівниками поліції на службовому автомобілі. На думку апелянта, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що поліцейськими не було дотримано вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Наголошує, що на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, але виключно в присутності адвоката, про що повідомив поліцейських, однак в цьому йому було відмовлено. Окрім того, почервоніння очей та тремтіння рук, які помилково працівниками поліції були розцінені як ознаки алкогольного сп`яніння, в ОСОБА_1 спостерігаються через артеріальний тиск, що підтверджено медичними документами. Також зазначає, що працівники поліції не заборонили йому здійснювати подальший рух мотоблоком, що ще раз підтверджує, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що самостійно звернувся в КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня», де пройшов відповідне освідування лікарем і йому видали висновок про те, що він тверезий. Однак місцевим судом відхилено заявлені клопотання про допит лікаря КНП «Білогірська багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 із вказаних питань. Окремо вказує на те, що мають місце ознаки підробки окремих документів, зокрема, внесення даних щодо направлення ОСОБА_1 03.05.2023 о 10.00 годині на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння даних щодо відмови ОСОБА_1 від підпису та від проведення огляду. Також, в протоколі відсутня інформація щодо місця вчинення адміністративного правопорушення та даних щодо транспортного засобу - мотоблок "Зубр" та доказів, що це саме транспортний засіб. Відеозапис нагрудних камер працівника поліції на диску, що долучений до матеріалів даного адміністративного провадження є обривистим та не відображає всіх подій від їх початку і до логічного завершення, на даному відеозаписі не міститься самого порядку оформлення матеріалів справи, тощо. Разом з тим, відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення правил дорожнього руху, є неналежним доказом, так як в протоколі відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Наявний в матеріалах справи запис нагрудної камери працівника поліції не містить повного обсягу відображення подій, які відбувалися 03.05.2023 року, а саме, за відсутності належного відеозображення неможливо встановити місце події, ідентифікувати осіб, між якими відбувається розмова, не відомо чи були присутні свідки події. Також, в порушення Інструкції працівник поліції не запропонував особі пройти освідування в медичному закладі. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кучерук Т.М. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 з наведених в апеляційній скарзі підстав. ОСОБА_1 показав, що він 26 років пропрацював в міліції, а зараз не довіряє поліцейським, оскільки стосовно його сина сфабрикували справу. Він знає Правила дорожнього руху, огляд на стан сп`яніння хотів пройти за участі захисника, через недовіру до поліцейських, але вони не стали чекати його захисника. Потім він сам поїхав до лікарні та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що він не допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також оскаржує процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та разом з тим доведеність його перебування у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом 03 травня 2023 року. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП відповідальність спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП. У ході судового розгляду встановлено, 03 травня 2023 року о 09 год. 58 хв. ОСОБА_1 в с. Квітневе по польовій дорозі керував мотоблоком «Зубр» з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 167278 03 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а/с 3); даними відтворених в судовому засіданні відеозаписів, якими зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , вказівку на ознаки алкогольного сп`яніння водія (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та тремтіння пальців рук) та процедуру пропонування останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж в закладі охорони здоров`я, відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я. Вважаю долучені до справи докази належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Посилання апелянта на те, що наявний запис нагрудної камери працівника поліції не містить повного обсягу відображення подій, які відбувалися 03.05.2023 року, а саме, що він не є безперервним та те, що через відсутність належного відеозображення неможливо встановити місце події, ідентифікувати осіб, між якими відбувається розмова, не відомо чи були присутні свідки події, апеляційним судом до уваги не береться з наступних підстав. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на відео чітко зафіксовано увесь перебіг події, які підтверджують обставини справи, саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом, дії поліцейських, поведінку ОСОБА_1 та його дії, що свідчать про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також відмову водія проїхати на огляд в медичний заклад. Твердження апелянта про недопустимості відеозапису події як доказу винуватості ОСОБА_1 , оскільки в протоколі відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, не дає підстав вважати відеозапис події недопустимим доказом, з огляду на вимоги статті 256 КУпАП, якими не передбачено зазначення в протоколі технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис. Крім того, згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку , відеозаписи з яких не потребують засвідчення електронним цифровим підписом, є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП. Стосовно апеляційних доводів про відсутність у працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 03 травня 2023, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то вони не заслуговують на увагу, крім того,спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписами. Так, з переглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , вказавши причиною зупинки перевірку документів, в ході спілкування із водієм, працівниками поліції було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини роту та почервоніння обличчя, у зв`язку з чим поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, однак він відмовляється від проходження такого огляду. Після чого поліцейський зазначає, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та роз`яснює ст.63 Конституції України та права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Крім того, у зв`язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами. Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення. Все вищевказане узгоджується з статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами. Таким чином, працівники патрульної поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 для перевірки документів, під час воєнного стану, діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Тому доводи апелянта, про те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а тому всі складені процесуальні документи щодо ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не заслуговують на увагу суду. Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала чіткі підстави вважати, що він мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського, працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Щодо доводів захисника проте, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушені права ОСОБА_1 , передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, а саме право на захист, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 2 червня 2011 року, з наступними змінами, містить вичерпний перелік суб`єктів права на безоплатну правову допомогу, підстави її надання та порядок подання звернень про надання безоплатної (вторинної) правової допомоги. Жодний нормативно-правовий акт не передбачає необхідної присутності адвоката під час проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також обов`язку працівника поліції при огляді водія на стан сп`яніння та при складанні протоколу за результатами огляду забезпечити участь захисника. Окрім того, ОСОБА_1 після його зупинки працівниками поліції мав можливість самостійно скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, про що повідомив його працівник поліції та надав відповідний номер телефону після його вимоги про надання адвоката, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово телефонував, тобто міг скористатися юридичною допомогою. Крім того, статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи має право користуватися юридичною допомогою адвоката, при цьому ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, оскільки був присутній у судовому засіданні в суді першої інстанції разом зі своїм захисником, міг надавати свої пояснення та клопотання. Доводи апелянта, що судом першої інстанції не було взято до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, який був наданий КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» (а/с 18, 33-36) про те, що «в ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено», не заслуговують на увагу, оскільки такий огляд проведений після спливу 2 годин з моменту зупинки транспортного засобу, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Як вбачається з вищевказаного висновку, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі проведений о 14 год 10 хв 03 травня 2023 року, тобто більш як через чотири години після зупинки транспортного засобу та виявлення підстав для його проведення. Крім того, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення вимог п.2.5 ПДР, тобто за відмову на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння, що є самостійним адміністративним правопорушенням та висновок лікаря, що водій через чотири години після вчинення цього правопорушення є тверезим, не є підставою для закриття цього адміністративного правопорушення. Факт керування мотоблоком 03 травня 2023 року ОСОБА_1 не оспорюється у поданій скарзі, але апелянт в апеляційній скарзі вказує, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом. Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Проаналізувавши дану норму, слід дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що засіб визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку чи за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже,ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, п.2.5 яких водія зобов`язує на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Білогірського районного суду від 29 серпня 2023 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя