Постанова Хмельницький апеляційний суд № 670/24/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Хмельницький Справа № 670/24/25 Провадження № 33/820/403/25 Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Чухась М.С. на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року, в с т а н о в и л а: Постановою Віньковецького районного суду від 08 травня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. За постановою суду, 03.01.2025 року о 12 годині 11 хвилин в селищі Віньківці по вул. Проскурівській водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Алкотест 6810 Арам 3576 та у медичному закладі КНП Віньковецька БЛ відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі та закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги аргументує тим, що постанова є незаконною та такою, що постановлена з порушенням вимог чинного процесуального та матеріального права. Вказує, що докази, які є у даній справі, не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначає, що додане поліцейськими відео, є не суцільним, складається із декількох окремих фрагментів, які не пов`язуються між собою ні часовим інтервалом, ні сюжетом. Відео, на якому ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля, що рухається, відсутнє. Відео розпочинається із розмови ОСОБА_1 , який перебуває на автодорозі, з працівником поліції. Відсутні докази зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції. Звертає захисник увагу і на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вказані різні прилади, а насправді у працівників поліції такого приладу не було. Окрім того, стверджує, що одним із доказів, взятих судом до уваги, є акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Даний документ передбачає використання приладу, однак, у даному випадку, приладу ніхто не бачив, він відсутній у інспектора, а тому даний документ є неналежним доказом. Захисник Чухась М.С. в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі та без участі ОСОБА_1 . Просила задовольнити подану апеляційну скаргу. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі. Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку. Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився. Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що долучені до протоколу відеозаписи події правопорушення є неналежними доказами, оскільки вони не є безперервними та складаються з окремих фрагментів, не заслуговують на увагу. На наявних в матеріалах справи відеозаписах зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні фактичні обставини, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними і повністю відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення. На відео зафіксований факт зупинки автомобіля та процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка відображена достатньо повно для можливості констатувати її законність, тоді як інший файл містить відеозапис оголошення ОСОБА_1 змісту складеного щодо нього протоколу. Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , вказавши причиною зупинки порушення останнім правил дорожнього руху, що не заперечувалось водієм ОСОБА_1 . В ході спілкування з останнім, працівниками поліції було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, у зв`язку з чим поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Також відеозаписом зафіксований факт роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, роз`яснення причин зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Таким чином, долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку. Відеозаписи містять обставини події правопорушення, на них зафіксований весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, вказані відеозаписи дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що у працівників поліції був відсутній спеціальний технічний прилад є припущенням сторони захисту, а тому до уваги не приймаються. До того ж, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівників поліції та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробила. В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту. Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є не обґрунтованими. Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України. За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено. З огляду на викладене, керуючись ст. ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду І.В. Вітюк