Постанова 4856 № 240/33304/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/33304/22 Головуючий у І інстанції: Липа В.А. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 19 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. за участю: секретаря судового засідання: Мокрак С.А., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Зотова А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування пункту наказу і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, В С Т А Н О В И В : 12.12.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила: - визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20.10.2022 № 1233 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 ; - визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.11.2022 № 585 о/с «По особовому складу»; - поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.11.2022 по день поновлення на посаді. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20.10.2022 № 1233 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.11.2022 № 585 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.11.2022 по 15.05.2023. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову з задоволенні адміністративного позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що процедура та порядок проведення службового розслідування повністю відповідають норма Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, а тмоу вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарних проступків повністю доводиться висновком службового розслідування та матеріалами. Крім того, апелянт посилається на те, що позивач всупереч вимог ч.3 ст.122 КАС України та ч.4 ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" звернулася до суду з позовом 12.12.2022, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. У свою чергу, обставин, які б зазначали поважні причини пропуску строку звернення до суду, позивач не вказує. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанії скасувати. Позивач заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, наказом ГУ НП в Житомирській області від 20.10.2022 №1233 за порушення службової дисципліни, невиконання вимог п. 1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, зокрема гідно нести високе звання поліцейського, бути вірним Присязі поліцейського, запобігати вчиненню правопорушень, утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, що виразилось у вчиненні поза службою, з ознаками алкогольного сп`яніння, дій і вчинків, які підривають авторитет Національної поліції України, порушення п. 9.2 б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в частині не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, що стало підставою для складання адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що виразилось у невиконанні законної вимоги поліцейського щодо проходження в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та призвело до складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до слідчого слідчого відділу Житомирського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Відповідно до наказу ГУ НП в Житомирській області від 11.11.2022 №585 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підставою для винесення оскаржуваного наказу від 20.10.2022 №1233 слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Житомирській області від 03.10.2022 №850 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Житомирського РУП ГУНП. Не погоджуючись із звільненням зі служби в поліції, позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Корольовським районним судом міста Житомира у справі № 296/6713/22 ухвалено постанову, якою постановлено провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду даної справи, судом врахована позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020 по справі № 818/1274/17. На думку суду першої інстанції, Дисциплінарною комісією не було забезпечено повне, всебічне й об`єктивне проведення службового розслідування із встановленням усіх фактичних обставин справи, вини ОСОБА_1 у вчиненні нею дисциплінарного проступку. Суд першої інстанції вважав висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.1, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НП України, п.3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, порушенні п.9.2 б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 , п.2.5 Правил дорожнього руху України є не співмірними застосованому до позивача дисциплінарному стягнення з обсягом вини позивача. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного. Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суд зауважує, що реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем. У розумінні ч.1 ст.118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов`язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням певного спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 КАС Українидля захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За правилами ч.5 ст.122 КАС Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Колегія суддів зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України. При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо). У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права. Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем. Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду № 120/7567/22 від 08.02.2023, котрий враховано в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України в ході перегляду апеляційним судом даної справи. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність. Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Колегія суддів зазначає, що такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби мають бути реалізовані шляхом видання наказу по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення, як це передбачено частиною третьою статті 22 Дисциплінарного статуту НП України. При цьому, Дисциплінарним статутом НП України врегульовано питання ознайомлення з відповідними наказами. Так, згідно із частинами першою, другою, третьою статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. Як встановлено судом, згідно наказу від 20.10.2022 №1233 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В порядку реалізації вказаного дисциплінарного стягнення згідно наказу від 11.11.2022 року №585 о/с позивача звільнено зі служби в поліції. З наказом від 11.11.2022 №585 о/с позивач ознайомлена 11.11.2022, про що свідчить розписка ОСОБА_1 про отримання копії наказу про звільнення. (а.с.118). Вказані обставини позивачкою не заперечувалися. Судом встановлено, що позовна заява представником позивача була направлена до суду засобами поштового зв`язку 12.12.2022. Таким чином, позивач звернулася до суду після спливу 15 денного строку для звернення до суду, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України, при цьому, жодних причин поважності пропуску такого строку у позові не зазначила. Разом з тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки факту пропуску строку звернення до суду, внаслідок чого не застосовано до позовної заяви наслідків пропуску цього строку, передбачених статтею 123 КАС України. Згідно із частиною 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. У свою чергу, згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. З урахуванням викладеного, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду без наведення поважних причин, які перешкоджали реалізувати право на звернення до суду в межах визначеного процесуального строку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, тому рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 підлягає скасуванню, а адміністративний позов ОСОБА_1 - залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування пункту наказу і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2023 року. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.