Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9530/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9530/25 Головуючий першої інстанції Хліменкова М.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 02.06.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Ступакової І.Г., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: 20.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі - ГУНП в Одеській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 14.02.2025 №416 щодо звільнення його зі служби в поліції; зобов`язання поновити його на посаді дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі. 06.05.2025 Головне управління Національної поліції в Одеській області подало до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем 15-ти денного строку звернення з позовом до суду. 20.05.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування, також, іншого наказу від 19.02.2025 №210о/с щодо звільнення його зі служби в поліції; просив поновити процесуальний строк звернення до суду із позовом про оскарження іншого наказу від 19.02.2025 №210о/с. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, на підставі ч.3 ст.123 КАС України, залишено позов без розгляду. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву, оскільки він звернувся до суду з позовом з дотриманням 15-ти денного строку звернення до суду з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції встановив наявність подання позову після закінчення 15-ти денного строку, установленого законом. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Одеській області від 14.02.2025 №416 щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Разом з тим, частиною 4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України, оскільки у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин. Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.05.2023 у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22. Враховуючи наведене, звернувшись 20.03.2025 до суду з позовом про оскарження спірного наказу від 14.02.2025 №416, з яким позивач ознайомлений 15.02.2025, він пропустив 15-ти денний термін звернення до суду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, визначеним ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Разом з тим, згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, суд першої інстанції мав вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин пропуску строку. Отже, враховуючи, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а тому, з метою надання позивачу додаткової можливості щодо реалізації свого права на звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне встановити для позивача відповідний строк для усунення вищезазначених недоліків. Водночас, колегія суддів зауважує, що положеннями ст.123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу. Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовно судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення. Таким чином суд першої інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку, розглянити заяву та в випадку . Отже, зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду при оскарженні наказу від 14.02.2025 №416. З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою передумовою для застосування ч.3 ст.123 КАС України є надання позивачеві можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. Ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску ним строку звернення до суду надають суду повноваження застосування до такого позову наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Однак, як було зазначено вище матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати відповідну заяву з причинами пропуску строку звернення до суду при оскарженні наказу від 14.02.2025 №416. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2022 у справі №320/11921/20. Ураховуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. Тому ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року про залишення позову без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: А.В. Крусян Суддя: І.Г. Ступакова Суддя: О.В. Яковлєв