Постанова Харківський апеляційний суд № 646/1734/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 646/1734/20 Головуючий суддя І інстанції Янцовська Т. М. Провадження № 22-ц/818/1412/23 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Інші справи П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Яцини В.Б., суддів колегії: Бурлака І.В., Мальованого Ю.М., за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року, по цивільній справі № 646/1734/20, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування нерухомим майном, В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування нерухомим майном. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Толмачова О.В. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відсутність позивача не було перешкодою для розгляду справи, оскільки відповідач подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке всупереч вимог ст. 222 ЦПК України не було розглянуто судом. Вказує, що суд вдався до формального застосування норм цивільного процесуального права, що не є справедливим в умовах війни, суд помилково не звернув увагу на заяву позивача про відкладення розгляду справи та необхідність пошуку нового адвоката, та помилково не врахував думку відповідача, який був не згодний із залишення позову без розгляду, що є крайньою мірою до якої повинен вдаватися суд, та що змушує відповідача звертатися до суду із аналогічною позовною заявою, що для нього є надмірним процесуальним тягарем. Позивач не скористався правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України. Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_3 та її представник неодноразово належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, проте до суду не з`явилися без поважних причин, не сповістили суд про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали, клопотань про перенесення розгляду справи також не надали. Проте погодитись з такими висновками суду не можна. Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. За клопотанням представника позивачки ОСОБА_4 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу та на час її проведення суд зупинив провадження у справі. На адресу суду від директора ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» 14 грудня 2021 року надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта, оскільки судом не було надано експерту додаткові матеріали, необхідні для її проведення: технічний паспорт на господарську будівлю, план земельної ділянки та не була проведена оплата за її виконання до цього на адресу (а.с. 55-58). Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 2 лютого 2022 року. Судове засідання, призначене на 2 лютого 2022 року не відбулося внаслідок неявки сторін та розгляд справи було судом відкладено на 13.00 15 березня 2022 року. З 24 лютого 2022 року у зв?язку із введенням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області розгляд справ судом першої інстанції не проводився. Після відновлення роботи суду першої інстанції наступне судове засідання було призначено на 15 березня 2023 року, яке не відбулось у зв`язку з неявкою сторін та судове засідання було відкладено на 13 квітня 2023 року. Згідно наявних у матеріалах справи зворотних повідомлень, сторони не отримали судові повістки з викликом про судове засідання, призначене на 15 березня 2023 з причини їх відсутності на вказаною адресою (а.с. 69, 70). Про надсилання судових повісток на призначене судом на 13 квітня 2023 року судове засідання в матеріалах справи відповідні документи відсутні. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Антоненко І.М. 13 квітня 2023 року звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами та справи та про відкладення судового засідання (а.с. 72). Згідно письмової розписки з матеріалами справи представник відповідача ознайомився в повному обсязі 13.04.2023 та був під розписку повідомлений про наступне судове засідання, яке було призначене судом на 13.30 05 червня 2023 року (а.с. 75, 76). Позивачка ОСОБА_3 була повідомлена про судове засідання 05.06.2023 СМС-повідомленням та в той же день 05.06.2023 подала заяву про те, що її представник адвокат Кучінська І.С. не має можливості бути присутньою у вказаному судовому засіданні, та просила суд відповідно до ст. 223 ЦПК України відкласти слухання справи, оскільки її адвокат внаслідок війни знаходиться за кордоном ( а.с. 79). 05 квітня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Антоненко І.М. подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення варіантів порядку користування нерухомим майном житловим будинком літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 та надвірними будівлями між співвласниками з урахуванням ідеальних часток у праві власності (а.с. 81-82). Суд першої інстанції в якості правової підстави для залишення позову ОСОБА_3 без розгляду покликався на норму п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також - правові висновки, які були висловлені щодо змісту вказаної норми цивільного процесуального права у постановах ВС у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 03 червня 2021 року по справі № 227/2751/19 (провадження № 61-160св20) та Третьої судової палати КЦС від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21). Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1. ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до правових висновків, які висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року по справі № 227/2751/19 (провадження № 61-160св20) та Третьої судової палати КЦС від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) щодо змісту вказаних норм ст.ст. 223, 257 ЦПК України вказано, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими її законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. До аналогічних висновків дійшов касаційний суд у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19 (провадження № 61-2546св21). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зважає на те, що обставини справи, яка наразі переглядається судом, є нерелевантними до обставин справи, в яких касаційний суд сформулював вищевказані правові висновки суду про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, оскільки у даній справі, на відміну від інших, відсутній такий обов`язковий елемент для залишення позову без розгляду, як повторність, тобто двічі поспіль, неявки належним чином повідомленого позивача, що передбачено у вказаній нормі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України в якості підстави для залишення позову без розгляду. Суд всупереч вимог вказаної норми цивільного процесуального права не з`ясував відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення позивача про попереднє судове засідання 13 квітня 2023 року. Так, відповідно до ст. 128 ЦПК України:

1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

5. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

7. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

8. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

9. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

10. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

11. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

12. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

13. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Порядок вручення судових повісток визначений у ст. 130 ЦПК України наступним чином:

1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. В матеріалах справи відсутні визначені у вказаних нормах документи на підтвердження належного повідомлення позивачки про судове засідання 13 квітня 2023, а тому у суду не було підстав для розгляду питання про залишення її позову без розгляду відповідно до згаданої норм зворотні розписки. При застосуванні норми пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також застосовує правові висновки щодо її змісту, які були висловлені у постанові Верховного Суду від 30 червня2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22) про те, що умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Крім того, суд також не з`ясував, що в день слухання справи 05 червня 2023 року позивачка повідомила суд про те, що внаслідок війни вона та її представник був не взмозі з`явитися у судове засідання в цей день, а також не надав належної оцінки, що відповідач заперечував проти залишення позову без розгляду та до цього подав заяву про призначення судової експертизи. Але вказані процесуальні заяви та клопотання не були розглянуті судом всупереч вимог ст. 2 ЦПК України про те, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд першої інстанції не з`ясував та у своїх висновках не врахував, що у справі відсутні відомості про те, що позивач навмисно затягує розгляд справи поза межі розумних строків, на який також у негативному значенні об`єктивно впливає загальновідомий факт, шо згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування, а саме: перебування міста Харкова під регулярними обстрілами з боку РФ, пов`язаними з військовою агресією відносно України, що змусило мешканців міста шукати безпечного місця для проживання у евакуації. Ігнорування судом вказаної заяви позивачки, яка свідчить, що внаслідок війни вона втратила можливість на представництво її інтересів в суді адвокатом (а.с. 79), порушує передбачені ст. 15 ЦПК України право учасника справи на правничу допомогу та представництво її інтересів в суді адвокатом. Згідно ст. 12 ЦПК України:

1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Колегія суддів також зважає на те, що згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до вказаних вимог ст. 2 ЦПК України у поєднані з вказаними нормами ст.ст. 12, 214 ЦПК та згідно принципу рівності учасників справи та захищеному конвенційними міжнародними нормами права кожного на доступ до суду, ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням того, що відповідач у даному судовому засіданні 05 червня 2023 року на відміну від позивача був представлений адвокатом, - суд мав процесуальний обов`язок активно сприяти позивачці у реалізації нею прав, передбачених вказаною нормою ст. 15 ЦПК, на правничу допомогу та представництво її інтересів в суді адвокатом. Внаслідок такої бездіяльності суд не забезпечив право учасника справи брати участь у судових засіданнях, п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК, яке вважається порушеним, якщо він для такої участі потребує правничої допомоги або представництва її інтересів адвокатом, а йому суд не надав для цього відповідний час. Тому, суд був зобов`язаний визначити та надати позивачці для реалізації у розумний строк вищевказаного у ст. 45 ЦПК України права відповідну процесуальну можливість, що ґрунтується на легітимному обов`язку суду з метою виконання визначеного у нормі ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства керувати розглядом справи із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства. Крім того, всупереч вимог ст. 2 ЦПК України суд не розглянув клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Антоненка І.М. про призначення судової будівельно-технічної експертизи, що порушує право учасника справи подавати докази у справі, п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК. З огляду на це також не є переконливими висновки суду про те, що згадані норми цивільного процесуального права не передбачають врахування причин повторної неявки позивача у судове засідання, які у даній процесуальної ситуації, що склалася у судовому засіданні 05 червня 2023 року, за відсутності у діях позивача зловживання процесуальним правом (умисним їх використанням всупереч завданню цивільного судочинства) не надавали суду законних підстав для залишення позову без розгляду. Наведені обставини та правове обґрунтування надають підстави для висновку, що залишення позову у таких випадках, за відсутності зловживання позивачем процесуальним правом - не відповідає легітимній меті, яка сформульована у згаданій нормі ст. 2 ЦПК України, для застосування судом визначених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дискреційних повноважень, тобто не відповідає принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи скарги є доведеними, оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права і перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому, згідно з ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2023 року. Головуючий суддя В.Б. Яцина. Судді колегії І.В.Бурлака. Ю.М.Мальований.