Постанова 4855 № 640/5019/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5019/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України, в якому просив: - визнати неправомірною відмову у прийомі документів від нього для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання або для її обміну; - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області прийняти від нього документи для продовження строку дії його посвідки на тимчасове проживання або для її обміну. Позов обґрунтовано тим, що 12.11.2018 він прибув за адресою Управління ДМС у Київській області з метою продовження строку дії посвідки, проте співробітниками ДМС в усній формі відмовлено позивачу в оформленні документу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Державної міграційної служби України у прийнятті заяви та документів ОСОБА_1 від 13.11.2018 про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2018 з документами про продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні у відповідності до вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні. В апеляційній скарзі Державна міграційна служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки позивачем було порушено строк, визначений у пункті 19 Порядку №322, відповідно до якого посвідка, яка підлягає обміну подається не пізніше ніж за 15 робочих днів до її закінчення, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , 30.11.2016 Головним управлінням ДМС України в м. Києві був документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 строком дії до 29.11.2017. У подальшому строк дії цієї посвідки продовжувався до 27.11.2018. 12 листопада 2018 року він прибув до Управління ДМС у Київській області з метою продовження строку дії посвідки, проте співробітниками ДМС в усній формі відмовлено позивачу в оформленні документу. Надалі, позивачем була подана заява від 13.11.2018 щодо можливості обміну посвідки позивача на тимчасове проживання у зв`язку із закінченням строку її дії. Листом від 05.12.2018 №ОП-Б-4447-18/8.1/5743-18, Державна міграційна служба України повідомила позивача, що відповідно до пункту 19 Порядку від 25.04.2018 №322, у разі закінчення строку дії посвідки, документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. Також проінформовано позивача, що прийом територіальними органами ДМС документів для обміну посвідки на тимчасове проживання, поданих іноземцем або особою без громадянства з порушенням вказаного вище строку, законодавством не передбачено. Не передбачено також можливості продовження іноземцям та особам без громадянства, які були документовані посвідками на тимчасове проживання, однак після закінчення строку їх дії не виїхали з території України, строку перебування на території України. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови відповідача у прийнятті від позивача заяви на продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, оскільки позивач дотримався строку подання документів, передбаченого частиною другою статті 5-3 Закону №3773-VI, а у відповідача відсутні правові підстави для відмови у прийнятті заяви у зв`язку із недотриманням строків звернення для обміну. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов`язані з умовами і порядком імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені Законом України від 07.06.2001 № 2491-III «Про імміграцію» (далі - Закон №2491-III) та Законом України від 22.09.2011 №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI). Відповідно до п. 6 частини першої статті 1 Закону №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно зі статті 2 Закону №3773-VI правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України. У відповідності до частини першої статті 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Відповідно до частини третьої вказаної статті іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. При цьому, згідно зі статтею 16 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття рішення про припинення громадянства України залишилися постійно проживати на її території, вважаються такими, які постійно проживають в Україні. У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» (далі Порядок №322) затверджено порядок оформлення посвідки на тимчасове проживання. Пунктом 1 Порядку №322 передбачено, що посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. При цьому, пунктами 2, 3 цієї Постанови Кабінету Міністрів України запроваджено з 1 червня 2018 року із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру оформлення і видачу посвідки на тимчасове проживання, зразок бланка якої затверджено цією постановою, іноземцям та особам без громадянства відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого цією постановою. Установлено, що: до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних органів і територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі посвідки на тимчасове проживання, зразок бланка якої затверджено цією постановою, посвідка на тимчасове проживання може оформлятися з використанням бланка посвідки на тимчасове проживання у формі книжечки; посвідка на тимчасове проживання, що не містить безконтактного електронного носія, оформлена та видана на підставі документів, поданих до 1 червня 2018 р., є чинною протягом строку, на який її було видано. Відповідно до пункту 4 Порядку №322 посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом. Згідно із підпунктом 3 пункту 7 Порядку №322 обмін посвідки здійснюється у разі: закінчення строку дії посвідки. За приписами пункту 19 Порядку №322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки. Разом з тим, як передбачено пунктом 39 Порядку №322, для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку); 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником); 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати. Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред`являють працівникові територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 6 цього пункту. До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати. Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства. Пунктом 21 Порядку № 322 передбачено, що працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку. За приписами пункту 41 Порядку №322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 35 і 36 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Згідно із підпунктом 6 пункту 61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки. Таким чином, нормами вказаного Порядку визначено виключні підстави для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки на тимчасове проживання. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови в обміні позивачу посвідки позивача на тимчасове проживання у зв`язку із закінченням строку її дії Державною міграційною службою України повідомила позивача, що відповідно до пункту 19 Порядку від 25.04.2018 №322, у разі закінчення строку дії посвідки, документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії, щоу свою чергу позивачем дотримано не було. У свою чергу, частиною другою статті 5-3 Закону №3773-VI встановлено строк подачі документів для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, який становить не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії, У той же час, як вже зазначалось, пунктом 19 Порядку № 322 встановлено строк подачі документів для обміну посвідки у разі закінчення строку її дії - не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. Разом з тим, Порядок №322 окремо не регулює відносини щодо обміну бланка посвідки на тимчасове проживання у формі книжечки на посвідку у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно, пункт 19 Порядку №322 щодо строку подачі документів для обміну посвідки у разі закінчення строку її дії (не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії) має застосовуватися у випадку обміну посвідки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, на посвідку такої ж форми. Враховуючи, що у позивача посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 видана у формі книжечки, тому документи для продовження строку її дії (фактично - для обміну на посвідку у формі картки, що містить безконтактний електронний носій) подаються у строк, передбачений частиною другою статті 5-3 Закону №3773-VI. Відтак, оскільки строк дії посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 закінчувався 27.11.2018, а позивач звернувся до відповідача 13.11.2018, тому й не пропустив строк звернення у 10 календарних днів до закінчення строку дії посвідки, що передбачений частиною другою статті 5-3 Закону №3773-VI. Таким чином, вказане свідчить про протиправність відмови відповідача у прийнятті від позивача заяви на продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, оскільки позивач дотримався строку подання документів, передбаченого частиною другою статті 5-3 Закону №3773-VI, тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови у прийнятті заяви у зв`язку із недотриманням строків звернення для обміну. Також суд звертає увагу, що у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI), пунктом «г» частини другої статті 13 було передбачено оформлення посвідки на тимчасове проживання із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, однак змін до Закону №3773-VI, який є спеціальним для визначення правового статусу іноземців, внесено не було. До того ж, Закон №5492-VI не містить ні порядку прийняття заяви про оформлення або продовження строку чи обміну дії посвідки на тимчасове проживання ні строків, у які іноземець чи особа без громадянства має звернутися для такого оформлення. У той же час, порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання визначений статтею 5-5 Закону №3773-VI, відповідно до якої іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, який у свою чергу зобов`язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів. Поряд з тим, ні Закон №3773-VI, ні Порядок №322 не встановлюють права відповідача - суб`єкта владних повноважень не прийняти документи, які подані до розгляду з підстав порушення строку їх подання, що викладено в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №640/103/19. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.О. Аліменко В.П. Мельничук