Постанова 4821 № 703/64/14

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року м. Черкаси Справа № 703/64/14 Провадження № 22-ц/821/1424/23 Категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. за участю секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» м. Київ відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року (постановлену під головуванням судді Прилуцького В.О. в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст складено 11 липня 2023 року) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : 07 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення від 10 квітня 2014 року у справі №703/64/14-ц за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що про рішення суду від 10 квітня 2014 року заявник дізнався лише 03 липня 2023 року. ОСОБА_1 зазначає, що місцем його реєстрації є м. Сміла, проте, фактично з 2011 року він постійно проживав у м. Черкаси, оскільки був засуджений та мав виконувати процесуальні обов`язки в органах кримінально виконавчої служби в м. Черкаси. Звільнено від відбуття покарання його було в листопаді 2014 року. Вважає, що рішення суду від 10 квітня 2014 року підлягає скасуванню, оскільки причини його неявки в судове засідання є поважними та докази, на які він посилається, є суттєвими для вирішення спору по суті. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 10 квітня 2014 року у справі №703/64/14-ц за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду в зв`язку з пропуском заявником строку на подання такої заяви без поважних причин. В апеляційній скарзі, поданій 04 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу постановленою за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, просить ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року скасувати, поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та зобов`язати Смілянський міськрайонний суд прийняти заяву про перегляд заочного рішення від 10.04.2014 у справі № 703/64/14-ц до розгляду. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив із того, що 11.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи. 20.04.2023 із матеріалами справи ознайомлений, про що свідчить підпис на заяві. Таким чином відповідач мав право протягом 20 днів з дня ознайомлення з матеріалами справи подати заяву про перегляд заочного рішення. Відповідно цей термін сплив 09.05.2023. За твердженнями апелянта, з таким висновком суду неможливо погодитися, оскільки місце проживання з 24.05.1999 є : АДРЕСА_1 , проте, зазначає заявник, з 2005 року його фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 . Вказує, що повний текст заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.04.2014 по справі № 703/64-14-ц було вручено йому 03.07.2023, із заявою про перегляд заочного рішення він звернувся 07.07.2023, тобто в межах передбаченого законом двадцятиденного строку, однак, суд на цю обставину взагалі не звернув уваги. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не наведено належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. Колегія суддів не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У відповідності до вимог ст. 283 ЦПК України відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Згідно ст. 228 ЦПК України ( редакція діяла на час ухвалення рішення суду) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня його проголошення. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлений статтею 287 ЦПК України ( редакція діяла на час звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №14/5505/16 висловила правову позицію щодо застосування процесуальних норм права при перегляді заочного рішення суду, зокрема зазначила: Заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першою - сьомою статті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями 286, 287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України та постановити у зв`язку із пропуском строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо відсутні підстави для поновлення пропущеного строку. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України). Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення суд зобов`язаний згідно із ч.1 ст. 286 ЦПК України прийняти, невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то відсутні ґрунтовні підстави вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду по суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема, на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України, тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України). З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин пропуску такого строку. Суд першої інстанції постановив ухвалу, якою залишив заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду через відсутність належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для її подання, фактично позбавивши відповідача права на оскарження рішення суду першої інстанції в загальному порядку, яке в нього виникає тільки після результату розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції, відповідач не вправі оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, оскільки лише в разі постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідачеві надається право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку. У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі 2Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії2 від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Нормами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду необхідно скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 10 квітня 2014 року у справі №703/64/14-ц за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» м. Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.І. Василенко / текст постанови суду виготовлений 21 вересня 2023 року/