LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд753/119/22

від 11.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

справа 753/119/22 головуючий у суді І інстанції Коренюк А.М. провадження № 22-ц/824/9891/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Щавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі - ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Цибульською Оленою Василівною, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за позикою,- В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за позикою. У судовому засіданні сторони на підставі статті 207 ЦПК України подали спільну заяву від 15 березня 2023 року про закриття провадження по справі у зв`язку із укладенням мирової угоди від 15 лютого 2023 року прохаючи її затвердити на таких умовах: - відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , визнає, що його заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на момент укладання цієї мирової угоди відповідає заявленим у позовній заяві вимогам і становить 9 544 500 (дев`ять мільйонів п`ятсот сорок чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп., - сторони домовились, що заявлені позовні вимоги позивача до відповідача у розмірі 9 544 500 грн. 00 коп. задовольняються шляхом передання відповідачем ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на праві власності відповідно до рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва Русанюка З.З. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63736956 від 31.05.2022 року, номер відомостей про речове право: 46953558, а саме: група нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, - оціночна вартість нерухомого майна становить 9 550 000 (дев`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості групи нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 9, АДРЕСА_3 , від 06.06.2022 року, - відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , заявляє, що вказане нерухоме майно під забороною чи арештом не перебуває, щодо неї не ведуться судові справи, воно не передано в іпотеку, у податковій заставі не перебуває, щодо неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, - визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, - припинити право власності ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 9,11, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, - у зв`язку із тим, що вартість нерухомого майна є вищою за заявлені позовні вимоги по справі на 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп., позивач ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зобов`язується у залі суду перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , суму грошових коштів у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп. на його банківський рахунок, який зазначений у реквізитах сторін мирової угоди, - на підтвердження факту передання ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , коштів у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп. складається розписка, - сторони підтверджують, що даною мировою угодою не порушуються права третіх осіб, угода укладена добровільно за їх волею без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри сторін відповідають змісту зобов`язання, визначеного мировою угодою, - судові витрати сторін, понесені у зв`язку із розглядом Дарницьким районним судом м. Києва цієї справи покладаються на сторону, яка їх понесла, та в будь-якому випадку вони не підлягають розподілу іншим чином. Сторони підтверджують, що після підписання та затвердження судом даної мирової угоди вони не будуть мати між собою будь-яких неврегульованих питань та претензій щодо боргових зобов`язань, а також будь-яких претензій матеріального та морального, іншого немайнового характеру. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов, не порушуються їх права чи охоронювані законом інтереси, а також будь-яких третіх осіб. Сторони цієї мирової угоди повністю усвідомлюють її умови, мету та сутність. Сторони підтверджують, що всі умови цієї мирової угоди відповідають їх дійсному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки затвердження судом цієї мирової угоди сторонам відомі. Сторони підтверджують, що не мають будь-яких застережень та/або обмежень своєї правоздатності та/або дієздатності та/або обмежень у повноваженнях для укладання та підписання даної мирової угоди. Після виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі згідно цієї мирової угоди позивач не має претензій до відповідача. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року затверджено мирову угоду, укладену 15 лютого 2023 року між позивачем ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , та відповідачем ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 9 544 500 грн. 00 коп. за позикою, за умовами якої сторони досягли взаємної згоди про таке: - відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , визнає, що його заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на момент укладання цієї мирової угоди відповідає заявленим у позовній заяві вимогам і становить 9 544 500 (дев`ять мільйонів п`ятсот сорок чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп., - сторони домовились, що заявлені позовні вимоги позивача до відповідача у розмірі 9 544 500 грн. 00 коп. задовольняються шляхом передання відповідачем ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на праві власності відповідно до рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва Русанюка З.З. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63736956 від 31.05.2022 року, номер відомостей про речове право: 46953558, а саме: група нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, - оціночна вартість нерухомого майна становить 9 550 000 (дев`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості групи нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 9, АДРЕСА_3 , від 06.06.2022 року, - відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , заявляє, що вказане нерухоме майно під забороною чи арештом не перебуває, щодо неї не ведуться судові справи, воно не передано в іпотеку, у податковій заставі не перебуває, щодо неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, - визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, - припинити право власності ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 9,11, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000, -у зв`язку із тим, що вартість нерухомого майна є вищою за заявлені позовні вимоги по справі на 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп., позивач ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зобов`язується у залі суду перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , суму грошових коштів у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп. на його банківський рахунок, який зазначений у реквізитах сторін мирової угоди, - на підтвердження факту передання ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , коштів у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп. складається розписка, - сторони підтверджують, що даною мировою угодою не порушуються права третіх осіб, угода укладена добровільно за їх волею без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри сторін відповідають змісту зобов`язання, визначеного мировою угодою, - судові витрати сторін, понесені у зв`язку із розглядом Дарницьким районним судом м. Києва цієї справи покладаються на сторону, яка їх понесла, та в будь-якому випадку вони не підлягають розподілу іншим чином. Сторони цієї мирової угоди повністю усвідомлюють її умови, мету та сутність. Сторони підтверджують, що всі умови цієї мирової угоди відповідають їх дійсному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки затвердження судом цієї мирової угоди сторонам відомі. Сторони підтверджують, що не мають будь-яких застережень та/або обмежень своєї правоздатності та/або дієздатності та/або обмежень у повноваженнях для укладання та підписання даної мирової угоди. Після виконання сторонами своїх зобов`язань в повному обсязі згідно цієї мирової угоди позивач не має претензій до відповідача. Провадження по цій справі закрито. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, особа, яка не брала участі в справі - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Цибульську Олену Василівну, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не враховано, що група нежитлових приміщень (в літ. В) за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , загальна площа: 546,6 кв. м., реєстраційний номер 2593832180000 є об`єктом права спільної сумісної власності апелянта та відповідача і презумпція спільного сумісного майна на даний об`єкт відповідачем не спростовувалась, докази не надавались. Також апелянт наголошує, що ухвалою вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участь у розгляді справи, оскільки майно яке було передано у власність за мировою угодою є предметом розгляду судом справи про поділ майна подружжя. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 30 травня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У вказаному відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . При цьому зазначав, що апелянт зазначає в апеляційній скарзі обставини, які не відповідають дійсності. Зокрема, апелянт не надає жодного документу, яким офіційно визнано і підтверджено державний факт набуття на групу нежитлових приміщень №9,11 в «В» загальна площа 546.6 (кв.м), АДРЕСА_2 , а лише стверджує про спільне набуття майна, перебуваючи у шлюбних відносинах, які, як вказує відповідач, по-факту припинилися у квітні 2020 року і факт чого вже був предметом розгляду та встановлений у Дарницькому районному суді м. Києва у справі № 753/10223/21, рішення від 27 вересня 2021 року. За таких обставин вважає, що вказане майно не є власністю подружжя, ніколи ним не було, а тому не може бути предметом поділу. Відповідач зауважує, що апелянт не заперечує проти існування боргових зобов`язань, які виникли між позивачем та відповідачем по справі № 753/119/22, в період шлюбних відносин від 11 січня 2019 року та 11 травня 2021 року. У судовому засідання представник апелянта, особи яка не брала участі у справі, просив апеляційну скаргу задовольнити на наведених у ній доводах. Представник позивача та представник відповідача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення без змін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого. Затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода укладена на умовах, передбачених законом й не порушує закон, права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, й укладена у межах предмета спору. Колегія суддів не може повною мірою погодитися з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України). Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, визначений у частині першій статті 1049 ЦК України. Тобто, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, зокрема грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. На підставі ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. За змістом вказаної статті мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з`ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання. Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (частина 5 статті 207 ЦПК України). Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за позикою. Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення грошових коштів, отриманих на підставі договору позики та саме наведені обставини визначили предмет спору, відносно якого і була висунута позовна вимога, питання щодо визнання права власності на нерухоме майно не було предметом розгляду суду. Затверджуючи мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2593832180000. З наведеного вбачається, що суд першої інстанції не врахував, що заходи врегулювання спору мирним шляхом не стосуються предмету спору - стягнення грошових коштів, а визнав мирову угоду, предметом якої є нерухоме майно та перехід на нього права власності. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що у пункті 9 мирової угоди сторони заявляли, що даною Мировою угодою не порушуються права третіх осіб (а.с.86). Натомість апеляційним судом встановлено, що право власності на групу нежитлових приміщень, загальною площею 546,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 9, АДРЕСА_3 є предметом спору у справі №753/15153/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, яка наразі перебуває у провадженні Деснянського районного суду м. Києва. Провадження у справі №753/15153/22 відкрито ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 22 лютого 2023 року. Колегія суддів бере до уваги, що 21 березня 2023 року, тобто після постановлення ухвали про затвердження мирової угоди, ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя у справі №753/15153/22, у якому відповідач вказував, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на групу нежитлових приміщень, зокрема: приміщення 9, 11 (в літ. В), загальна площа (кв.м) 546.6, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б є повністю безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки вказане майно не набувалося сторонами у власність під час перебування у шлюбі (а.с.188, зворот). Поряд з цим у відзиві на позовну заяву відповідач приховав від суду та учасників справи факт укладення ним мирової угоди щодо вказаного нерухомого майна. Таким чином, станом на дату постановлення ухвали про затвердження мирової угоди вищевказане нерухоме майно вже було предметом розгляду у справі №753/15153/22. При цьому ОСОБА_3 у судовому засіданні під час вирішення питання про затвердження мирової угоди не повідомив Дарницький районний суд м. Києва про наявність у провадженні Деснянського районного суду м. Києва спору про поділ майна подружжя, предметом якого є нерухомість, щодо якої укладено мирову угоду. Частинами другою та третьою статті 13 ЦК України унормовано, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Із конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Отже висновки суду першої інстанції про те, що дії сторін відповідають закону, не порушують прав та інтересів інших осіб необґрунтовані та не відповідають вимогам закону. Колегія суддів не заперечує права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин. У відповідності до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Суд апеляційної інстанції наділений компетенцією зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі. Відповідно до принципу верховенства права (частини першої статті 8 Конституції України) держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала б можливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (абзац дев`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 294, статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки місцевий суд ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права. Оскаржувана ухвала суду порушує права та інтересів ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в справі - ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Цибульською Оленою Василівною, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»