Постанова 4813 № 522/3239/20

Номер провадження: 22-з/813/314/23 Справа № 522/3239/20 Головуючий у першій інстанції Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.09.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Державної казначейської служби України про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Котовської місцевої прокуратури Одеської області, Державної казначейської служби України, Одеської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями та бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури і суду, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, який в подальшому уточнював, до Котовської місцевої прокуратури Одеської області, Державної казначейської служби України, Одеської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями та бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури і суду. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 292 856,90 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 9200 грн. у рахунок відшкодування судових витрат на правову допомогу. В іншій частині позову відмовлено. Представник Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 оскаржили дане рішення в апеляційному порядку. Постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року змінено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди 292 451 гривень 65 копійок, в іншій частині рішення залишено без змін. 28.06.2023 року, через засоби поштового зв`язку, представник Державної казначейської служби України звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, мотивуючи це тим, що постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково, проте при ухваленні постанови Одеським апеляційним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з апеляційним переглядом справи. Заявник зазначає, що Державна казначейська служба України сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 11 476,89 грн., тому оскільки за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку оскаржуване рішення було змінено, то виникла потреба у вирішенні судом питання розподілу судових витрат, пов`язаних з апеляційним переглядом справи. За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Оскільки розгляд апеляційної скарги здійснювався з викликом учасників справи у судове засідання, то з метою додержання процесуальних прав сторін розгляд цієї заяви проводиться з повідомленням учасників процесу. З урахуванням перебування колегії суддів у відпустці, приймаючи до уваги навантаження та кількість справ, що призначені до розгляду, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат до розгляду призначено на 05 вересня 2023 року на 15-30 год., про що сповіщено сторін у справі. Учасники процесу відповідно ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи на 05.09.2023 року на 15-30 год. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до наступного. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 141 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). З матеріалів справи вбачаються наступні обставини. 25.02.2020 року ОСОБА_1 подав до суду позов, який в подальшому уточнював, до Котовської місцевої прокуратури Одеської області, Державної казначейської служби України, Одеської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями та бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури і суду. При зверненні до суду із позовом позивачем була визначена ціна позову у розмірі 765 126,00 грн. На підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду в силу закону. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 292 856,90 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 9200 грн. у рахунок відшкодування судових витрат на правову допомогу. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Державної казначейської служби України подала апеляційну скаргу, в якій серед іншого просила звільнити Державну казначейську службу України від сплати судового збору за подання цієї скарги. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2021 року справу передано головуючому судді ОСОБА_2 Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2021 року Державній казначейській службі України відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду від 20.04.2021 року, дану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору у сумі 11 476,89 грн., апелянту надано строк для усунення недоліків. 25.06.2021 року, через засоби поштового зв`язку, представник Державної казначейської служби України надіслала до апеляційного суду заяву про усунення недоліків разом з платіжним дорученням № 992 від 24.06.2021 року про сплату судового збору по даній справі у сумі 11 476,89 грн. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року у даній справі. 10.08.2021 року до Одеського апеляційного суду, через засоби поштового зв`язку, від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на вищевказане рішення місцевого суду. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року у даній справі. Ухвалами Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року та від 18 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду з повідомленням учасників справи. Відповідно розпорядження керівника апарату Одеського апеляційного суду від 15.03.2023 року № 1721 у справі призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з звільненням у відставку з посади судді ОСОБА_2 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 року справу до розгляду передано колегії суддів під головуванням судді Таварткіладзе О.М. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду з повідомленням учасників справи. Постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2021 року змінено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди 292 451 гривень 65 копійок, в іншій частині рішення залишено без змін. Під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення апеляційний суд виходить з такого. Вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у даній справі оскаржуване судове рішення змінено та апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Зокрема, оскаржуваним рішенням місцевого суду з Державної казначейської служби України на користь позивача стягнуто грошову суму у розмірі 292 856,90 грн., при цьому в апеляційній скарзі представник відповідача просив повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, разом з тим постановою апеляційного суду від 20 червня 2023 року оскаржувану суму зменшено до 292 451,65 грн., тобто вимоги апеляційної скарги Державної казначейської служби України задоволено на 0,14%. Питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення постанови апеляційного суду від 20 червня 2023 року судом не вирішувалось. Оскільки судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України), то, ураховуючи співвідношення задоволених позовних вимог (0,14%) до сплаченого апелянтом судового збору (11 476,89 грн.), на користь Державної казначейської служби України підлягає поверненню судовий збір за подання апеляційної скарги до суду у розмірі 16.07 грн. (11 476,89 грн.*0,14% задоволених вимог). Між тим, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судових витрат, то Державна казначейська служба України має право на компенсацію суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в розмірі 16.07 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення клопотання представника Державної казначейської служби України про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, Одеський апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Клопотання представника Державної казначейської служби України про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову. Компенсувати Державній казначейській службі України (код в ЄДРПОУ: 37567646) за рахунок держави судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 16 (шістнадцять) гривень 07 коп. в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови. Повний текст постанови складений: 13.09.2023 року. Головуючий: О.М. Таварткіладзе Судді: О.В. Князюк С.О. Погорєлова