Ухвала КЦС ВС № 761/11950/20

Ухвала 15 вересня 2023 року м. Київ справа № 761/11950/20 провадження № 61-11944ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до компанія «Крестон Есоушиітс ЛТД», третя особа - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 10 серпня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує його сплату; вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. На виконання ухвали Верховного Суду від 23 серпня 2023 року від ОСОБА_1 . У вересні 2023 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену касаційну скаргу та клопотання про зменшення розміру судового збору. Клопотання про зменшення розміру судового збору мотивовано тим, що відповідно до ухвали від 23 серпня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 надає наведені у ній документи для підтвердження неможливості сплати судового збору, зокрема довідки про доходи за 2018-2022 роки. У клопотанні зазначено, що судовий збір за подання касаційної скарги вдвічі перевищує дохід заявника за останні 5 років - 190 тис. грн і є непереборною перешкодою для отримання доступу до правосуддя. ОСОБА_1 також зазначає, що довідку про склад сім`ї отримати неможливо через її скасування і повідомляє, що його сім`я складається лише з нього. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що виконує обов`язок по утриманню батьків, однак довідка, що підтверджує указане, законом не передбачена. ОСОБА_1 також указує, що згідно Витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах він надає оновлені довідки з банків, де відкрито такі рахунки, про нульові залишки на них та відсутність руху по рахунку. Окрім цього, у клопотанні ОСОБА_1 зазначено, що державною виконавчою службою в період 2016-2023 років неодноразово відкривались виконавчі провадження стосовно нього, у яких виконавчою службою жодного майна встановлено не було, що підтверджується постановами про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2; № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_1 і т. д. Верховний Суд має повний доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, де містяться указані документи і у разі необхідності може перевірити всі зазначені постанови ДВС. Окрім цього, ОСОБА_1 просить урахувати, що: згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 340929786 від 30 липня 2023 року станом на 30 липня 2023 ролу у розділах «нерухоме майно», «речові права» у нього відсутнє будь-яке нерухоме майно; згідно копії постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24 січня 2023 року рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 на 24 січня 2023 року встановлено не було; в ухвалі від 03 квітня 2023 року Київський апеляційний суд визнавав надані у клопотанні до Верховного Суду докази достатніми для зменшення судового збору для третьої особи; податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік є офіційним документом, що визначає матеріальний стан особи; довідка про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 від 13 березня 2023 року свідчить, що протягом тривалого часу виконавча служба не знайшла рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 у відкритих виконавчих провадженнях № 51678678 та № 51700263 та відповідно продовжує безуспішний їх розшук по даний час. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 536,80 грн або визначити іншу суму, яку суд вважає прийнятною за поданих доказів. До клопотання додано: відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2018-2022 роки; довідку про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї від 04 вересня 2023 року, видану ОСОБА_1 про те, що утримання ним непрацездатних батьків переважно здійснюється у формі трудової участі і допомоги у сімейних справах та догляді; витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах форми № П10 від 01 вересня 2023 року, згідно якого у ОСОБА_1 відкрито рахунки АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Таскомбанк»; довідку АТ КБ «Приватбанк» від 03 вересня 2023 року про відсутність коштів на рахунку; довідку АТ «Таскомбанк» від 03 вересня 2023 року про відсутність коштів на рахунку; довідку АТ «Універсал Банк» від 04 вересня 2023 року про відсутність коштів на рахунку; копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11 травня 2023 року у ВП № НОМЕР_1. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року). Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Вказані ОСОБА_1 підстави для зменшення розміру судового збору обґрунтовані та свідчать про його скрутний майновий стан, що об`єктивно перешкоджав сплаті судового збору у повному обсязі за подання касаційної скарги. Разом з тим, при зменшенні розміру судового збору, суд ураховує, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «АФ «Гарантія-Консалтинг», що підтверджується наданими ним відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Тому клопотання про зменшення розміру судового збору слід задовольнити частково, зменшивши розмір судового збору на 50 %, тобто до 223 989,79 грн. Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, з урахуванням сплачених коштів, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 223 452,99 грн (223 989,79 грн - 536,80 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Окрім цього, особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 23 серпня 2023 року в частині: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Так, в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та посилається на постанови Верховного Суду. Разом з тим, особа, яка подала касаційну скаргу, посилаючись в уточненій касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду) не указує, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, обмежившись лише зазначенням того, що апеляційним судом невраховані норми права стосовно неналежного способу захисту, процесуальних прав третьої особи, самостійного застосування судом норм права. З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Аналіз матеріалів на усунення недоліків свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його для: доплати судового збору у розмірі 223 452,99 грн та надання документу, що підтверджує його сплату; надання уточненої касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтуванням неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 120, 127, 136, 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити частково. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 223 989,79 грн за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року. Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат