Постанова Чернівецький апеляційний суд № 717/236/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2023 року м. Чернівці справа № 717/236/23 провадження №22-ц/822/454/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н.Ю. суддів Височанської Н.К., Одинака О.О. секретаря Паучек І.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва Інна Сергіївна, на ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року, головуючий у першій інстанції Телешман О.В. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 у лютому 2023 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про захист прав споживачів. Просив визнати попередній договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року недійсним. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 158585 грн. 20 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені на виконання договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005, в сумі 16303 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн. Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 аванс на виконання попереднього договору в сумі 158585 грн. 20 коп. В решті відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою, в сумі 15000 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу залишено без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційних скарг ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., в апеляційній скарзі просить ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою, в сумі 15000 грн. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, зазначення у ОСОБА_1 у позовні заяві вимоги про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу. Докази оплати понесених судових витрат ОСОБА_1 надано із заявою про ухвалення додаткового рішення. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Залишаючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., про стягнення витрати на професійну правничу допомогу без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України та зазначив, що представником позивача ОСОБА_2 не надано доказів поважності причин не подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів та заяви про подання таких доказів. Водночас суд першої інстанції вважав, що зазначена в позовній заяві вимога про стягнення судових витрат не є заявою про подання доказів таких витрат, а лише визначає прохання сторони стягнути судові витрати. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про захист прав споживачів міститься зазначення, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. Водночас позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., містить заяву, що відповідну докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., 07 квітня 2023 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої додано договір між адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І. про надання правової допомоги без номеру від 06 жовтня 2023 року, акт здачі-приймання наданої правової допомоги без номеру від 06 квітня 2023 року, складений адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І., прибутковий касовий ордер від 6 квітня 2023 року №1. Адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І. укладено договір про надання правової допомоги без номеру від 06 жовтня 2023 року. На підставі п.3.1 договору плата за представництво інтересів клієнта обумовлюється укладенням акту здачі-приймання правової допомоги та є невід`ємною частиною цього договору. На підставі акту здачі-приймання наданої правової допомоги без номеру від 06 квітня 2023 року, складений адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І., надано послуги з надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005, тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн., юридичної експертизи договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005 тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., юридичної експертизи попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн., вивчення нормативно-правової бази, аналізу практики Верховного суду щодо подібних справ тривалістю 5 годин вартістю 5000 грн., підготовки, складання та подання позовної заяви тривалістю 5 годин вартістю 5000 грн., підготовки, складання та подання процесуальних документів (заяв, клопотань, тощо) тривалістю 3 години вартістю 3000 грн. на загальну суму 19000 грн. Відповідно до прибуткового касового ордеру від 06 квітня 2023 року №1 ОСОБА_1 здійснено оплату адвокату Руднєвій І.С. за договором про надання правової допомоги від 06 жовтня 2022 року без нмоеру в сумі 19000 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини перша статті 133 ЦПК України). Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Частинами першою четвертою статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Частинами першою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ЦПК України. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., у позовній заяві заявлено вимогу про розподіл судових витрат, попередній (орієнтований) розрахунок сум судових витрат в сумі 20000 грн. Водночас позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., містить заяву, що відповідні докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., 07 квітня 2023 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. До заяви додано договір між адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І. про надання правової допомоги без номеру від 06 жовтня 2023 року, акт здачі-приймання наданої правової допомоги без номеру від 06 квітня 2023 року, складений адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І., прибутковий касовий ордер від 6 квітня 2023 року №1. Отже, позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., містить заяву, що відповідні докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, тобто ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., 07 квітня 2023 року подано докази щодо розміру витрат на правничу допомогу договір між адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І. про надання правової допомоги без номеру від 06 жовтня 2023 року, акт здачі-приймання наданої правової допомоги без номеру від 06 квітня 2023 року, складений адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І., прибутковий касовий ордер від 6 квітня 2023 року №1, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновків про наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва І.С., про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду на порушення норм процесуального права. Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» не заявлялося про зменшення розміру судових витрат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19. Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року). Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І. укладено договір про надання правової допомоги без номеру від 06 жовтня 2023 року. На підставі п.3.1 договору плата за представництво інтересів клієнта обумовлюється укладенням акту здачі-приймання правової допомоги та є невід`ємною частиною цього договору. За статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. На підставі акту здачі-приймання наданої правової допомоги без номеру від 06 квітня 2023 року, складений адвокатом Руднєвою І.С. та Слободян О.І., надано послуги з надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005, тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн., юридичної експертизи договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005 тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., юридичної експертизи попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн., вивчення нормативно-правової бази, аналізу практики Верховного суду щодо подібних справ тривалістю 5 годин вартістю 5000 грн., підготовки, складання та подання позовної заяви тривалістю 5 годин вартістю 5000 грн., підготовки, складання та подання процесуальних документів (заяв, клопотань, тощо) тривалістю 3 години вартістю 3000 грн. на загальну суму 19000 грн. Установлено, що предметом розгляду суду першої інстанції були позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року недійсним, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 158585 грн. 20 коп., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, сплачених на виконання договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005, в сумі 16303 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000 грн. Отже, ОСОБА_1 заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання договору недійсним) та три вимоги майнового характеру ціною 184888 грн. 20 коп. Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 04квітня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 аванс на виконання попереднього договору в сумі 158585 грн. 20 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Отже задоволена одна позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 158585 грн. 20 коп., становить 85,8 % заявлених ОСОБА_1 майнових вимог. На підставі пункту 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За обставин часткового задоволення позову ОСОБА_1 , судові витрат на професійну правничу допомогу покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема на Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» у розмірі 85,8%, що становить 12870 грн. (15000 грн. х 85,8%). У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. Застосовуючи наведений правовий висновок, колегія суддів вважає, що послуги з юридичної експертизи договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005 тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., юридичної експертизи попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн., не є тими послугами, які є необхідними, тому не можуть бути враховані при розподілі судових витрат. Водночас послуги із з надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням договору послуг від 30 листопада 2021 року №214005, тривалістю 3 години вартістю 1000 грн., надання усних консультацій з правових питань, що виникли у клієнта у зв`язку з укладенням попереднього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 купівлі-продажу транспортного засобу ПКП-10722 від 02 грудня 2021 року тривалістю 5 годин вартістю 2000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом Руднєвою І.С., часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом Руднєвою І.С. робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, ураховуючи принципи співмірності, а також відсутність клопотання щодо зменшення судових витрат, колегія суддів вважає, що визначений Слободян О.І. розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн є завищеним, зменшити витрати на професійну правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 у суді першої інстанції, до 6000 грн. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Тому рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України. Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва Інна Сергіївна, задовольнити частково. Ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Руднєва Інна Сергіївна, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 витрати на професійне правничу допомогу в сумі 6000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді Н. К. Височанська О. О. Одинак