Ухвала КЦС ВС № 711/16/23

Ухвала 11 вересня 2023 року м. Київ справа № 711/16/23 провадження № 61-12401ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 03 січня 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість у розмірі 8 032,47 [долар США] за кредитним договором від 02 квітня 2008 року № CSIPGS0000004807 та судові витрати. Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 1 939,59 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 19 серпня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 20 січня 2023 року справу № 711/16/23 визнано малозначною. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, відповідач буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями при розгляді іншої справи, оскільки кредитний договір є іпотечним, стягнення боргу за частиною другою статті 625 ЦК України призведе до подвійної відповідальності відповідача за цим договором та суперечить чинному законодавству, зазначена справа становить суспільний інтерес, випадки стягнення неіснуючої заборгованості є системними, та має для відповідача виняткове значення, стягнення безпідставної заборгованості є надмірним тягарем для відповідача та його сім`ї. Наведене обґрунтування того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зазначена справа становить суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача не можна визнати належним. Посилання у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду та порушення норм процесуального права є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, і не свідчить, що зазначена справа становить суспільний інтерес або має виняткове значення для ОСОБА_1 . Відповідач, стверджуючи, що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями при розгляді іншої справи, вказує, які саме обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, відповідач буде позбавлений можливості спростувати при розгляді іншої справи, і чи наявна така справа. Саме по собі зазначення про майбутній розгляд справи не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар